Доступність посилання

ТОП новини

240 монументів Леніну на Дніпропетровщині вже не будуть пам’ятками історії та культури


Юлія Рацибарська Дніпропетровщина, 11 грудня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – На Дніпропетровщині почали складати новий державний реєстр пам’яток історії та культури. На відміну від попередніх, до нього планують включати тільки ті об’єкти, що справді мають історичне чи мистецьке значення. Наразі вже точно відомо, що до нового реєстру не вписуватимуть, як раніше, пам’ятники Леніну та іншим діячам радянської доби. Натомість внесуть сотні досі не відомих могил жертв голодоморів.

Китайгородське козацьке укріплення, частина якого збереглася на території Дніпропетровщини, – це пам’ятка історії 17-18-го століття. Цьогорічна археологічна експедиція відкопала на місці укріплення фундамент однієї з будівель, найімовірніше, садиби сотника. Серед знахідок, що належать до доби запорозького козацтва, відшукали унікальну річ – високохудожню скіфську прикрасу, виготовлену із золота високої проби. Старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею Олександр Старик, який проводив розкопки, наголошує, що пам’ятки історії, подібні до Китайгородського укріплення, не можна лишати напризволяще.

Олександр Старик: «У знахідках, в основному, бачимо фрагменти кераміки, посуду, кахлі. Цього року ми знайшли вже сюжетні кахлі, із зображенням грифонів, вершника з шаблею. Наша область, хай це не буде банальною фразою, справді колиска козацтва, тому потрібно вивчати, досліджувати археологічно передусім пам’ятки доби козацтва. Їх у нас досить багато, але з кожним роком стає все менше і менше».

Виявлення могил та масових поховань жертв Голодомору

Зареєструвати й оцінити у грошовому еквіваленті усі пам’ятки історії та культури регіону замислили фахівці Обласного центру з охорони історико-культурних цінностей. 240 монументів Леніну, котрі є в області, до нового списку не увійдуть, натомість попереду копітка робота з виявлення могил та масових поховань жертв Голодомору, про них збирають свідчення у селах та селищах. Крім того, планують взяти під опіку монументи із недовговічних матеріалів, встановлені у 50-60-ті роки минулого століття, зокрема, на місцях поховань загиблих у роки Другої світової війни.

Фахівець Центру з охорони історико-культурних цінностей Олена Ігнатенко зауважила: «До державного реєстру повинні бути включені тільки найбільш цінні пам’ятки, ті, які відповідають і нинішній епосі, і вимогам художньої цінності, мають певний зміст».

Придніпровські «степові піраміди», кургани

Ще один головний біль фахівців, котрі складають реєстр пам’яток області, – то придніпровські «степові піраміди», кургани. На території Дніпропетровщини їх, за попередніми даними, має бути понад сім з половиною тисяч. Усім належить дати грошову оцінку. А ще змусити місцеві органи влади взяти ці пам’ятки на баланс і відповідати за збереження, зазначає Любов Голубчик, керівник Обласного центру з охорони історико-культурних цінностей.

Любов Голубчик: «Кургани тисячоліттями стояли – найдавнішим понад 5 тисяч років. Як вони стояли на наших полях, так і будуть стояти, але визначення балансоутримувача, може, вбереже від розорювання пам’яток, бо конкретний власник має заборонити їх розорювати. Крім того, це вбереже їх від «чорних археологів».

Дніпропетровська область посідає перше місце серед регіонів Україні за кількістю виявлених пам’яток археології, культури та історії. На її території розташовані 24 пам’ятки національного значення, тисячі пам’яток історії та культури, а також близько 12 тисяч монументів, частина з яких в аварійному стані.

Матеріали до теми:

• Секретні служби комуністичного блоку глибоко проникали у Ватикан • Діяльність НКВД/КҐБ та їхня співпраця з таємними службами в середній і східній Європі в 1945-1989 • СЕРПОМ І МОЛОТОМ! Чи визнають українські комуністи “темні плями” в радянській історії? • Ще одна братня могила в Одесі. У сталінські часи кожен десятий одесит був репресований • Відкриття меморіалу жертв комунізму у Вашингтоні
XS
SM
MD
LG