Доступність посилання

ТОП новини

В обхід «глушилок» – як слухали Радіо Вільна Європа в час окупації Чехословаччини


Антени для глушіння радіосигналу на далекій відстані

Лише кілька днів було потрібно радянській владі для того, щоб узяти під контроль вільні засоби масової інформації в Чехословаччині під час окупації країни в серпні 1968 року. ЗМІ країни після короткого періоду лібералізації було знову поставлено під цензуру, величезні кошти були спрямовані на те, щоб заглушити сигнал вільних закордонних ЗМІ, включно з Радіо Вільна Європа, американською радіостанцією, яка вела мовлення з мюнхенської штаб-квартири. Але винахідливі чехи і словаки досить швидко зорієнтувалися, як обійти «глушилки».

Закордонні ЗМІ стали не до вподоби комуністам, що захопили владу в Чехословаччині у лютому 1948 року, вже з того самого моменту. Під ідеологічним керівництвом та за технічної допомоги з Москви в країні було розміщено тисячі станцій, що мали заглушити сигнал. Проте не завжди їм це вдавалося, тож зосередилися на великих містах як на потенційних джерелах поширення вільної думки.

Щоб обійти «глушилки», потрібно було застосувати дива винахідливості, та хто шукає, той знаходить, каже в інтерв’ю Радіо Свобода популярна співачка того часу Марта Кубішова. Вона пригадує, що слухала закордонне мовлення поза Прагою, де сигнал не так глушився, інші слухачі пригадують, що поспішали до своїх приймачів, коли вимикалася електрика. В ті часи це не була така рідкість, і вимикання електроенергії позбавляло живлення і потужні «глушилки», тож сигнал із Мюнхена тоді проходив без перешкод.

Марта Кубішова
Марта Кубішова

«Я жила на Височині (регіон Чехії – ред.) з 1974 по 1981 рік. Радіоприймач я тримала у пічці. А виймала його звідти тільки тоді, коли щось пекла. Через димар чути було дуже добре, тож я могла дуже чітко чути програми Чехословацької редакції Радіо Вільна Європа», – згадує співачка. Пісня «Молитва для Марти» в її виконанні стала музичним символом «Празької весни» і як така також потрапила під фактичну заборону.

Дехто зі слухачів казав, що слухати було краще, коли сонце сідало та атмосферні ефекти підсилювали сигнал.

«Місцеві станції, що глушили сигнал, були розташовані поблизу великих міст, і їхньої потужності вистачало на 20–30 кілометрів, – пригадує Ріхард Ривола, тодішній слухач Радіо Вільна Європа. – Але були і станції, що діяли на великі відстані. Ці були розміщені на території Радянського Союзу поблизу Смоленська та Калінінграда в Росії. Але там були прогалини – на деяких частотах вечорами сигнал пробивався, і Радіо Вільна Європа можна було почути».

Так звучав сигнал Радіо Вільна Європа через «глушилки»

Чехословацьке законодавство не забороняло слухати закордонні «голоси», а от обговорення почутого вже каралося. Навіть сам факт «слухання голосів» свідчив про неблагонадійність – людина могла втратити роботу, не вступити до університету, їй би відмовили у підвищенні, кар’єрному рості.

Попри це, за оцінками дослідників, тижнева слухацька аудиторія Радіо Вільна Європа сягала 30–40% від дорослого населення. Такі дані дослідники отримували на підставі інтерв’ю, які вони проводили з громадянами Чехословаччини, що виїжджали за кордон у період з 1963 по 1988 рік.

Програми радіостанції глушилися до 1988 року, коли в Чехословаччині вже почався новий період відкритості, що завершився «Оксамитовою революцією» у листопаді 1989 року, яка поклала край понад 40-річній комуністичній диктатурі в країні.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG