Доступність посилання

П’ята графа. Чи потрібно повернути у паспорти запис про національність?


Надія Шерстюк, Олександр Лащенко Депутати Львівщини пропонують повернути у паспорти українців графу «національність». Вони стверджують: «відсутність графи про національну приналежність в основних документах людини принижує національну гордість громадян». А правозахисники переконують, що не варто обов’язково запроваджувати «п’яту графу» (як її називали в колишньому СРСР). На їхню думку, це суперечить нормам міжнародного права. Адже у західних державах у документах вказують лише громадянство.

ГЛАС НАРОДУ:
Чи хотіли б Ви, щоб у паспорті знову була графа "національність?"
Йосип, пенсіонер:
- Хотів би. Вважаю, що це справедливо. Коли у мене забрали цю графу, я відчув себе трохи неповноцінним. Я українець! Чому мене лишили цього?
Людмила, держслужбовець:
- Так, хотіла б! Думаю, що це нормально. Своє коріння треба пам''ятати.
Сергій, економіст:
- Це недоцільно. Кожна людина сама має вирішувати, яка у неї національність. Може дати цю інформацію у разі необхідності.
Наталія, медпрацівник:
- Хай буде ця графа, вона була раніше. Я своєю національністю пишаюся.
Олександр, менеджер:
- Може, не хочуть цю графу ті, хто за національністю не українці? Може, вони через це соромляться.
Про повернення графи «національність» йшлося на сесії львівської обласної ради. Йшлося і про те, щоб підготували відповідне звернення Президентові Ющенку, Прем''єру Тимошенко, спікеру Верховної Ради Яценюку. Ініціатор повернення «п’ятої графи» депутат Львівської облради Ростислав Новоженець вважає, що без усвідомлення своєї національної належності люди перетворюються на «біомасу»:

«Колись у Радянському Союзі хотіли цю різницю між національностями стерти і придумали словосполучення «радянський народ».

Євген Захаров
Зі свого боку Євген Захаров, голова Правління Української Гельсінкської спілки з прав людини, наголошує, що повертати чи не повертати «п’яту графу» — це має вирішувати кожна людина самостійно. І якщо громадян не бажає вказувати в паспорті свою національність, таким є його право. Держава не повинна примушувати це робити:

«Хто хоче – пише, але обов’язку такого немає. У різних народів, у різних культурах по-різному визначають національність – по батькові, по матері. Держава нав’язувати такі речі не може. Людина сама себе ідентифікує з тим чи іншим етносом».

Ніде у світі юридично національність не фіксується, зазначає народний депутат Юрій Ключковський:

Юрій Ключковський
«У Європі не робиться ніякої різниці між національністю і громадянством. Етнічне походження може бути різним, але до національності, як юридичної категорії, це не має стосунку».

Британці не зобов’язані вказувати в документах свою національність. У них просто немає такої можливості, бо на Туманному Альбіоні немає жодного обов’язкового документа, що засвідчує особу, мається на увазі в середині країни, розповідає лондонський кореспондент Радіо Свобода Олекса Семенченко: «У сучасній Британії поняття національність і громадянство є тотожними. Єдина інформація у закордонному паспорті, що може вказати на походження людини – це місце її народження».

У Латвії кожен громадянин вирішує сам, чи варто вказувати в його паспорті національність, зазначає кореспондентка Радіо Свобода Людмила Пилип. Сама Людмила погодилася, щоб у її документі графа була заповнена.

«Представники Управління громадянства та міграції Латвії повідомили, що відповідно до вимог ЄС Латвія могла б і не застосовувати в паспортах відмітку про національність. Але оскільки Латвія багатонаціональна країна, то більшість мешканців бажають таким чином визначити свою національну належність. Навіть після введення нового взірця паспортів з біометричними позначками, уряд країни вирішив не відмовлятися від відмітки про національність, але, звісно, за бажанням його власника».

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG