Цю дату підтвердив у четвер журналістам міністр закордонних справ Росії Серґей Лавров.
Водночас, наголосив він, у разі ратифікації адаптованого Договору країнами НАТО Росія буде готова зняти мораторій на його виконання.
Тим часом Рада Федерації Росії, верхня палата російського парламенту, Федеральних Зборів, має розглядати затвердження законопроекту про це тільки в п’ятницю.
7 листопада внесений Президентом Владіміром Путіним законопроект про призупинення дії Договору про звичайні збройні сили в Європі вже підтримала нижня палата, Державна Дума Росії.
Україна висловила тоді занепокоєння цим кроком.
Це матиме за наслідок значне послаблення режиму контролю за звичайними озброєннями в Європі, застерегло 7 листопада Міністерство закордонних справ України.
Україна як одна з чотирьох держав, які ратифікували Угоду про адаптацію Договору, вважає, що цей крок ставить під загрозу подальше існування одного з наріжних правових механізмів європейської безпеки та може стати поштовхом до відновлення атмосфери недовіри на континенті, мовиться в заяві.
Особливо стурбована Україна тим, що призупинення дії Договору може призвести до збільшення кількості звичайних збройних сил безпосередньо на її кордонах.
Міністерство закордонних справ України закликало всі сторони продовжити переговори для розблокування процесу набуття чинності Угодою про адаптацію Договору.
У липні чинність цього Договору і пов’язаних із ним домовленостей для Росії призупинив своїм указом її Президент Владімір Путін.
Україна тоді теж висловила стурбованість і заявила, що «залишає за собою право вжити адекватних заходів для забезпечення своїх інтересів національної безпеки».
12 грудня якраз збігає визначений процедурою 150-денний термін попередження інших учасників Договору про припинення його чинності від дня, коли їх офіційно поінформували про указ Путіна.
Договір про звичайні збройні сили в Європі підписали 1990 року держави – учасниці Організації Північноатлантичного договору і тодішньої Організації Варшавського договору.
Цей Договір встановлював кількісні обмеження на низку категорій звичайних (неядерних і неракетних) озброєнь, які країни-учасниці мали право розташовувати на своїй території чи її регіонах.
Договір стосувався п’яти категорій озброєнь і техніки: танків, бойових броньованих машин, артилерії, бойових літаків та ударних вертольотів.
Він набув чинності 1992 року.
Після ліквідації Організації Варшавського договору і розпаду СРСР на окремі держави учасники Договору уклали Угоду про адаптацію, яка відображала ці зміни.
Поправки до Договору, які враховували зникнення Радянського Союзу та Організації Варшавського договору, були внесені на саміті ОБСЄ у Стамбулі 1999 року.
Росія ратифікувала і Договір, і Угоду. Крім Росії, адаптований договір ратифікували Україна, Білорусь і Казахстан.
Грузія і Молдова відмовилися від ратифікації, вимагаючи виведення російських військ згідно зі Стамбульськими домовленостями ОБСЄ.
Так само й країни – члени НАТО не стали ратифіковувати Угоду про адаптацію, доки Росія не виконає своїх зобов’язань вивести свої війська з території Грузії і Молдови, які вона взяла на себе на тому ж стамбульському саміті.
Москва продовжувала наполягати, що ці зобов’язання не пов’язані з Договором про звичайні збройні сили в Європі і супутними документами, і вимагає від країн НАТО ратифікувати Угоду про адаптацію.
А 7 листопада начальник Генштабу російських Збройних Сил генерал Юрій Балуєвський заявив, що його країна вже виконала всі свої «стамбульські» зобов’язання.
Водночас Росія заявляє, що нинішній стан, який визначають ці документи, загрожує її безпеці, і домагається переукладення частини їхніх положень на вигідних для себе умовах.
Рішення призупинити участь у Договорі про звичайні збройні сили в Європі Росія мотивує «винятковими обставинами, які зачіпають її безпеку».
Це рішення уможливлює Росії нарощувати збройні сили вздовж своїх кордонів.
Про можливість наростити кількість військ на західному напрямку вже прямо говорили на початку листопада в Міністерстві оборони Росії.
Однак у Міністерстві закордонних справ Російської Федерації вже заявляли, що мораторій на виконання цього Договору не означає повного припинення діалогу, і в разі вирішення спірних питань щодо модернізації документа Москва готова до нього повернутися.
