Син священика Микола Леонтович народився 13 грудня 1877 року у селі Селевинцях на південному Поділлі. Він навчався у гімназії в Немирові, в духовному училищі у Шаргороді та у духовній семінарії у Кам’янці-Подільському. У семінарії Микола керував хором семінаристів, який першим почав виконувати зібрані та оброблені ним народні пісні.
Після завершення навчання Леонтович викладав співи та музику у школі в селі Чукові, у вчительській семінарії у Вінниці, в залізничній школі на станції Грушине у Донбасі та в єпархіальному училищі у Тульчині на Поділлі. Під час літніх канікул 1905 року він склав при Придворній капелі у Петербурзі іспит на звання регента. Леонтович організовував хори, писав духовну музику, обробив і видав понад 150 народних пісень, колядок та щедрівок. У свої 24 роки композитор написав першу редакцію «Щедрика», а останню, п’яту редакцію він виконав уже сорокадворічним.
Під час Української революції Леонтович викладав у Київському музично-драматичному інституті, очолював і Українську державну капелу. У вересні 1919 року він був змушений, рятуючись від арешту денікінцями, повернутися до Тульчина. Він працював над оперою «Русалчин Великдень», але завершити її не встиг.
«Таємно Тов. начальнику Подільської губернської міліції Рапорт У ніч на 23 січня агент повітової ЧК Грищенко пострілом із гвинтівки вбив сина священика села Марківка Миколу Леонтовича, 43-х років. Начальник повітової радянської міліції (підпис)».
Після завершення навчання Леонтович викладав співи та музику у школі в селі Чукові, у вчительській семінарії у Вінниці, в залізничній школі на станції Грушине у Донбасі та в єпархіальному училищі у Тульчині на Поділлі. Під час літніх канікул 1905 року він склав при Придворній капелі у Петербурзі іспит на звання регента. Леонтович організовував хори, писав духовну музику, обробив і видав понад 150 народних пісень, колядок та щедрівок. У свої 24 роки композитор написав першу редакцію «Щедрика», а останню, п’яту редакцію він виконав уже сорокадворічним.
Під час Української революції Леонтович викладав у Київському музично-драматичному інституті, очолював і Українську державну капелу. У вересні 1919 року він був змушений, рятуючись від арешту денікінцями, повернутися до Тульчина. Він працював над оперою «Русалчин Великдень», але завершити її не встиг.
«Таємно Тов. начальнику Подільської губернської міліції Рапорт У ніч на 23 січня агент повітової ЧК Грищенко пострілом із гвинтівки вбив сина священика села Марківка Миколу Леонтовича, 43-х років. Начальник повітової радянської міліції (підпис)».