Щонайменше 10 тисяч рублів заплатив кожен громадянин Росії за анексію Криму ‒ так у своїй книжці «Російське економічне диво: що пішло не так?» стверджує російський економіст Сергій Алексашенко. Згідно з його інформацією, анексія півострова привела російську економіку в режим стагнації, а жителі Росії істотно втратили в доходах.
Раніше аналітики Bloomberg Economics із посиланням на дослідження, опубліковане британським аналітиком Скоттом Джонсоном, дійшли висновку, що за 5 років анексії Криму економіка Росії зменшилася більше ніж на 10% ‒ або на 150 мільярдів доларів ‒ у порівнянні з 2013 роком.
Ось як витрати на Крим загалом описуються в книжці Сергія Алексашенка:
«…Навіть для підтримки наявного бюджетного і комунального господарства російському федеральному Мінфінові терміново довелося шукати 55 мільярдів рублів уже у 2014 році. У наступні роки ця сума тільки збільшувалася ‒ треба було підвищувати зарплати кримським бюджетникам, які були в багато разів нижчі, ніж у російських регіонах, треба було фінансувати різні проекти, які мали підвищити рівень соціальної і комунальної інфраструктури до рівня, порівнянного з середньоросійським, ‒ у 2019 році безоплатні перерахування з федерального бюджету Росії до бюджету Криму складуть 150 мільярдів рублів, а загалом за 2014–2019 роки сума дотацій/субвенцій/подарунків із федерального бюджету склала близько 580 млрд рублів».
У книжці стверджується, що разом із дотаціями Севастополю, виплатами пенсій і будівництвом великих інфраструктурних проектів на півострові загальна сума, яку Росія витратила на Крим, становить приблизно 1,5 трильйона рублів.
Керівний партнер компанії Management Development Group Inc Дмитро Потапенко вважає, що російська влада в останню чергу думає про економіку в кримському питанні.
Влада вважала себе небожителями і, як і раніше, вважає, що економікою вона може керувати за допомогою силових методівДмитро Потапенко
«У ситуації з Кримом можна забувати також про самоізоляцію ‒ покуту, яку ми самі на себе наклали. Але в політиці економіка відіграє роль пасербиці, причому нелюбої. Тому ніколи не вдасться за таких обставин сказати: «А чи не дорого ми взяли цей шматок землі, причому ця історія тепер серйозно і надовго?». Влада вважала себе небожителями і, як і раніше, вважає, що економікою вона може керувати за допомогою силових методів. Це більше питання психології і психіатрії: коли ти ловиш «частинку бога», економічні питання не мають значення. Дехто вважає, що може літати. При цьому я вважаю, що санкції Заходу ‒ це чистий «договорняк», тому що, маючи бажання вплинути на політику Кремля, будь-який студент другого курсу економічного вишу сказав би, що треба було зробити в перші години санкційного впливу», – каже фахівець.
Дмитро Потапенко прогнозує, що Європа і США не відмовляться від дешевих російських вуглеводнів і металів заради підтримки України в питанні анексії Криму.
Російський економіст Сергій Алексашенко переконаний, що дії російського керівництва не можна розглядати з точки зору звичайної системи координат.
«Півтора трильйона рублів ‒ це тільки те, що Росія витратила. Насправді ця ціна набагато вища, тому що країна потрапила в стагнацію ‒ її економіка зазнала спаду, тоді як світова економіка впевнено росла. Російське керівництво за всі ці гроші купило собі місце в підручниках історії. У кожної людини є своя система координат, принципів, цінностей. Марно намагатися проаналізувати це. У Володимира Путіна інший погляд на життя, всі ці бухгалтерські розклади й темпи зростання не для нього. Він, як і будь-який американський президент на другому терміні, думає, як йому увійти в підручник історії. Очевидно, мрія про відновлення Росії в колишніх межах у нього в голові сиділа давно. На початку 2014 року йому здалося, що він може вкрасти Крим в України, і йому за це нічого не буде. Але в підсумку Путін особисто ніякої ціни за санкції не платить», – каже економіст.
Сергій Алексашенко зазначає, що втратили від анексії Криму саме громадяни Росії: за його інформацією, рівень життя росіян зараз такий же, як у 2011 році.
«Витрати на Крим для федерального бюджету Росії виділятимуть ‒ інша справа, що не тими ж самими темпами. «Кримський міст» збудували, він коштував 300 з чимось мільярдів рублів, і навряд чи будуватимуть другий. Але кримський бюджет дефіцитний, там дотації становлять 70%. Очевидно, що ніякої економіки в Криму не виникає: він перебуває під санкціями, а якщо в усій Росії «кошмарять» бізнес, то в Криму його «кошмарять» у квадраті. Зрозуміло, що утриманство Криму триватиме. Може, в обсязі не 300, а 100 мільярдів рублів на рік, але це триватиме», – вважає він.
Український фінансист, економічний експерт Олександр Савченко вважає, що Росія може легко пережити втрати, пов’язані з Кримом.
Крим поки до снаги Росії. Санкції практично не впливають на економіку країни й дискредитують Захід, його здатність чимось відповістиОлександр Савченко
«За рік Росія витрачає на Крим 3–4 мільярди доларів, плюс обов’язково вона має щось інвестувати. Приватна ініціатива зведена до нуля, тому треба будувати дороги, мости ‒ це ще 2–3 мільярди на рік. Разом я оцінюю витрати Росії на Крим за рік у 5–6 мільярдів доларів. Але тільки за минулий рік золотовалютні резерви Росії зросли приблизно на 100 мільярдів, завдяки цінам на нафту. Рівень життя росіян знижується, але поступово, на 1–2% за рік. Так може тривати ще 20 років. Тому, на жаль, Крим поки до снаги Росії. Санкції практично не впливають на економіку країни й дискредитують Захід, його здатність чимось відповісти», – каже український фінансист.
