| ГЛАС НАРОДУ: |
 Чи боїтеся ви безпритульних собак? |
 Лідія Петрівна, пенсіонерка:- Я не боюся, у мене в селі собачки живуть. Щеплення ми не робимо. Так просто виходить: на вулиці опиняється собака, ми починаємо годувати, вона в нас і залишається. Безпритульні собаки - це мій біль. |
 Рубін, лікар:- Якби зустрівся хороший собака на вулиці, а не дворовий пес, то я б узяв додому. Зарази від тварин не боюся. |
 Олена, не працює:- Я з тваринами не спілкуюся, бо я вагітна. Я боюся безпритульних тварин. |
 Олексій Поліщук, вчиться на ветеринара:- Думаю, треба більше притулків для таких тварин, треба приділяти їм більше уваги, адже інколи вони можуть бути небезпечними. Я не боюся, бо вже звик. |
 Вікторія, торговий представник:- Коли хворий собака, або коли їх багато чужих, то боюся, а так — ні. Я в дитинстві додому песиків брала, потім шукали їм домівки. |
 |
| Безпритульний пес Рижик |
| (RadioSvoboda.Ua) |
З початку дві тисячі восьмого року в столиці має запрацювати програма мерії, розрахована на 4 роки. За цей час спеціальні комунальні служби та волонтери громадських організації обіцяють зменшити кількість безпритульних тварин: собак стерилізуватимуть, щоб вони не приводили цуценят. Столична влада виділила на реалізацію програми сімдесят шість мільйонів гривень. І вже відомо, що ветеринарні клініки, в яких тварин оперуватимуть, розташовані на Подолі і на Троєщині, каже заступник міського голови Ірена Кільчицька.
«Ця програма задовольнить всіх. Як тих киян, які люблять тварин, піклуються про них, так і тих людей, які негативно ставляться до тварин. Адже вони не будуть відчувати страху, зустрічаючи зграї безпритульних собак на вулицях».
Поки програм не почала діяти, вилов припинився, розповідає Тетяна Орлова, представниця кооперативного підприємства «Тварини в місті»:
«Тепер ми будемо працювати за новою програмою, яка прийнята 25 жовтня: забираємо тварин, стерилізуємо, повертаємо на попереднє місце їх проживання – під опіку громадських організацій, які є в кожному районі. Але зараз ми припинили вилов. Уже 2 місяці стоїмо за розпорядженням Кільчицької, поки розробляється програма».
За таку гуманну програму захисники тварин боролися більше десяти років. Скоро мають з’явитися ще й нові притулки для бездомних тварин - влада на це виділила більше п’ятдесяти мільйонів гривень.
До цього собак, які потрапляли під облаву комунальних служб, привозили у державний притулок у Київській області — Бородянку. Там тварині відводили місяць. Якщо собаку не знаходили старі або нові господарі, його присипляли препаратом детилен: тварина лишалася в свідомості, але в неї відмовляла дихальна й нервова системи. Не одного пса від такої смерті рятували волонтери громадських організацій, каже активістка товариства захисту тварин Ірина.
«Нема в Україні нормальних притулків, нема умов, нема ветеринарів. Повинні бути міні-притулки – не більше 50-70 тварин. Тоді є можливість доглядати їх, знаходити їм нові домівки. Ми зараз постійно їздимо в державний притулок у Бородянку, даємо їм свої пропозиції, забираємо тварин…»
Усі притулки для тварин містяться за межами міста і тримаються на ентузіастах, які люблять тварин, а в деяких регіонах таких закладів узагалі немає.
Притулок під Києвом фінансують іноземці
 |
| Чотиролапі мешканці притулку для тварин під Києвом |
| (RadioSvoboda.Ua) |
СЛУХАТИ:
У Львові лише один притулок для тварин
Скільки безпритульних тварин у Львові, ніхто достеменно не знає, оскільки немає методики їх підрахунку, каже місцева кореспондентка Радіо «Свобода» Галина Терещук. Не було і гучних випадків, коли б вуличні тварини нападали на львів’ян. Більше люди потерпають від господарів бійцівських собак, які виховують тварину агресивною. Зараз мерія обіцяє допомогти громадським організаціям, які опікуються тваринами, і побудувати новий притулок для вуличних псів.
На сьогодні у Львові є лише один такий притулок і утримується він завдяки громадським організаціям, тому і має проблеми з грошима. Президент Західного українського товариства захисту тварин Андрій Курич важливим наразі називає фінансування нових методів зменшення безпритульних собак на вулицях Львова.
Хто насправді опікується тваринами?
Зараз у Києві близько трьохсот волонтерів, які опікуються безпритульними тваринами. За свої гроші їх лікують, утримують вдома і шукають господарів. У Олени, наприклад, живе 3 тварини, яких вона буквально врятувала від смерті:
«Мені захотілося когось врятувати, собака на мене так дивився, він сам мене вибрав! Просто серце підказало, що треба забрати. Тепер він повноцінний член нашої сім’ї. Ще в нас 2 кішечки, яких ми також врятували. Одну з ветеринарної клініки, де її хотіли приспати, іншу – прямо з дороги забрали».
Утім, сподіватися на швидке вирішення проблеми безпритульних собак, попри старання захисників прав тварин, поки що не варто. Хоча Україна і робить крок до гуманності, все ж до Європи їй далеко, каже Тамара Тарнавська, голова товариства «SOS». Там немає тварин на вулиці, вони або в притулку, або мають господарів. Адже там, на відміну від України, немає такого поняття як престижна порода.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Матеріали до теми:
Люди та звірі