Доступність посилання

ТОП новини
10 квітня 2020, Київ 04:35

«26 лютого ми довели, що Крим ‒ український»: про що говорили на київському форумі Age of Crimea


Український прапор на форумі Age of Crimea

У Києві 26 лютого, у День спротиву російській окупації Криму, відбувся форум Age of Crimea, де представники української влади, політики, правозахисники і громадські діячі обговорювали наслідки російської анексії півострова через шість років по тому і можливі шляхи його деокупації. Ведуча Радіо Крим.Реалії Катерина Некреча зібрала ексклюзивні коментарі з цього приводу.

Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич нагадав, чому для Дня спротиву російській окупації Криму обрана така дата.

Антон Кориневич
Антон Кориневич
Було чітке відчуття, що чужі люди прийшли на українську землю, і тоді було чітко видно, що це ‒ окупанти, вороги
Антон Кориневич

«Саме багатотисячна акція 26 лютого (2014 року ‒ ред.) в Сімферополі показала, що Крим не здасться, що він хоче бути з Україною і буде з нею. Безумовно, саме цей мітинг продемонстрував, що росіянам буде вкрай непросто окупувати Крим. Саме тому в ніч із 26 на 27 лютого вони перейшли до активної фази окупації, до захоплення адміністративних будівель, зокрема, Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Вже 27 лютого було чітке відчуття, що чужі люди прийшли на українську землю, і тоді було чітко видно, що це ‒ окупанти, вороги. Вони використовували нові методи ведення війни, які застосувала до нас Росія: «зелені чоловічки» без розпізнавальних знаків тощо. Усі запитання зникли 1 березня, коли Держдума Росії дозволила використовувати Збройні сили Росії на території України. Це була пряма агресія», ‒ згадує він.

Народний депутат України від фракції «Слуга народу» Богдан Яременко, який займався кримською проблематикою всі останні роки, розповів Крим.Реалії, як сприймалися події на півострові шість років тому.

Богдан Яременко
Богдан Яременко

«Для мене анексія Криму нерозривно пов’язана з подіями Революції гідності. Це дуже важкий період, коли в Києві ховали загиблих на Майдані, коли відбувалася раптова зміна влади. Крим відстежували, але не сприймали як щось окреме. Тобто бачили загрозливі тенденції, але складно було уявити, чим це може закінчитися. Група майданівців, активістів намагалася виконувати роль певного містка між політиками, які взяли на себе наслідки Майдану, і тими, хто залишався при владі в Криму. Це був, серед інших, і я ‒ ми намагалися шукати людей, давати їм гарантії і таке інше, щоб утримати ситуацію під контролем. Але, на жаль, українська держава була у такому стані, коли досягти цього не вийшло», ‒ розповідає він.

Богдан Яременко підкреслює, що нинішня українська влада не збирається робити поступки Росії в кримському питанні, зокрема щодо можливого постачання води на півострів.

Ми абсолютно чітко ніколи не відмовимося від Криму, від спроб проводити політику повернення півострова
Богдан Яременко

«Оскільки було багато істерик навколо цього питання, я скажу так: партія «Слуга народу» підтримує державницький підхід до ситуації з Кримом, ми абсолютно чітко ніколи не відмовимося від нього, від спроб проводити політику повернення півострова. Питання постачання води ніколи не обговорювалося на зборах фракції, і я думаю, що це нереалістично. Без цього постачання з Дніпра Росія не має можливості утримувати Крим, вони відчувають величезні проблеми, у зв’язку з цим закидають таку тему в український інформаційний простір, а недосвідчені політики ведуться на це і починають висловлювати свої думки. Це не має нічого спільного з державною політикою і позицією фракції партії влади. Взагалі, парламентський комітет з питань зовнішньої політики ухвалив проєкт заяви щодо Криму та Донбасу, і ми скоро винесемо його до зали», ‒ каже він.

За словами Богдана Яременка, у цьому документі містяться звернення до закордонних партнерів України і йдеться про продовження санкцій, про продовження політики невизнання анексії Криму, про посилення військової присутності дружніх Україні країн у Чорному морі, про протидію спробам Росії перешкодити українському судноплавству в Азовському морі тощо.

«Словом, ми прекрасно розуміємо, що робити. Ми маємо визнати, що не можемо негайно повернути Крим, але політика тиску на Росію має тривати. Ми зосередимо свої зусилля на міжнародній підтримці української позиції», ‒ каже Яременко.

