Д.В.: Ви знаєте, поки що я не бачу протистояння. Є якісь негаразди. Протистояння буде, коли буде зіткнення світогляду, який має пан Ющенко, як ліберал, і пані Тимошенко, як представниця лівоцентристського табору. Але поки що вони не вийшли на з’ясування ідеологічних негараздів. Поки що вони демонструють гру в єдину команду, і коли вийдуть на системні суперечки, тоді можна буде говорити про протистояння.
Р.С.: Наразі говорять, що у зміненій Конституції порушено систему стримувань та противаг. На Вашу думку, чи варто удосконалювати саме цю, нинішню модель, чи, можливо, влада все-таки має концентруватися у чиїхось конкретних руках, чи то у президентських, чи то у прем’єрських?
Д.В.: На мій погляд, ми ще не подолали синдром візантійського суспільства, для якого дуже характерна концентрація влади чи то на боці парламенту, чи то на боці Президента. Кілька років ми будемо жити у такій візантійській моделі. Мені здається, що Юлія Тимошенко не буде протидіяти Президенту, коли він перетягуватиме владу до себе. Оскільки з великою вірогідністю вона передбачає, що Ющенко перетягує владу не для себе, а для неї. Якщо будуть дострокові чи планові вибори Президента, то, мені здається, що буде саме така модель. Будуть повернуті повноваження Президента, такі, які мав Леонід Кучма, можливо, навіть трошки більші. А Тимошенко не буде заважати цьому процесу, а потім вона отримає повноваження, які Ющенко зараз намагається отримати для себе, проте потім подарує Тимошенко.
Р.С.: Зараз практично усі політичні сили говорять про необхідність змін до Конституції. Як Ви гадаєте, потрібно змінювати нині діючу, чи писати Конституцію з чистого листа?
Д.В.: Ідеальним варіантом було б написання нової Конституції. Ми стільки разів намагалися перелатати цю Конституцію, стільки мали версій її реконструкції, що зараз вона нагадує будинок, який ремонтували з одного боку, з іншого... Було б краще все почати з чистого листа і зробити нормальну європейську Конституцію, де є чіткий поділ між гілками влади. Це було б доцільно, але мені здається, що ми не зможемо цього зробити за нинішньої розстановки сил ні у цьому році, ні у наступному, а почнемо це робити за 3-4 роки.
Р.С.: Наразі говорять, що у зміненій Конституції порушено систему стримувань та противаг. На Вашу думку, чи варто удосконалювати саме цю, нинішню модель, чи, можливо, влада все-таки має концентруватися у чиїхось конкретних руках, чи то у президентських, чи то у прем’єрських?
Д.В.: На мій погляд, ми ще не подолали синдром візантійського суспільства, для якого дуже характерна концентрація влади чи то на боці парламенту, чи то на боці Президента. Кілька років ми будемо жити у такій візантійській моделі. Мені здається, що Юлія Тимошенко не буде протидіяти Президенту, коли він перетягуватиме владу до себе. Оскільки з великою вірогідністю вона передбачає, що Ющенко перетягує владу не для себе, а для неї. Якщо будуть дострокові чи планові вибори Президента, то, мені здається, що буде саме така модель. Будуть повернуті повноваження Президента, такі, які мав Леонід Кучма, можливо, навіть трошки більші. А Тимошенко не буде заважати цьому процесу, а потім вона отримає повноваження, які Ющенко зараз намагається отримати для себе, проте потім подарує Тимошенко.
Р.С.: Зараз практично усі політичні сили говорять про необхідність змін до Конституції. Як Ви гадаєте, потрібно змінювати нині діючу, чи писати Конституцію з чистого листа?
Д.В.: Ідеальним варіантом було б написання нової Конституції. Ми стільки разів намагалися перелатати цю Конституцію, стільки мали версій її реконструкції, що зараз вона нагадує будинок, який ремонтували з одного боку, з іншого... Було б краще все почати з чистого листа і зробити нормальну європейську Конституцію, де є чіткий поділ між гілками влади. Це було б доцільно, але мені здається, що ми не зможемо цього зробити за нинішньої розстановки сил ні у цьому році, ні у наступному, а почнемо це робити за 3-4 роки.