Фассанська долина або місцевість Валь ді Фасса — серце Доломітових Альп. Гірськолижний сезон відкрився кілька тижнів тому. На пологих схилах любителі активного відпочинку пробують свіжі траси.
Один день на лижах із прокатом обладнання обійдеться нині у 20 євро, що на кілька відсотків дорожче, ніж минулого року. Інструктор турбази каже, що зростання цін на їхні послуги пов’язане з подорожчанням електроенергії приблизно на 30 відсотків, а ще вони мусять вкладати великі гроші для створення лижних трас, щоб забезпечити багато штучного снігу за короткий час.
Для місцевих туристів такі новинки сезону – не дивина, адже гірськолижні розваги – річ недешева. Втім, потік закоханих у гори і зимову казку не зменшується.
Гірський масив Доломітових Альп милує око на світанку, коли сонячні промені ледь-ледь торкаються засніжених вершини. Удень щербаті скелі і круті схили ніби підпирають блакитне небо, а ввечері стомлене сонце замальовує гори у різні відтінки сірого, коричневого і навіть рожевого кольорів. Таку палітру створює кольоровий камінь доломіт і вапняки, що в основі цих гір. Найвища вершина у Доломітах – гора Мармолада, що сягає 3 тисяч 343 метрів.
Біля її підніжжя і далі у долинах розкидані затишні альпійські містечка. Комфортабельні готелі, дерев’яні колиби ще більше розвеселяють цей зимовий пейзаж.
Не тільки лижі
Окрім лижного спорту, у Валь ді Фасса є багато інших можливостей активного відпочинку для заможних курортників: прогулянки на снігоходах, катання на ковзанах і заняття у спортивних комплексах.
Народна музика і традиційний танок знайомлять туристів із культурою місцевого населення, ладинців. Це національна меншина, котра мешкає у Доломітах століттями, але про її існування не всі знають навіть у самій Італії.
Фассанська долина належить до автономного регіону Трентіно – Альто Адідже, котрий співпрацює зі Львівською областю щодо вшанування пам’яті загиблих галицьких українців та ладинців під час Першої Світової війни. Раніше Галичина і ладинська земля були у складі Австро-Угорської імперії.
У 1917 році під час прокладання залізниці у тутешніх доломітових місцях працювали військовополонені українці, які воювали на італійському фронті. Про трагічні, досі маловідомі події розповідає місцевий музей ладинської культури.
Один день на лижах із прокатом обладнання обійдеться нині у 20 євро, що на кілька відсотків дорожче, ніж минулого року. Інструктор турбази каже, що зростання цін на їхні послуги пов’язане з подорожчанням електроенергії приблизно на 30 відсотків, а ще вони мусять вкладати великі гроші для створення лижних трас, щоб забезпечити багато штучного снігу за короткий час.
Для місцевих туристів такі новинки сезону – не дивина, адже гірськолижні розваги – річ недешева. Втім, потік закоханих у гори і зимову казку не зменшується.
Гірський масив Доломітових Альп милує око на світанку, коли сонячні промені ледь-ледь торкаються засніжених вершини. Удень щербаті скелі і круті схили ніби підпирають блакитне небо, а ввечері стомлене сонце замальовує гори у різні відтінки сірого, коричневого і навіть рожевого кольорів. Таку палітру створює кольоровий камінь доломіт і вапняки, що в основі цих гір. Найвища вершина у Доломітах – гора Мармолада, що сягає 3 тисяч 343 метрів.
Біля її підніжжя і далі у долинах розкидані затишні альпійські містечка. Комфортабельні готелі, дерев’яні колиби ще більше розвеселяють цей зимовий пейзаж.
Не тільки лижі
Окрім лижного спорту, у Валь ді Фасса є багато інших можливостей активного відпочинку для заможних курортників: прогулянки на снігоходах, катання на ковзанах і заняття у спортивних комплексах.
Народна музика і традиційний танок знайомлять туристів із культурою місцевого населення, ладинців. Це національна меншина, котра мешкає у Доломітах століттями, але про її існування не всі знають навіть у самій Італії.
Фассанська долина належить до автономного регіону Трентіно – Альто Адідже, котрий співпрацює зі Львівською областю щодо вшанування пам’яті загиблих галицьких українців та ладинців під час Першої Світової війни. Раніше Галичина і ладинська земля були у складі Австро-Угорської імперії.
У 1917 році під час прокладання залізниці у тутешніх доломітових місцях працювали військовополонені українці, які воювали на італійському фронті. Про трагічні, досі маловідомі події розповідає місцевий музей ладинської культури.