Народна депутатка України, голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Єлизавета Ясько зазначає, що ця боротьба за міжнародну підтримку йде вкрай нелегко, особливо з огляду на нещодавнє повернення російської делегації в ПАРЄ.

Звичайно, питання деокупації Криму і Донбасу ‒ головні теми, і ми боремося за те, щоб вони завжди залишалися на порядку денному
Єлизавета Ясько

«На жаль, Рада Європи перебуває в кризі, але ми налаштовані дуже активно боротися за правду, адже міжнародне право ‒ на нашому боці. Звичайно, питання деокупації Криму і Донбасу ‒ головні теми, і ми боремося за те, щоб вони завжди залишалися на порядку денному. Взагалі, ПАРЄ ‒ організація, яка мислить резолюціями, рекомендаціями, доповідями. Нам потрібно боротися за кожне речення, за кожну правку. На жаль, Росія запустила дуже багато міфів за останні роки й успішно їх розвиває. Для нас важливо розвінчувати ці міфи. Звичайно, тут треба дуже багато комунікувати, проводити і формальну, і неформальну роботу, і сайд-івенти. Ми почали працювати в січні і сподіваємося, що за цей рік результати будуть. Вони вже є: безліч делегацій отримують від нас інформацію, ми показуємо їм, що відбувається в Україні насправді», ‒ розповіла вона.

За оцінкою Єлизавети Ясько, на Заході відчувається певна втома від теми України, яка веде до прагнення низки світових лідерів примирити її з Росією.

«Мовляв, заплющимо на все очі. На нашу думку, так відбуватися не може. Ми готові вести діалог у межах міжнародного права, але забувати про злочини Росії ми не будемо», ‒ наголошує Ясько.

Народний депутат України, голова фракції «Голос» Святослав Вакарчук проанонсував для Крим.Реалії презентацію стратегії повернення Криму і Донбасу від своєї політичної сили.

Святослав Вакарчук і Катерина Некреча на форумі Age of Crimea
Святослав Вакарчук і Катерина Некреча на форумі Age of Crimea

«Буквально 27 лютого наша партія презентує в Музеї історії Києва план повернення та реінтеграції тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу. Ми не ділимо їх, для нас це дуже важливо. Мені хотілося б, щоб і влада помістила ці два питання на одну сторінку, в рамки однієї стратегії, в якій, звичайно, можуть бути дві тактичні лінії ‒ але розділяти їх не можна. Ми готові в цьому допомогти. У нашій стратегії є конкретні кроки, які вже сьогодні може зробити українська влада, щоб прискорити повернення Криму, а саме ‒ душ, сердець і умів людей. По-перше, ми маємо пам’ятати про дуже важливу роль кримських татар у підтримці української незалежності, це корінний народ Криму. Законодавчі кроки щодо кримськотатарської національної автономії, про яку вже довго говорять, мають бути нарешті зроблені», ‒ вважає він.

Законодавчі кроки щодо кримськотатарської національної автономії, про яку вже довго говорять, мають бути нарешті зроблені
Святослав Вакарчук

Святослав Вакарчук переконаний, що іншим важливим кроком у кримській стратегії має бути створення зразкових умов на адміністративному кордоні з півостровом.

«Також є багато військових аспектів, а також культурних. Про все це ми будемо говорити докладніше. Поки останній сантиметр української території не буде повернений, наша боротьба за відновлення суверенітету не завершиться. Більшість із нас так чи інакше вірять у Бога, незалежно від релігії, а ті, хто не вірить у нього, вірять у поняття справедливості. Анексія Криму і з точки зору міжнародного права, і з точки зору ставлення сусідніх країн була абсолютно несправедливою. Вірити в Бога ‒ значить вірити, що справедливість переможе. Я вірю, що справедливість переможе ‒ рано чи пізно», ‒ вважає Вакарчук.

Голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв розповів Крим.Реалії, що зробить уже цього року українська влада для комфорту кримчан, які виїжджають на материкову частину країни.

Юрій Гусєв
Юрій Гусєв

«Ми працюємо з компанією Socar ‒ ми підписали з нею меморандум під час візиту президента до Азербайджану. Ми хочемо створити кращі умови для тих, хто перетинає адмінкордон і їде з тимчасово окупованої території до нас, у Херсонську область. Це стосується центру надання адміністративних послуг, автостанції, обслуговування, зокрема спрямованого на людей, які потребують відпочинку і покупок. Ми плануємо до кінця цього року запустити такий хаб на «Чонгарі». Компанія Socar виявила бажання частково профінансувати реалізацію цього проєкту, і зараз ми ведемо всю підготовчу роботу. У сервісній зоні, де буде створений хаб, окрім центру адміністративних послуг, який вже працює, буде банківський сервіс, поштовий сервіс. Люди зможуть випити чашку кави, відпочити. Наша мета ‒ щоб вони розуміли, наскільки сучаснішою стає Україна», ‒ каже Гусєв.

