| ГЛАС НАРОДУ: |
 Чи зазнавали Ви особисто, Ваші близькі або родичі порушень своїх прав та як Ви їх відстоюєте? |
 Ігор Гирич, історик:- Років 10 тому бували такі випадки, але останнім часом ситуація ніби покращилася. Є різні комітети, куди варто звертатися. Я не звертаюся, а от молодь краще вже відстоює свої права. |
 Тетяна, інженер:- Як завжди і у всіх. Говорять, що це 200 грамів, а це 100. Можна щось робити, звертатися в суд, але я знаю, що нічого все одно не отримаю, адже серед усіх організацій, суд найбільш корумпований. |
 Володимир Кирилович, пенсіонер:- До мене погано ставились, коли я вирішував питання пенсії. Не врахували в моїй трудовій книжці, що я вчився в гірничо-промисловій школі. Років три вкрали трудового стажу. Куди не звертаюсь – глухий кут. |
 Алла, бібліотекар:- Коли я працювала у військовій організації, то мала безкоштовний проїзд, однак мене не пустили в автобус, бо я відмовилася платити. Я записала номер телефону водія, однак так нікуди і не звернулась. Звертатись потрібно до громадських організації і до суду, але на це потрібен час і здоров’я. |
 Анатолій, науковець:- Неякісні продукти харчування, наприклад, хліб запліснявілий, який довелося відразу викинути. Років 10 тому невчасно виплачували зарплату. Я не звертався нікуди, бо треба нерви поберегти. Але, звичайно, що права свої слід відстоювати. |
 |
• тортури у місцях позбавлення волі, • зростання кількості ВІЛ-інфікованих, • негуманне поводження з мігрантами.
В Україні у місцях попереднього ув’язнення людей можуть місяцями тримати під вартою без дотримання належних умов — туалетів, нормального освітлення, написано у звіті. У порівнянні з 2006 р. ситуація не змінилася, повідомляє Джейн Б’юкенен, науковий співробітник головного офісу Human Rights Watch у Нью Йорку:
«Зазвичай, Human Rights Watch не порівнює рівень порушень у країнах, оскільки дотримання прав людини важливе для кожної країни. Ми проводимо дослідження по всіх країнах і районах, по Європі і по США. Скрізь ми бачимо серйозні проблеми і порушення по всьому світу. Наше завдання – вказати на проблеми, які є, які можуть бути і які рішення можуть покращити ситуацію».
Найболючіші сфери порушення прав українців, за даними Міжнародної Амністії
Побиття 23-річного африканця, студента одного зі столичних вузів, що трапилося у Києві майже місяць тому, доповнить сумну картину порушення прав людини в Україні, говорить прес-секретар правозахисної організації Міжнародна Амністія, Ірина Федорович. Вона виокремлює три сфери, де нехтуються свободи громадян:
1. Тортури під час попереднього ув’язнення у в’язницях. 2. Дискримінація та порушення прав шукачів притулку, біженців, іноземних громадян. Проблема нетолерантності та расизму. 3. Насильство над жінками (в родині), яке, на жаль, останні кілька років загострюється і залишається невисвітленим».
Найгірша ситуація — у місцях позбавлення волі
Жорстоке поводження з людьми у місцях позбавлення волі залишається однією з найгостріших проблем в Україні, зазначає співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Ледь не щодня, говорить він, з тюрем надходять повідомлення про те, що працівники адміністрації масово катують в’язнів, подібний випадок трапився у Слов’яно-сербській колонії на Луганщині у листопаді минулого року. Але через закритість установ правозахисники не можуть ретельно перевірити ці факти. Ще однією актуальною проблемою Євген Захаров називає порушення соціально-економічних прав українців:
«Це проблема бідності, яка минулого року була ще більш гострою, ніж раніше, оскільки інфляція зросту цін випереджала ріст пенсії і зарплатні. І оця різниця між бідними й багатими є дуже великою в нашій країні. Це серйозне явище порушує право на достатній рівень життя, право на освіту та право на медичну допомогу».
Наслідки нестабільної судової системи
Ситуація з правами людини за минулий рік у порівнянні з 2006 роком погіршилася, констатують правозахисники. Прогрес лише у праві на мирне зібрання і вільне висловлювання своїх думок, розповідає адвокат Аркадій Бущенко:
«Покращилася ситуація з правом на мирні зібрання, на свободу висловлювання своїх думок. Але оскільки у нас дуже нестабільна судова система й існує проблема із невиконанням судових рішень, то тут, ситуація продовжує погіршуватися щодо права на справедливий судовий розгляд у розумний строк».
Велика кількість людей, які скоюють кримінальні злочини, без вагомих підстав можуть утримуватися під вартою, очікуючи суду, відтак українські слідчі ізолятори переповнені, зазначає Олександр Беца, експерт з пенітенціарних питань Фонду «Відродження»:
«Під час досудового слідства людина може перебувати під вартою до 18 місяців, а потім, коли справа передана в суд, все залежить від призначення дати суду. Тобто, перебування в слідчому ізоляторі може після передачі матеріалів в суд тривати півроку, рік і два роки. У осіб, яких ще не визнали винними, є єдиний привілей – щоденна прогулянка на свіжому повітрі у дворику слідчого ізолятора. Не вистачає свіжого повітря. На харчування в слідчому ізоляторі 3-4 гривні в середньому на людину».
«ВІЛ - інфіковані та хворі на СНІД відчувають приниження з боку суспільства»
Лише за три місяці 2007 року в Україні було зареєстровано понад 6 тис. ВІЛ-інфікованих, повідомляють у своєму звіті представники Human Rights Watch. За їхніми словами, ВІЛ-інфіковані і хворі на СНІД відчувають приниження з боку суспільства і ризикують втратити роботу через свій статус. За словами Володимира Жовтяка, голови Координаційної Ради Всеукраїнської Мережі Людей, що живуть з ВІЛ-СНІД, у 2007 році за офіційною статистикою, в Україні було зареєстровано більше 22 тис. ВІЛ-інфікованих громадян, а це на 10 % більше, ніж у 2006 році. Зупинити темпи поширення хвороби не вдається через нескоординованість дій влади і відсутність профілактичних закладів, розповідає Володимир Жовтяк:
«Потрібна інформація, що таке «ВІЛ», що таке «наркоманія». Є випадки відмови у наданні послуг загальної системи охорони здоров’я ВІЛ-інфікованим. Проблеми з роботою виникають тоді, коли виникає розголошення таємниці діагнозу».
ВІЛ-інфікований Олексій - один з таких постраждалих. Він втратив роботу після того, як керівництво підприємства дізналося про його позитивний статус:
«Якщо я змінив свій образ життя, то я уже знаю, що через мене поширюватися хвороба не буде. Я вважаю, що це те прокляття, що приходить за гріх».
Міжнародні правозахисники вважають, що не лише належне фінансування і політична воля можновладців може покращити ситуацію з правами людини в Україні.Населення й саме повинне знати свої права і вміти їх захищати.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: