Хто дотримується суворого посту, навіть у Святвечір може їсти тільки з появою першої зірки і лише кутю.
У Святий Вечір напередодні Різдва, згідно з традицією, українці сідають за святковий, щедрий, але пісний стіл. На столі обов’язково мають бути 12 страв – на честь дванадцяти апостолів. Господиня має приготувати традиційні борщ, вареники, рибу, гриби, кашу, квасолю або боби, картоплю, голубці, печиво, кутю, узвар.
У Західній Україні в будинку на почесному місці стоїть «дідух» – святковий сніп пшениці, жита або вівса, перев’язаний особливим чином. «Дідух» із дохристиянських часів символізував дух предків, які цього дня мали прийти в гості.
Святвечір – це ще й колядування, вертепи. За давнім звичаєм, після сімейної вечері хлопці й дівчата приходять до осель, співають різдвяних пісень, а господарі дарують їм подарунки. Традиційними і обов’язковими різдвяними розвагами були ряджені, пісні, танці, хороводи, оглядини наречених.
6 січня з ранку до пізньої ночі у храмах здійснюють урочисті служби. Увечері починається головне різдвяне богослужіння, яке триває до ночі.
Уранці 7 січня розпочнеться Божественна літургія, після закінчення якої віруючі після закінчення 40-денного різдвяного посту можуть розговітися молоком, сиром, м’ясом.
Юліянського календаря досі дотримуються православні різних церков і греко-католики в Україні. У православному світі при юліянському календарі залишаються Російська, Сербська, Грузинська й Єрусалимська церкви, а також чернеча гора Атос (Афон) і нечисленні громади «старокалендарників» у Греції.
Більшість православних церков світу перейшла на видозмінений календар, за яким Великдень і далі збігається з юліянським, але свята, не пов’язані з Великоднем, серед них і Різдво, збігаються з григоріянськими.