Народний депутат України від фракції «Голос» Рустем Умеров ділиться враженнями від нещодавнього виїзного засідання парламентського комітету на адмінкордоні з Кримом.

Рустем Умеров
Рустем Умеров

«Моєю метою було ознайомити інших депутатів із тим, що взагалі таке окупований Крим, як люди приїжджають на адмінкордон, як вони отримують ці послуги. З іншого боку, хотілося, щоб самі люди відчували, що законодавча ініціатива на їхньому боці, вони можуть звертатися до нас, а ми представляємо Крим. Нам було важливо також організувати парламентські слухання. Ми реально намагалися, щоб Верховна Рада приділила увагу цим питанням, плюс залучити до роботи владу Херсонської області. Це перша така кооперація. Найскладніше питання для мене було: чи правильно ми зробили, що збудували центри надання адміністративних послуг? Деякі мої колеги висловлювали думку, що це нібито дає можливість забути про Крим. Я кажу: а якщо людина літня або маленька дитина, їм потрібні документи? Мені здається, це необхідна річ для наших громадян», ‒ каже він.

Рустем Умеров вважає, що українська влада також має загалом облаштувати Херсонську область, яка, на його думку, довгий час до анексії Криму не отримувала належної уваги держави.

Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський розповів Крим.Реалії, які заходи для залучення кримської молоді запланувало його відомство.

Володимир Бородянський
Володимир Бородянський
Цього року ми запустимо програму вивчення української й кримськотатарської мов онлайн
Володимир Бородянський

«Ми працюємо над безпрецедентними програмами, які дозволять молоді подивитися на Україну з іншого боку. Це величезна програма мобільності молоді ‒ реєстрація почнеться вже у березні. Я закликаю кримську молодь реєструватися ‒ ми зробимо все, щоб ваше знайомство із сучасною, новою Україною, яку ви не бачили, було дивним, незабутнім, хорошим, теплим, добрим. Цього року ми запустимо програму вивчення української й кримськотатарської мов онлайн, ви зможете вивчати ці мови, коли вам зручно. У сфері управління нашого міністерства є безліч творчих вишів, і ми вже цього року спростимо для вас вступ туди ‒ скоро з’являться правила, з якими можна буде ознайомитися», ‒ обіцяє міністр.

Також, за раніше озвученими планами Міністерства культури, молоді та спорту, цієї весни має почати працювати український російськомовний телеканал для мовлення на окуповані території Криму і Донбасу ‒ його створюють на базі мультимедійної платформи іномовлення UATV, робота якої була припинена в січні 2019 року.

Кримськотатарський активіст Ісмаїл Рамазанов вказує на те, що Росія прагне інформаційно ізолювати Крим, але висловлює впевненість, що мирна боротьба за півострів продовжиться.

Ісмаїл Рамазанов і Катерина Некреча на форумі Age of Crimea
Ісмаїл Рамазанов і Катерина Некреча на форумі Age of Crimea
Досі тривають суди над нашими політв’язнями. Поки ми тут у теплому залі говоримо, обговорюємо всі ці речі, мій народ продовжує мирну боротьбу
Ісмаїл Рамазанов

«Свобода слова дуже сильно припиняється окупаційною владою. Низці наших журналістів, які висвітлювали суди й різні події в Криму, заборонили в’їзд до Криму і до Росії. Коли я дозволив собі відкрито критикувати їхні дії щодо корінного народу, щодо України загалом, мене притягнули, серед іншого, за екстремізм, за статтею 282, як вони кажуть, за нелюбов до росіян. Вибачте мені: як я можу любити того, хто прийшов у мій дім і нав’язує свої умови? Але Росія і путіністи вважають, що Крим ‒ «споконвічно російська земля». Ні. Власне, ми 26 лютого шість років тому довели, що це не так, і будемо продовжувати це доводити. Досі тривають суди над нашими політв’язнями. Поки ми тут у теплому залі говоримо, обговорюємо всі ці речі, мій народ продовжує мирну боротьбу», ‒ каже кримськотатарський активіст.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG