М.Щ.: Валерію, відомо, що політичний режим Білорусі не дуже звертає увагу на політичну коректність. Можна пригадати висловлювання самого Президента Аляксандра Лукашенка про євреїв чи про нацистські табори, а тут таке суворе покарання щодо журналіста. Чи можна сказати, що в Білорусі сьогодні стало на одного політв’язня більше?
Валерій Калиновський: Безсумнівно. Людина фактично засуджена за професійну журналістську діяльність. Щодо суті справи: у розпал європейського скандалу щодо цих карикатур на пророка Мухамеда, два роки тому, він витягнув з Інтернету ці картинки і запропонував читачеві. Проте прийшов головний редактор і заборонив цю газету продавати в кіосках та надсилати передплатникам. Тобто, до читача ці карикатури не дійшли, вони не вплинули якось на міжрелігійну ситуацію. Але КГБ спрацювало оперативно, редакційне обладнання було вилучено, саму газету закрито за рішенням Верховного Суду. Порушено кримінальну справу проти пана Здвіжкова за розпалювання міжконфесійної ворожнечі. Цю статтю Кримінального кодексу Білорусі було застосовано вперше в історії. Аляксандр втік із Білорусі, але минулого листопада приїхав на могилу батька до міста Борисова. Там його і заарештували. Процес над ним проходив за зачиненими дверима.
Марія Щур: Відомо, що сьогодні цей суд дуже різко засудив представник ОБСЄ з питань свободи преси. Міклош Харасті назвав це «шокуючим» фактом, що в «Європі 21-го століття редактора можуть заарештувати, судити за зачиненими дверима і засудити до неадекватно суворого покарання лише за те, що він передрукував щось, що було надруковане в іншому місці». Представник ОБСЄ нагадав, що білоруська влада вже використала міжнародну суперечку з цього питання для того, щоб прибрати критичні голоси з суспільного життя. Така є міжнародна реакція. А як відреагували на цей вирок у білоруському суспільстві?
Валерій Калиновський: Мусульмани, звичайно, були невдоволені карикатурами на пророка, кажуть, що справу було порушено справедливо. Але вони не хотіли такого суворого вироку, не вимагали для журналіста ув’язнення. Муфтій Абу Бекір Шабанович вважає, що достатньо було б і штрафу.
Журналісти та політики висловлюють солідарність з паном Здвижковим і називають цю справу політичною. Фактично ніякої релігійної ворожнечі ця публікація не викликала. У Білорусі живе лише кілька тисяч мусульман. Інша справа, що цей вирок вигідний владі Білорусі не лише для боротьби з «критичними голосами» всередині країни, а й у зовнішньополітичному плані. У офіційного Мінська багато партнерів серед мусульманських країн, у тому числі фундаменталістський Іран. Це ще один «сигнал поваги» з Білорусі на їхню адресу.
Валерій Калиновський: Безсумнівно. Людина фактично засуджена за професійну журналістську діяльність. Щодо суті справи: у розпал європейського скандалу щодо цих карикатур на пророка Мухамеда, два роки тому, він витягнув з Інтернету ці картинки і запропонував читачеві. Проте прийшов головний редактор і заборонив цю газету продавати в кіосках та надсилати передплатникам. Тобто, до читача ці карикатури не дійшли, вони не вплинули якось на міжрелігійну ситуацію. Але КГБ спрацювало оперативно, редакційне обладнання було вилучено, саму газету закрито за рішенням Верховного Суду. Порушено кримінальну справу проти пана Здвіжкова за розпалювання міжконфесійної ворожнечі. Цю статтю Кримінального кодексу Білорусі було застосовано вперше в історії. Аляксандр втік із Білорусі, але минулого листопада приїхав на могилу батька до міста Борисова. Там його і заарештували. Процес над ним проходив за зачиненими дверима.
Марія Щур: Відомо, що сьогодні цей суд дуже різко засудив представник ОБСЄ з питань свободи преси. Міклош Харасті назвав це «шокуючим» фактом, що в «Європі 21-го століття редактора можуть заарештувати, судити за зачиненими дверима і засудити до неадекватно суворого покарання лише за те, що він передрукував щось, що було надруковане в іншому місці». Представник ОБСЄ нагадав, що білоруська влада вже використала міжнародну суперечку з цього питання для того, щоб прибрати критичні голоси з суспільного життя. Така є міжнародна реакція. А як відреагували на цей вирок у білоруському суспільстві?
Валерій Калиновський: Мусульмани, звичайно, були невдоволені карикатурами на пророка, кажуть, що справу було порушено справедливо. Але вони не хотіли такого суворого вироку, не вимагали для журналіста ув’язнення. Муфтій Абу Бекір Шабанович вважає, що достатньо було б і штрафу.
Журналісти та політики висловлюють солідарність з паном Здвижковим і називають цю справу політичною. Фактично ніякої релігійної ворожнечі ця публікація не викликала. У Білорусі живе лише кілька тисяч мусульман. Інша справа, що цей вирок вигідний владі Білорусі не лише для боротьби з «критичними голосами» всередині країни, а й у зовнішньополітичному плані. У офіційного Мінська багато партнерів серед мусульманських країн, у тому числі фундаменталістський Іран. Це ще один «сигнал поваги» з Білорусі на їхню адресу.