Фотографії та тисячі документів, які проливають світло на долю громадян Чехословаччини, в’язнів ГУЛАГу, були опубліковані в інтернеті. Низка інших чекає на публікацію.
Коли в березні 1939 року німецькі танки увірвалися до Праги, тисячі етнічних українців, євреїв і чехів, які жили в Чехословаччині, намагалися врятуватися втечею на схід, у бік Радянського Союзу.
Для близько 8000 людей, які перейшли радянський кордон, це було, як із вогню потрапити в полум'я. Майже всі біженці були заарештовані радянською владою та відправлені у систему виправно-трудових таборів по всьому СРСР, відому як ГУЛАГ. Більшість із тих людей було засуджено до 3-5 років каторжних робіт за незаконний перетин кордону, іншим було пред'явлено суворіші звинувачення, часто сфабриковані владою.
3 січня Чеський інститут вивчення тоталітарних режимів опублікував досьє радянських спецслужб на 1000 біженців, в основному етнічних українців, які під час Другої світової війни втекли зі східної Чехословаччини та опинилися в ГУЛАГу. Документи та фотографії – це ранній зразок проєкту оцифрування, який є більш ніж десятирічною роботою чеських, українських та російських істориків і архівістів.
Оприлюднення документів присвятили 80-річчю радянської «амністії» більшості чехословацьких в'язнів ГУЛАГу 3 січня 1942 року. Звільнених в'язнів випустили з таборів, щоб сформувати бригади для боротьби з нацистами, які почали наступ на Радянський Союз. Чимало звільнених чехословаків загинули в боях.
Чеський історик Адам Граділек почав брати інтерв'ю у тих, хто вижив у таборах, ще у 2006 році, до того, як він долучився до Чеського інституту вивчення тоталітарних режимів. Та доступ до документів радянських спецслужб у Росії, а також на той час і в Україні був надзвичайно складним. Граділек каже, що дослідницький клімат в Україні різко змінився у 2014 році після Революції гідності. Через три тижні після перемоги Майдану, яка призвела до повалення проросійської влади в України, Граділек поїхав до Києва, щоб відвідати архіви СБУ (колишнього КДБ). Він згадує: «Мені сказали, що для нас все відкрито».
Граділек каже, що хвилюючі моменти багаторічного проєкту настали, коли він представив колишнім в'язнім ГУЛАГу та їхнім родичам документи радянської поліції, які десятиліттями зберігалися в секретних архівах.
Граділек сказав Радіо Свобода, що хоча ті, хто залишився в живих, часто були захоплені перегортанням документів у власних справах, «звичайно, набагато важче було надати такі документи нащадкам тих людей, які або загинули в таборах, або померли через багато років...» «Це дуже зворушливий момент для них – взяти в руки такі документи та побачити, через що довелося пройти їхнім батькам, дідусям, бабусям», – заначає він.
Граділек каже, що день оприлюднення документів – 3 січня – є гірким, оскільки саме в цей день минув рік від дня смерті російського історика Михайла Рогачова, який помер від COVID-19. Він особисто показав Граділеку деякі з місць ГУЛАГу в російській Республіці Комі та «відкопав» інформацію про долі близько 700 чехословацьких громадян у місцевому архіві, до якого іноземцям вкрай важко отримати доступ.
«Ми планували опублікувати спільну статтю про це дослідження, – каже Граділек. – На жаль, він не прожив достатньо довго, щоб ми могли це зробити».
Очікується, що всі ті тисячі доступних папок зі справами чехословацьких громадян, інтернованих в ГУЛАГ, будуть опубліковані в інтернеті до кінця цього року.
