Щоб пролобіювати закон, спочатку його потрібно провести через парламентський комітет. За Конституцією для здійснення законопроектної роботи, підготовки та попереднього розгляду питань, Верховна Рада створює з числа народних депутатів профільні парламентські комітети. Тож посада голови парламентського комітету в деякій мірі є балансом відповідної посади виконавчої гілки влади.
Сьогодні, зрештою, парламентарі таки розділили комітети. Їх поділили порівно: 14 – коаліції, 14 – опозиції. Причому найвагоміші комітети отримали представники найменших фракцій. Головою комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією став комуніст Ігор Калетник. Комітет із питань бюджету очолив литвинівець Микола Деркач. Перепало і регіоналам. Головою комітету з питань фінансів та банківської діяльності став екс-перший-віце-спікер Микола Азаров. Регіоналка Ганна Герман, попри протести низки журналістів, отримала посаду голови Комітету з питань свободи слова. І, можливо, «найцікавіший фінт»: колишній чільник оборонного відомства Анатолій Гриценко, якого Президент піддав критиці, може стати законодавчою противагою діяльності свого однопартійця Юрія Єханурова. Пан Гриценко тепер голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.
Опозиція отримала комітети, яких не мали їхні попередники
Цього разу розподіл комітетів був більш ніж неупередженим, переконаний політолог Олександр Палій. Нинішня опозиція отримала комітети, яких не мали їхні попередники. А успіх того чи іншого законопроекту значною мірою залежить саме від голови комітету.
Олександр Палій: «Голови проводять через комітети відповідні рішення. Ну, окрім інших повноважень щодо контролю за урядом, щодо необхідності уряду надавати відповідну інформацію, як окремим депутатам, так і цілим комітетам. Комітети мають важливу контролюючу функцію, але окрім того це, звичайно, підготовка відповідних законодавчих змін. І виходячи з практики діяльності комітетів в українському парламенті, можна сказати, що якщо голова комітету наполягає на якомусь рішенні, то, швидше за все, таке рішення все-таки проводиться».
Потрібна відпрацьована система стримувань та противаг
Наразі в Україні немає відпрацьованої системи стримувань та противаг європейського ґатунку, переконаний політичний експерт Олександр Дергачов.
«Вирішуються ці питання в умовах політичних домовленостей, політичних союзів, але тільки в останній час дійсно серйозно висувається таке завдання, щоб влада була об’єктом контролю. Донедавна про це не йшлося. Зараз про права опозиції говорять всі провідні політичні сили. Вони вже близькі до того, щоб думати про опозицію, як про себе. Певною мірою це реалізовано і в розподілі комітетів у Верховній Раді», – зазначив Олександр Дергачов.
Чіткий розподіл влади є важливою складовою правової держави. А особливістю практичної реалізації ідеї розподілу влади є система стримувань і противаг. У межах цієї системи створено структуру взаємодій і взаємообмежень вищих органів держави, а отже, й трьох розподілених влад. Втім експерти говорять про незбалансованість гілок влади в Україні. Особливо небезпечним вони вважають підміну балансу владних структур балансом тих чи інших осіб, які висуваються у владу.
Сьогодні, зрештою, парламентарі таки розділили комітети. Їх поділили порівно: 14 – коаліції, 14 – опозиції. Причому найвагоміші комітети отримали представники найменших фракцій. Головою комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією став комуніст Ігор Калетник. Комітет із питань бюджету очолив литвинівець Микола Деркач. Перепало і регіоналам. Головою комітету з питань фінансів та банківської діяльності став екс-перший-віце-спікер Микола Азаров. Регіоналка Ганна Герман, попри протести низки журналістів, отримала посаду голови Комітету з питань свободи слова. І, можливо, «найцікавіший фінт»: колишній чільник оборонного відомства Анатолій Гриценко, якого Президент піддав критиці, може стати законодавчою противагою діяльності свого однопартійця Юрія Єханурова. Пан Гриценко тепер голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.
Опозиція отримала комітети, яких не мали їхні попередники
Цього разу розподіл комітетів був більш ніж неупередженим, переконаний політолог Олександр Палій. Нинішня опозиція отримала комітети, яких не мали їхні попередники. А успіх того чи іншого законопроекту значною мірою залежить саме від голови комітету.
Олександр Палій: «Голови проводять через комітети відповідні рішення. Ну, окрім інших повноважень щодо контролю за урядом, щодо необхідності уряду надавати відповідну інформацію, як окремим депутатам, так і цілим комітетам. Комітети мають важливу контролюючу функцію, але окрім того це, звичайно, підготовка відповідних законодавчих змін. І виходячи з практики діяльності комітетів в українському парламенті, можна сказати, що якщо голова комітету наполягає на якомусь рішенні, то, швидше за все, таке рішення все-таки проводиться».
Потрібна відпрацьована система стримувань та противаг
Наразі в Україні немає відпрацьованої системи стримувань та противаг європейського ґатунку, переконаний політичний експерт Олександр Дергачов.
«Вирішуються ці питання в умовах політичних домовленостей, політичних союзів, але тільки в останній час дійсно серйозно висувається таке завдання, щоб влада була об’єктом контролю. Донедавна про це не йшлося. Зараз про права опозиції говорять всі провідні політичні сили. Вони вже близькі до того, щоб думати про опозицію, як про себе. Певною мірою це реалізовано і в розподілі комітетів у Верховній Раді», – зазначив Олександр Дергачов.
Чіткий розподіл влади є важливою складовою правової держави. А особливістю практичної реалізації ідеї розподілу влади є система стримувань і противаг. У межах цієї системи створено структуру взаємодій і взаємообмежень вищих органів держави, а отже, й трьох розподілених влад. Втім експерти говорять про незбалансованість гілок влади в Україні. Особливо небезпечним вони вважають підміну балансу владних структур балансом тих чи інших осіб, які висуваються у владу.