Водночас, наголосив він, у разі ратифікації адаптованого Договору країнами НАТО Росія буде готова зняти мораторій на його виконання.
Тим часом Рада Федерації Росії, верхня палата російського парламенту, Федеральних Зборів, має розглядати затвердження законопроекту про це тільки в п’ятницю.
7 листопада внесений Президентом Владіміром Путіним законопроект про призупинення дії Договору про звичайні збройні сили в Європі вже підтримала нижня палата, Державна Дума Росії.
Україна висловила тоді занепокоєння цим кроком.
Це матиме за наслідок значне послаблення режиму контролю за звичайними озброєннями в Європі, застерегло 7 листопада Міністерство закордонних справ України.
Україна як одна з чотирьох держав, які ратифікували Угоду про адаптацію Договору, вважає, що цей крок ставить під загрозу подальше існування одного з наріжних правових механізмів європейської безпеки та може стати поштовхом до відновлення атмосфери недовіри на континенті, мовиться в заяві.
Особливо стурбована Україна тим, що призупинення дії Договору може призвести до збільшення кількості звичайних збройних сил безпосередньо на її кордонах.
Міністерство закордонних справ України закликало всі сторони продовжити переговори для розблокування процесу набуття чинності Угодою про адаптацію Договору.
У липні чинність цього Договору і пов’язаних із ним домовленостей для Росії призупинив своїм указом її Президент Владімір Путін.
Україна тоді теж висловила стурбованість і заявила, що «залишає за собою право вжити адекватних заходів для забезпечення своїх інтересів національної безпеки».
12 грудня якраз збігає визначений процедурою 150-денний термін попередження інших учасників Договору про припинення його чинності від дня, коли їх офіційно поінформували про указ Путіна.
Договір про звичайні збройні сили в Європі підписали 1990 року держави – учасниці Організації Північноатлантичного договору і тодішньої Організації Варшавського договору.
Цей Договір встановлював кількісні обмеження на низку категорій звичайних (неядерних і неракетних) озброєнь, які країни-учасниці мали право розташовувати на своїй території чи її регіонах.
Договір стосувався п’яти категорій озброєнь і техніки: танків, бойових броньованих машин, артилерії, бойових літаків та ударних вертольотів.
Він набув чинності 1992 року.
Після ліквідації Організації Варшавського договору і розпаду СРСР на окремі держави учасники Договору уклали Угоду про адаптацію, яка відображала ці зміни.
Поправки до Договору, які враховували зникнення Радянського Союзу та Організації Варшавського договору, були внесені на саміті ОБСЄ у Стамбулі 1999 року.
Росія ратифікувала і Договір, і Угоду. Крім Росії, адаптований договір ратифікували Україна, Білорусь і Казахстан.
Грузія і Молдова відмовилися від ратифікації, вимагаючи виведення російських військ згідно зі Стамбульськими домовленостями ОБСЄ.
Так само й країни – члени НАТО не стали ратифіковувати Угоду про адаптацію, доки Росія не виконає своїх зобов’язань вивести свої війська з території Грузії і Молдови, які вона взяла на себе на тому ж стамбульському саміті.
Москва продовжувала наполягати, що ці зобов’язання не пов’язані з Договором про звичайні збройні сили в Європі і супутними документами, і вимагає від країн НАТО ратифікувати Угоду про адаптацію.
А 7 листопада начальник Генштабу російських Збройних Сил генерал Юрій Балуєвський заявив, що його країна вже виконала всі свої «стамбульські» зобов’язання.
Водночас Росія заявляє, що нинішній стан, який визначають ці документи, загрожує її безпеці, і домагається переукладення частини їхніх положень на вигідних для себе умовах.
Рішення призупинити участь у Договорі про звичайні збройні сили в Європі Росія мотивує «винятковими обставинами, які зачіпають її безпеку».
Це рішення уможливлює Росії нарощувати збройні сили вздовж своїх кордонів.
Про можливість наростити кількість військ на західному напрямку вже прямо говорили на початку листопада в Міністерстві оборони Росії.
Однак у Міністерстві закордонних справ Російської Федерації вже заявляли, що мораторій на виконання цього Договору не означає повного припинення діалогу, і в разі вирішення спірних питань щодо модернізації документа Москва готова до нього повернутися.
