Андрій Малишко народився 15 листопада 1912 року в селищі Обухові на Київщині у родині, в якій загалом було одинадцятеро дітей. Після навчання на літературному факультеті Київського інституту народної освіти Малишко учителював у місті Овручі на Поліссі. Згодом він працював журналістом у Харкові, а під час ІІ світової війни був кореспондентом фронтових газет.
Вперше Малишко опублікував свої вірші ще студентом, а свій останній вірш він написав за 8 днів до смерті. Загалом Малишко видав 40 поетичних збірок, написав лібрето опер «Молода гвардія» та «Арсенал», перекладав твори Пушкіна, Твардовського, Купали, Пшавели, Гейне. Близько сотні найкращих віршів поета стали піснями, 30 із них поклав на музику композитор Платон Майборода. Іноді Малишко складав слова до вже написаної музики.
«І на тім рушничкові Оживе все знайоме до болю...».
Малишко був депутатом Верховної Ради чотирьох скликань і 4 рази отримував державну премію. 1950 року він навіть був відправлений у творчу подорож до Сполучених Штатів Америки та Канади. Радянська критика вважала твори поета ідеологічно зразковими. Попри це, після війни Малишко був звинувачений в українському буржуазному націоналізмі, а його поетичне звернення «Україно моя» цензура замінила словами «Батьківщино моя».
Андрій Малишко помер 17 лютого 1970 року у Києві.
«Ночі, солов’їннії ночі весняні, Доли подніпровські наснились мені. Знову цвітуть каштани. Хвиля дніпровська б’є...».
Вперше Малишко опублікував свої вірші ще студентом, а свій останній вірш він написав за 8 днів до смерті. Загалом Малишко видав 40 поетичних збірок, написав лібрето опер «Молода гвардія» та «Арсенал», перекладав твори Пушкіна, Твардовського, Купали, Пшавели, Гейне. Близько сотні найкращих віршів поета стали піснями, 30 із них поклав на музику композитор Платон Майборода. Іноді Малишко складав слова до вже написаної музики.
«І на тім рушничкові Оживе все знайоме до болю...».
Малишко був депутатом Верховної Ради чотирьох скликань і 4 рази отримував державну премію. 1950 року він навіть був відправлений у творчу подорож до Сполучених Штатів Америки та Канади. Радянська критика вважала твори поета ідеологічно зразковими. Попри це, після війни Малишко був звинувачений в українському буржуазному націоналізмі, а його поетичне звернення «Україно моя» цензура замінила словами «Батьківщино моя».
Андрій Малишко помер 17 лютого 1970 року у Києві.
«Ночі, солов’їннії ночі весняні, Доли подніпровські наснились мені. Знову цвітуть каштани. Хвиля дніпровська б’є...».