ВАШИНГТОН – Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує ділитися розвідувальними даними з Україною, намагаючись розвіяти побоювання, що його останні кроки назустріч Москві можуть підірвати критично важливе джерело підтримки Києва.
Наскільки Україна залежить від американської розвідки, чи здатна Європа замінити США та чому експерти сумніваються в оголошеному Трампом енергетичному перемир’ї?
«Ні, ми цього не робили», – сказав Дональд Трамп журналістам у Вашингтоні 13 жовтня у відповідь на запитання, чи припинили США обмін розвідувальною інформацією з Україною. «Ми допомагаємо їм і ділимося розвідданими. Ми хочемо, щоб війна закінчилася», – заявив він, додавши, що Вашингтон працює як із Києвом, так і з Москвою над завершенням війни.
Заява Трампа пролунала після того, як президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна не отримала завчасного попередження від міжнародних партнерів перед новою хвилею російських атак на столицю.
Зеленський заявив, що у вівторок російські війська завдали ударів по Києву балістичними ракетами, цілячись у теплоелектростанцію. Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що внаслідок удару по багатоповерховому житловому будинку загинули двоє людей.
«І знову жодного завчасного попередження від наших партнерів», – написав Зеленський у соціальних мережах, додавши, що, за даними української розвідки, Росія готує нові пуски балістичних ракет.
Відсутність завчасного попередження сама собою не свідчить про те, що Вашингтон припинив передавати розвідувальні дані. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна продовжує отримувати американську військову розвідувальну інформацію, і припустив, що затримка могла бути пов'язана з типом російської зброї, яку застосували під час атаки.
Курт Волкер, колишній посол США при НАТО та спеціальний представник США з питань України за першої адміністрації Трампа, розповів, що, за отриманою ним інформацією, хмарність завадила американським супутникам виявити запуск ракети. Водночас він наголосив, що не може незалежно підтвердити це пояснення.
«Мені сказали, що причина була в погоді, що була хмарність, і наші супутники не побачили запуску ракети», – сказав Волкер Радіо Свобода 13 жовтня.
Якщо це пояснення відповідає дійсності, йдеться радше про обмеження можливостей збору розвідувальної інформації, а не про навмисне припинення її передачі.
Американська розвідка має життєво важливе значення для оборони України
Волкер зазначив, що американські розвідувальні дані особливо важливі для захисту України від ракет, безпілотників та авіації, оскільки завчасні попередження можуть допомогти врятувати життя цивільних і захистити критичну інфраструктуру.
«Для оборони, на мою думку, це дуже важливо», – сказав він, назвавши американську супутникову розвідку найкращим доступним джерелом раннього попередження.
За словами Волкера, Україна розвинула власні розвідувальні можливості й здатна самостійно визначати багато російських військових об'єктів, по яких хоче завдати ударів. Однак виявлення атак, що наближаються, – це інше завдання, у виконанні якого Київ залишається значною мірою залежним від американських можливостей.
Шон Вісвессер, колишній високопоставлений оперативний співробітник ЦРУ, також наголосив на важливості продовження розвідувальної співпраці.
«Ми не повинні недооцінювати критично важливу роль, яку обмін американськими розвідувальними даними відіграв для України в цій війні», – сказав Вісвессер Радіо Свобода.
За його словами, хоча західні системи озброєнь, зокрема ракети-перехоплювачі для протиповітряної оборони, мали суттєве значення, розвідувальна інформація про ситуацію на полі бою залишається незамінною.
«На війні немає нічого важливішого за критично важливу розвідувальну інформацію з поля бою», – сказав Вісвессер, додавши, що Вашингтон продовжував надавати розвіддані, попри політичні розбіжності та труднощі.
Він висловив сподівання, що співпраця посилиться, оскільки на Україну чекає складна зима.
Люди не знають, що робитимуть СШАКурт Волкер
Волкер зазначив, що США не припинили підтримку України, однак невизначеність щодо майбутньої американської політики викликає занепокоєння в Україні та Європі.
«Я думаю, що це радше питання невизначеності, – сказав він. – Люди не знають, що робитимуть США».
За словами Волкера, європейські члени НАТО вже надають Україні значну підтримку і можуть продовжувати це робити. Однак замінити американські можливості супутникової розвідки та раннього попередження буде надзвичайно складно.
Аналітики ставлять під сумнів перемир’я з Росією та політику США
Занепокоєння щодо розвідувальної співпраці виникло на тлі суперечок навколо оголошення Трампом енергетичного перемир'я між Росією та Україною і його рішення послабити обмеження на експорт російського дизельного пального.
Трамп оголосив про запропоноване перемир'я в неділю, однак жодна зі сторін чітко не підтвердила досягнення домовленості. Зеленський заявив, що останні російські атаки свідчать про те, що Москва не дотримується цієї домовленості.
Коли у вівторок Трампа запитали, чи порушила Росія перемир'я, він відповів: «Я повідомлю вам про це пізніше».
Волкер заявив, що не має підстав вважати, що енергетичне перемир'я набуло чинності, оскільки жоден з урядів офіційно на нього не погодився.
«Я повірив би в існування такого перемир'я, якби почув від росіян, що вони готові припинити удари по енергетичних об'єктах за умови, що Україна зробить те саме», – сказав він, зазначивши, що Київ уже виявив готовність до такої домовленості за умови взаємності з боку Москви.
«Ми цього не почули, а дії Росії демонструють, що вона на це не погоджується», – сказав Волкер.
