 |
| Джил Ґіббонз |
| (epa) |
Насправді, як розповіли вчителі Unity High School, назвати так іграшкового ведмедика навіть не було її ідеєю. Джил, що намагалася застосовувати новаторські методи навчання, попросила учнів на одному з уроків дати ім’я ведмедикові і більшість з них обрали ім’я Могамед. Справа відбувалася у вересні, і жоден з батьків не скаржився, коли вона розіслала всім циркуляр, в якому розповіла про навчальний проект, в якому ведмедик мав бути фіктивним учасником. Колеги називають те, що сталося, невинною помилкою, яку роздули через конфлікт між секретарем та директором школи.
Та все ж минулого тижня проти Ґіббонз було висунуте обвинувачення в образі ісламу, розпалюванні ненависті та зневазі релігійних почуттів.
Духовний провідник Англіканської церкви архієпископ Кантенберійський Рован Вільямс вважає вирок суду «перебільшеним»: «Цьому нема виправдання. Я думаю, це абсурдно непропорційна відповідь на незначне культурне непорозуміння. Це не робить ніякої честі суданському урядові».
Вчительці загрожувало більше покарання
Одначе, згідно із суданським карним кодексом, вчительці загрожувало більше покарання: річне ув’язнення і 40 батогів, тож присуд 15 діб, винесений у четвер, дехто у Судані сприйняв як зам’який.
Сотні мусульман наступного дня вийшли на демонстрацію, вимагаючи страти вчительки. Вони скандували: «Ті, що ображають пророка, не мають права жити!» Деякі палили газети з фотографією Ґіббонз.
Щоб забезпечити її звільнення, до Судану відправилися двоє мусульман – членів Палати Лордів британського парламенту. Лорд Ахмед та баронеса Саїда Варсі мали нагоду зустрітися з учителькою, яку тримають, як вони кажуть, у добрих умовах в одній з достатньо комфортабельних урядових вілл, місце розташування якої зберігають у таємниці заради її власної безпеки. Такі вілли зазвичай призначаються для ув’язнених лідерів опозиції цієї країни. Тут є ліжко і необмежена кількість їжі, тоді як у переповнених звичайних суданських тюрмах нема ні того, ні іншого.
Також лорди упродовж вихідних провели низку складних переговорів із різними офіційними чинниками, а у понеділок вранці зустрілися з президентом Судану Аль-Баширом. Вони просили помилувати вчительку, але зберігали в таємниці зміст розмов, щоб не зашкодити справі.
Для президента Судану таке помилування – делікатна річ у країні з виразними антизахідними настроями. Фахівці кажуть, що Аль-Башир наражається на опозицію у своєму власному уряді, а саме з боку могутніх міністерства внутрішніх справ і апарату державної безпеки. Він не може виглядати як людина, що піддалася західному тискові. Тому угода з двома британським мусульманами, що заплатили за подорож із власної кишені, виглядає більш прийнятною для опонентів.