На початку грудня 1917 року на Лівобережну Україну вторглася армія російських більшовиків, яка захопила Харків, Полтаву, Чернігів і вирушила на Київ. Український уряд саме тоді оголосив демобілізацію армії, тож Лівобережжя обороняли тільки добровольчі українські частини. Тому в січні український уряд звернувся до урядів Німеччини та Австро-Угорщини по військову допомогу у звільненні від більшовиків.
Вимушена самостійність
Щоб укласти відповідну міждержавну угоду, Україна мала стати суб’єктом міжнародного права, тобто самостійною державою. Відтак, 22 січня 1918 року Центральна Рада своїм IV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.
«Ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всім горожанам України: віднині Українська Народня Республіка стає самостійною, від нікого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу».
Злука українських держав
1 листопада того ж року у Львові проголосили Західно-Українську Народну Республіку. Відтак, Українська Національна Рада у Львові доручила Державному Секретаріату узгодити з урядом Української Народної Республіки умови об’єднання в єдину державу.
1 грудня делегації Західно-Української та Української Народної республік підписали у Фастові Передвступний договір про об’єднання. Воно було проголошене 22 січня 1919 року на Софійському майдані у Києві за участю делегації ЗУНР у присутності кількох десятків тисяч громадян. Тоді член Директорії УНР Федір Швець прочитав Універсал про Злуку двох українських держав: «Віднині зливаються в одно століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Вимушена самостійність
Будинок Педагогічного музею у Києві, в якому
Центральна Рада проголосила державну незалежність
«Ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всім горожанам України: віднині Українська Народня Республіка стає самостійною, від нікого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу».
Злука українських держав
1 листопада того ж року у Львові проголосили Західно-Українську Народну Республіку. Відтак, Українська Національна Рада у Львові доручила Державному Секретаріату узгодити з урядом Української Народної Республіки умови об’єднання в єдину державу.
1 грудня делегації Західно-Української та Української Народної республік підписали у Фастові Передвступний договір про об’єднання. Воно було проголошене 22 січня 1919 року на Софійському майдані у Києві за участю делегації ЗУНР у присутності кількох десятків тисяч громадян. Тоді член Директорії УНР Федір Швець прочитав Універсал про Злуку двох українських держав: «Віднині зливаються в одно століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».