Він також наголосив, що українські удари по російських нафтопереробних заводах, які можуть скоротити експортні доходи Москви, не слід прирівнювати до російських ударів по об'єктах виробництва електроенергії та теплопостачання, від яких залежить цивільне населення України.
«Я вважаю, що нас мали б більше непокоїти російські удари по українських об'єктах виробництва енергії для цивільного населення, ніж українські удари по російських експортних об'єктах», – сказав він.
Зеленський заявив в інтерв'ю NPR, що після оголошення Трампа Україна не завдавала ударів по російських нафтопереробних заводах. Він стверджував, що послаблення санкцій щодо російського дизельного пального майже не вплине на зниження цін на пальне у США, оскільки йдеться про надто невеликі обсяги. Водночас це забезпечить Москві додаткові доходи для фінансування війни.
9 жовтня Трамп заявив, що Росія погодилася негайно поставити 300 тисяч тонн дизельного пального на американський і світовий ринки, а згодом – 500 тисяч тонн у листопаді та один мільйон тонн у грудні. Москва підтвердила цю домовленість. Зеленський назвав рішення «подарунком Путіну». Трамп, своєю чергою, заявив, що «Україні настав час отримати нового президента», здатного укласти угоду.
Трамп неодноразово звинувачував українські удари по російській нафтовій інфраструктурі в тому, що вони сприяють зростанню цін на пальне у США. Це питання має політичне значення для республіканців напередодні проміжних виборів до Конгресу. У листі до Трампа двопартійна група з 12 сенаторів закликала його відмовитися від угоди з Путіним щодо дизельного пального, назвавши її «подарунком нашому супротивнику» та «зрадою наших союзників».
Водночас багато аналітиків вказують, що значно вагомішим чинником зростання цін є війна США проти Ірану. Таку думку Зеленський також висловив в інтерв'ю NPR.
Трамп має величезні важелі впливу, але не хоче ними користуватисяКурт Волкер
Волкер заявив, що Вашингтон мав би посилювати тиск на Москву, а не послаблювати санкції в обмін на додаткові поставки дизельного пального.
«Я думаю, що президент Трамп має величезні важелі впливу, але не хоче ними користуватися», – сказав він.
Волкер закликав посилити обмеження на експорт російської нафти й газу, запровадити заходи, які ускладнили б фінансовим установам переказ коштів до Росії за енергоносії, а також продовжувати підтримувати українські далекобійні удари по російській військовій інфраструктурі.
На його думку, послаблення санкцій створює ризик того, що Кремль отримуватиме додаткові доходи, а війна триватиме довше, замість того щоб наближатися до завершення.
Реакція НАТО та потреби України
Відповідаючи на запитання про найбільші проблеми української армії, Вісвессер назвав критично важливими потребами протиповітряну оборону, боєприпаси та особовий склад. Однак, на його думку, фундаментальніша проблема полягає в тому, що НАТО не реагує достатньо рішуче на ескалацію з боку Росії.
Він навів диверсії, кібератаки та пошкодження підводних кабелів як приклади ворожих дій проти країн НАТО, які, на його думку, не викликали достатньо жорсткої відповіді.
«Щоразу, коли Росія вдається до ескалації в сірій зоні... і не отримує відповіді, це лише додає їй сміливості», – сказав він.
Вісвессер виступив за надання Україні далекобійної зброї, щоб підвищити ціну російської агресії, зокрема шляхом ударів по енергетичному сектору Росії.
Волкер, своєю чергою, запропонував створити спільну зону протиповітряної оборони НАТО й України, у межах якої альянс перехоплював би небезпечні повітряні об'єкти, що наближаються до повітряного простору НАТО або входять у нього, зокрема ті, що перебувають над Україною чи міжнародними водами.
За його словами, така домовленість не вимагала б дій сил НАТО над територією Росії чи Білорусі.
«Якщо невідомий небезпечний повітряний об'єкт перебуває в повітряному просторі НАТО або поблизу нього, ми повинні його збити», – сказав Волкер.
Ця пропозиція порушує низку оперативних питань і питань ризику ескалації, зокрема щодо того, як НАТО визначатиме загрозу та застосовуватиме правила використання сили. Волкер наполягає, що мета такої ініціативи – оборона, а не напад на Росію.
Говорячи про переговорну позицію України, Волкер зазначив, що Київ уже пішов на суттєві поступки, давши зрозуміти, що може погодитися на припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту, внаслідок чого понад п'ята частина його території залишиться під російською окупацією.
За його словами, Україна пропонувала загальне припинення вогню, а також окремі домовленості щодо припинення повітряних атак, ударів по енергетичних об'єктах і бойових дій на морі, однак Росія відкинула ці пропозиції.
За таких обставин, зазначив Волкер, Києву не залишається іншого вибору, окрім як продовжувати зміцнювати свій військовий потенціал і застосовувати його.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оптимістично оцінює позицію Києва, заявивши, що Україна пройшла шлях від попереднього твердження Трампа про те, що в неї «немає карт», до ситуації, коли вона сама може вирішувати, як використовувати свої важелі впливу.
«Менш ніж за два роки ми пройшли шлях від «у вас немає карт» до «не розігруйте свої карти», – сказав Сибіга на Варшавському безпековому форумі 13 жовтня. – Це досягнення».
Втім, не всі в Києві поділяють таку оцінку. Політолог Вадим Денисенко написав 14 жовтня: «Поки ми зайняли дивну позицію словесної ескалації, яка є контрпродуктивною».
Форум