(Рубрика «Точка зору»)
Коли мене попросили у блозі розповісти про традиційні страви мого Керченського півострова, я знала, що мені буде складно це робити...
Як писати про кухню батьківщини, де я не була багато років – із 2014-го?
Моя батьківщина – це дикий степ на березі моря, наповнений ароматами дикого чабрецю та полину. Солоний вітер і чорні уламки мідій на пляжі під ногами. І, звичайно, карави – вишки місцевих рибалок із сітками для кефалі.
У Керчі кажуть, що так само колись ловили рибу рибалки Пантікапея...
Із рибою в Керчі пов’язане все.
Історія та місцевість, традиції та пори року.
Усе це – про унікальну географію та історію Керчі, про море, про любов до життя, й про своєрідну керченську кухню.
Дізнатися більше про хамсу «з грибком», тушонку зі свіжої хамси, пілав із мідій, про керченського оселедця, з його унікальним смаком (як кажуть керчани – «як масло»), весняну уху з печіночками бичків, настоянку з дикого терену та найбільш керченське, що тільки буває у світі: мідії на багатті – можна у блозі Олени Юрченко на сайті Крим.Реалії.
Читайте тут
