Щотижня на західному кордоні України зупиняють нелегальних мігрантів, які «штурмом» намагаються потрапити на Захід, до Євросоюзу. Когось зупиняють українські прикордонники, хтось потрапляє до ЄС, але з набуттям чинності угоди між Україною та Євросоюзом про реадмісію (очікують, що це станеться вже 1 січня) нелегалів будуть вертати до України. Про це нагадав Тарас Качка, начальник Управління правового забезпечення євро-інтеграції Міністерства юстиції.
При цьому Тарас Качка зазначив, що ці зміни позначаться на кожній особі, яка хоче подорожувати на захід чи на схід: «Від ефективності міграційної політики визначаються і певні перепони, які існують на шляху до міжнародного пересування осіб».
Чітко розрізняють категорії біженців і трудових мігрантів
Польська міграційна політика ґрунтується на відповідному законі про захист іноземців, в якому чітко розрізняють категорії біженців і трудових мігрантів. Як повідомила одна з керівників Управління у справах іноземців Йоанна Маєвська, понад 90 відсотків іноземців, які отримують цей статус у Польщі – це громадяни Росії чеченської національності. А понад половину трудових мігрантів, легалізованих у Польщі, – громадяни України.
Йоанна Маєвська: «Упродовж кількох років ця структура не змінюється, але в останні три роки спостерігається вельми позитивна тенденція: збільшується кількість українців, які працюють у Польщі легально. Серед українців хіба що один відсоток тих, хто каже про політичні переслідування вдома і воліє отримати статус біженця, і це, швидше, виняток, аніж правило. Правило ж полягає у тому, що українські заробітчани легалізуються, знаходять офіційну роботу і потрапляють під закон про захист іноземців, які мають право на тривале проживання у Польщі».
Українські заробітчани замінюють польських, які поїхали за більшими грошима
Голова інформаційного відділу Управління у справах іноземців Польщі Павел Доманськи відзначив, що управління міграційними потоками у Польщі має «два обличчя»: з одного боку, до Польщі прибувають не лише легальні українські робітники, але й нелегали і з України, і з країн Сходу. З другого боку – після вступу до Євросоюзу Польща втратила власних кваліфікованих робітників, які поїхали за більшими зарплатами на терени так званої «старої» – Західної Європи». На їхні місця у Польщі претендують працівники зі сходу. Сучасна міграційна політика має враховувати ці нюанси, тож Польщі та Україні варто спільно розробити заходи з управління трудовою міграцією, які б врахували інтереси усіх сторін: працедавців і робітників, «старої Європи» та Польщі й України, вважають польські експерти. Вони також попереджають: попереду копітка праця з вироблення спільних «правил гри» на спільному для офіційних Києва і Варшави міграційному полі.
Матеріали до теми:
Перший інформаційний центр для допомоги заробітчанам зі Сходу розпочав роботу у Польщі Українські заробітчани: за і проти Українсько-польське врегулювання ринку праці Польща дозволила залишитись 63 українкам, яким раніше треба було покинути територію країни, – до остаточного рішення Еміграція чи репатріація: за неофіційними даними від 5 до 7 мільйонів українців виїхали за кордон шукати кращого життя
При цьому Тарас Качка зазначив, що ці зміни позначаться на кожній особі, яка хоче подорожувати на захід чи на схід: «Від ефективності міграційної політики визначаються і певні перепони, які існують на шляху до міжнародного пересування осіб».
Чітко розрізняють категорії біженців і трудових мігрантів
Польська міграційна політика ґрунтується на відповідному законі про захист іноземців, в якому чітко розрізняють категорії біженців і трудових мігрантів. Як повідомила одна з керівників Управління у справах іноземців Йоанна Маєвська, понад 90 відсотків іноземців, які отримують цей статус у Польщі – це громадяни Росії чеченської національності. А понад половину трудових мігрантів, легалізованих у Польщі, – громадяни України.
Йоанна Маєвська: «Упродовж кількох років ця структура не змінюється, але в останні три роки спостерігається вельми позитивна тенденція: збільшується кількість українців, які працюють у Польщі легально. Серед українців хіба що один відсоток тих, хто каже про політичні переслідування вдома і воліє отримати статус біженця, і це, швидше, виняток, аніж правило. Правило ж полягає у тому, що українські заробітчани легалізуються, знаходять офіційну роботу і потрапляють під закон про захист іноземців, які мають право на тривале проживання у Польщі».
Українські заробітчани замінюють польських, які поїхали за більшими грошима
Голова інформаційного відділу Управління у справах іноземців Польщі Павел Доманськи відзначив, що управління міграційними потоками у Польщі має «два обличчя»: з одного боку, до Польщі прибувають не лише легальні українські робітники, але й нелегали і з України, і з країн Сходу. З другого боку – після вступу до Євросоюзу Польща втратила власних кваліфікованих робітників, які поїхали за більшими зарплатами на терени так званої «старої» – Західної Європи». На їхні місця у Польщі претендують працівники зі сходу. Сучасна міграційна політика має враховувати ці нюанси, тож Польщі та Україні варто спільно розробити заходи з управління трудовою міграцією, які б врахували інтереси усіх сторін: працедавців і робітників, «старої Європи» та Польщі й України, вважають польські експерти. Вони також попереджають: попереду копітка праця з вироблення спільних «правил гри» на спільному для офіційних Києва і Варшави міграційному полі.
Матеріали до теми:
Перший інформаційний центр для допомоги заробітчанам зі Сходу розпочав роботу у Польщі Українські заробітчани: за і проти Українсько-польське врегулювання ринку праці Польща дозволила залишитись 63 українкам, яким раніше треба було покинути територію країни, – до остаточного рішення Еміграція чи репатріація: за неофіційними даними від 5 до 7 мільйонів українців виїхали за кордон шукати кращого життя