Понтони знесе течія, а тунель будуватимуть роками? Які альтернативи мостам через Дніпро пропонують влада і експерти

Ремонт мосту в Києві після ракетних ударів РФ, 17 листопада 2026 року
Ремонт мосту в Києві після ракетних ударів РФ, 17 листопада 2026 року

Близько 600 тисяч автомобілів, за оцінкою міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника, протягом доби перетинають Дніпро у Києві. Цього року у жовтні та листопаді війська РФ уже неодноразово атакували і Південний, і Північний мости у столиці України. Влада Києва не очікує припинення російських обстрілів, тому почала шукати альтернативи переправам з одного берега Дніпра на інший.

Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) зібрала пропозиції альтернативних переправ і запитала думку експертів.

У Києві частково відкрили пошкоджені після російських ударів Південний і Північний мости. Проїхати можна лише громадським транспортом, автомобілі туди поки не пускають. Але навіть це суттєво спростило містянам життя.

Про те, що київські мости стануть головною мішенню для російських атак, у столиці говорять постійно. Влада вже шукає альтернативи, як можна дістатися з одного берега Дніпра на інший.

Найреалістичніший варіант, кажуть експерти, – тимчасові переправи. У Міністерстві інфраструктури планують збудувати вісім таких об’єктів, два вже почали споруджувати. Це не понтони, які легко знесе течією Дніпра, а складніші конструкції. Їх обіцяють здати до кінця зими.

«Це нереалістично»

Інженерка мостів і транспортних тунелів Анна Мінюкова називає терміни нереалістичними.

«Насип буде бутово-піщаним, його намагаються засипати, але течією його вже починає зносити, тому що це будується без проєкту, за спрощеною процедурою, щоб зробити швидко. Заявлені терміни у два-три місяці – останнє, що звучало, що в лютому вони запрацюють – це нереалістично, тому що для цього також замовляють матеріали за кордоном», – пояснила вона мережі «Настоящее время».

До того ж, як уточнив голова Деснянської районної адміністрації Максим Бахматов, переправи будуть розраховані на обмежений рух транспорту: насамперед ними зможуть користуватися спецтехніка та автомобілі, необхідні для забезпечення життєдіяльності міста.

І навіть вісім вчасно збудованих нових переправ упораються лише з 48% нинішнього трафіку.

Річковий транспорт

Друга альтернатива, яку активно обговорюють у Києві, – річковий транспорт. Українська компанія «Нібулон» запропонувала місту свої судна на підводних крилах: такий катер вміщує 79 пасажирів і розганяється до 65 кілометрів на годину. Річкові пасажирські перевезення на півдні України компанія здійснювала з 2017-го до 2025 року, але їх призупинили через близькість до лінії фронту.

Річковий вокзал у Києві до початку повномасштабного вторгнення РФ
Річковий вокзал у Києві до початку повномасштабного вторгнення РФ

Такі переправи можуть коштувати 60–80 гривень (1–2 євро за курсом на момент публікації), розповів УНІАН заступник голови комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, народний депутат від «Слуги народу» Володимир Крейденко.

«Якщо ми говоримо про маршрут від метро «Славутич» до «Поштової», я думаю, що це десь 20 хвилин», – сказав він.

За його словами, самостійно пересуватися між берегами столиці на човні навряд чи дозволять.

Експерт із транспортної мобільності Дмитро Беспалов вважає, що швидкість суден надто мала. До того ж, за його словами, у столиці залишилося мало причалів, і до них складно діставатися.

«Ми отримали дані від організації, і швидкість нас вразила – вона була на рівні 5–10 км на годину. Транспорт починає витрачати пальне в такій кількості, що економіка цих перевезень відлітає в космос. Боюся помилитися, десь чув – на рівні 120 літрів солярки на годину», – розповідає він у розмові з кореспондентом мережі «Настоящее время».

Як кияни долають Дніпро після ракетного удару по мостах у Києві

No media source currently available

«Темп будівництва тунелів – від п’яти до десяти років»

Третій варіант – тунель під Дніпром. Збудувати його запропонувала американська компанія Robbins, і зараз українські посадовці обговорюють геологію та вартість. У Києві розглядають п’ять можливих локацій для підземної магістралі.

Урбаніст, співзасновник фонду «Сміливі відновлювати» Віталій Селик зауважує: будівництво тунелів – це наддорого й наддовго.

«Час на будівництво за найкращих умов – від трьох до шести років, – каже він. – І це в разі хорошого планомірного фінансування та нормальної безпекової ситуації. Будівництво тунелю – це два величезні будівельні майданчики, які видно з космосу на правому і лівому берегах Дніпра. Чи захоче цивільний будівельник працювати на майданчику, який буде постійно під обстрілами?»

Експерти впевнені: повноцінної альтернативи мостам у Києві немає, адже половина містян живе на лівому березі, а працює – на правому.

«Я трохи розчарований, що ми ведемо ці дискусії – можливо, це військова хитрість, і ми хочемо заплутати ворога, наприклад, – припускає Беспалов. – Але тунельне рішення не має нічого спільного з розв’язанням проблеми тут і зараз. Середньоєвропейський темп будівництва тунелів – від п’яти до десяти років, із яких кілька років іде лише на проєктування».

Рух транспорту можна лише частково розподілити між мостами, поромами та переправами. Поки що найочевиднішим рішенням залишається обмежена пропускна здатність мостів. Так само, як це працює сьогодні: коли вцілілі смуги мостів відкриті лише для громадського транспорту.

  • У жовтні в одному зі своїх звітів Інститут вивчення війни (ISW) констатував, що російські війська посилили атаки на мости в Києві, завдавши з 1 по 4 жовтня близько семи ударів по Північному та Південному мостах столиці, намагаючись підірвати економіку України та порушити повсякденне життя цивільного населення. Згодом були ще російські удари по мостах.
  • Аналітики припускають, що Росія, вочевидь, має намір продовжувати кампанію ударів по цивільному населенню та інфраструктурі України з дедалі більшою жорстокістю й летальними наслідками. В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
  • Керівництво Росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі міст і сіл України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
  • Тим часом російський президент Володимир Путін 19 листопада відкинув ідею повного або часткового припинення вогню у війні, яку Москва веде проти України.
  • Україна та Європейський Союз вважають, що саме припинення вогню має стати першим кроком до укладення в майбутньому мирної угоди в російсько-українській війні. Такої ж позиції до зустрічі президентів США та Росії в Анкориджі у серпні 2025 року дотримувався і американський лідер Дональд Трамп.
  • Росія за посередництва США бере участь у переговорах про досягнення мирної угоди, але відмовляється від припинення вогню як першого етапу в цьому процесі. Також Москва зберігає свої максималістські вимоги, наполягаючи на визнанні російськими не лише фактично окупованих українських територій, але й на включенні до свого складу чотирьох областей, які вона внесла до своєї конституції.
​
XS
SM
MD
LG