Галшка Гулевичівна походила з українського шляхетського роду Гулевичів, відомого від початку ХVІ сторіччя. Її дід був луцьким православним єпископом, а батько – воєводою Волинської землі. 1601 року Гулевичівна одружилася з мозирським маршалком Степаном Лозкою і переїхала до Києва.
Восени 1615 року шляхта Київщини, ченці Києво-Печерської лаври та київські міщани вирішили заснувати у Києві Богоявленське православне братство. А на свято Покрови Гулевичівна подарувала Братству власну садибу в центрі Подолу.
«Я, Галшка Гулевичівна, будучи здорова тілом і розумом, даю, дарую, записую і відказую, фундую добра мої власнії, дідичні права і вольності шляхетські маючи, власний мій двір із землею, зі всім до того двору і землі правами. Все сіє – на монастир ставропігійний спільного життя по чину Василія Великого, також і на школу дітям тако шляхетським, яко і міщанським».
15 жовтня з Печерської лаври до садиби Гулевичівни перебралися кілька ченців на чолі з ієромонахом Ісаєю Копинським, якого вони невдовзі обрали ігуменом Братського монастиря. А у будинку Гулевичівни розмістилася Братська школа, першим ректором якої став священик Йов Борецький. Невдовзі до Братства записався гетьман Петро Сагайдачний з усім Військом Запорозьким, і відтоді монастир та школа перебували під захистом козацької шаблі.
1632 року архімандрит Печерського монастиря Петро Могила об’єднав училище при Лаврі з Братською школою, назвавши новий заклад колеґіумом. А через чверть століття гетьман Іван Виговський уклав з польським урядом Гадяцький договір, за яким Києво-Могилянський колеґіум отримав статус Академії.
Восени 1615 року шляхта Київщини, ченці Києво-Печерської лаври та київські міщани вирішили заснувати у Києві Богоявленське православне братство. А на свято Покрови Гулевичівна подарувала Братству власну садибу в центрі Подолу.
Підпис Галшки Гулевичівни під дарчою 1615 р. |
15 жовтня з Печерської лаври до садиби Гулевичівни перебралися кілька ченців на чолі з ієромонахом Ісаєю Копинським, якого вони невдовзі обрали ігуменом Братського монастиря. А у будинку Гулевичівни розмістилася Братська школа, першим ректором якої став священик Йов Борецький. Невдовзі до Братства записався гетьман Петро Сагайдачний з усім Військом Запорозьким, і відтоді монастир та школа перебували під захистом козацької шаблі.
1632 року архімандрит Печерського монастиря Петро Могила об’єднав училище при Лаврі з Братською школою, назвавши новий заклад колеґіумом. А через чверть століття гетьман Іван Виговський уклав з польським урядом Гадяцький договір, за яким Києво-Могилянський колеґіум отримав статус Академії.