У «Мистецькому арсеналі» у Києві відкрилася експозиція Антропологічного музею «Чорнобильдорф» – міжнародного дослідницько-культурологічного і мистецького проєкту. Його реалізує творча група формації NOVA OPERA за підтримки Українського культурного фонду, програми «Дім Європи» і Австрійського культурного форуму в Києві. Експонати, зібрані в експозиції, є «важливою змістовною частиною археологічної опери CHORNOBYLDORF композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка. Прем’єра опери відбудеться 31 жовтня та 1 листопада.
Слово «Чорнобильдорф» автори проєкту створили, з'єднавши назви двох атомних електростанцій – Чорнобильської (на якій сталася найбільша в історії людства техногенна аварія) і Цвентендорфської (яка навіть не розпочала працювати через протести австрійців).
Ідея проєкту полягає у спробі дослідити, що зможуть дізнатися про людей атомної доби – на основі артефактів матеріальної і нематеріальної культури, що утворилася у просторі, який виник після вибуху реактора на ЧАЕС – люди постатомної, постапокаліптичної епохи.
Культура «Чорнобильдорфу» – це окремий світ, у якому переплетені реальність і візія того, як цю реальність зможуть для себе реінтерпретувати і реконструювати ті, хто прийде після нас.
Відео-археологічні експедиції, що географічно охопили Дунайську долину, Північне Причорномор'я, Карпати та Полісся, творча група проєкту здійснила, щоб зібрати матеріальні і нематеріальні артефакти «Чорнобильдорфу».
Інститут Чорнобильдорфської культури вивчає цю комплексну реальність, яка представлена писемними артефактами, обрядовістю, побутовими речами та мистецтвом. Інститут досліджує артефакти, зібрані в експедиціях, і створює науковий наратив через продукування текстів та публічних обговорень. Інститут складається із двох підрозділів: підрозділ розладнаної реальності та підрозділ постапокаліпсису.
Антропологічний музей «Чорнобильдорфу» є зібранням артефактів із експедицій, приватних колекцій, а також знахідок «чорних археологів».
«Конференція Кінців» (Conference on Endings) – перша публічна подія Інституту в рамках представлення Музею, яка є спробою «виявити структурні порожнечі, що призвели до кризи передісторії». У ній взяли участь філософи, мистецтвознавці, культурологи, історики мистецтва.
Опера CHORNOBYLDORF є синтетичним мистецьким актом, який через усе напрацьоване і зібране творчою групою проєкту, витворює візію постапокаліптичного світу. Над створенням опери, окрім формації NOVA OPERA, працюють артисти та художники з України й Австрії.
Про експозицію музею «Чорнобильдорфу»
Експозиція Антропологічного музею «Чорнобильдорфу» у «Мистецькому арсеналі» у Києві
Антропологічний музей є зібранням того, що відтворює атмосферу «Чорнобильдорфу» і занурює у його реалії.
Усі експонати мають підписи і вони датовані різними століттями – від XX і аж до XXV, коли, на думку авторів, може настати постатомна, постапокаліптична епоха.
Варто розуміти, каже PR-менеджерка проєкту Лідія Карпенко, що «це предмети для опери, дія якої відбувається у далекому майбутньому, в якомусь паралельному вимірі, тому і датування відповідне».
У першій залі – представлено «Чорнобильдорфський кодекс». Це – писемні матеріали, частина з яких відсилає до музичної системи «Чорнобильдорфу», що ґрунтується на мікротональності.
Принт елементів гармонії візуалізує мікротональну систему. Є інструкція, як створювати оперу і лібрето до неї. Це візія того, як «чорнобильдорфці» створюватимуть свої опери.
У другій кімнаті – URTEXT – зібрано плати, як рештки цифрової епохи, що інтерпретуються по-різному. Найперша їхні стадія – сакральна. Її візуалізує відео-новела, де мешканка «Чорнобильдорфу» Сусанна Карпенко співає обрядову пісню і тримає в руках позолочену плату (в нашій реальності це була б ікона з ликами святих).
Інше призначення плат – музичні партитури. Кожен музикант, встановивши для себе власну систему нот – може зіграти зашифрований музичний текст по-своєму. І це буде для кожного – унікальним виступом.
Композитор Роман Григорів називає плати – Всесвітом.
«Я думаю, що «чорнобильдорфці» використовували їх по-різному: це були і елементи декору, прикраси, сакральні, духовні тексти, це й архітектура, мапи, нотний матеріал, поезія, проза або ж абсолютно побутові прилади», – каже композитор.
У третій кімнаті – об'єктивація плат, те, що втратило сакральність і стало ужитковим предметом.
Ми бачимо уртексти (первісні тексти, оригінали музичного або літературного твору – ред.) у більш декоративному вжитку. Це пізніший етап представлення «Чорнобильдорфської культури».
«Відро нотного матеріалу купили на Куренівському ринку. За сто гривень – відро музики», – розповів Роман Григорів.
«Елементи та речі втрачають своє сакральне значення і вже використовуються як прикраси, декорації. На прикладі відреконструйованого одягу «чорнобильдорфської жінки» бачимо, що плати, кабелі, дроти стають намистом, медальйоном, сережками. Головний убір створено із фортепіанних клавіш», – розповідає директорка Антропологічного музею «Чорнобильдорфу» Анна Потьомкіна.
Частина пам’яток, наприклад – метроном і маленьке піаніно, будуть задіяні і в самій опері.
Алгоритмічне піаніно австрійського винахідника Вінфріда Рітча потрапило в «Чорнобильдорф» завдяки Австрійському культурному форуму і міністерству культури Австрії.
Таких у світі всього три. Вперше цей інструмент було представлено на Венеціанській бієналє.
Про оперу «Чорнобильдорф» у цитатах
«Історія роботи над оперою почалася із експедиції до Цвентендорфу на Дунаї, містечка, що розташоване в 50 кілометрах на захід від Відня. У 1978 році тут була побудована потужна атомна станція. Через масові протести екологів та національний референдум атомна станція так і не запустилася, перетворившись на величезне «інвестиційне склепіння» та технологічний музей 70-х років. За вісім років, у 1986-му, в українському Поліссі вибухнула ЧАЕС. Атомна катастрофа розділила світ та історію людства на «до» та «після» Чорнобиля».
«Обидві атомні станції – Цвентендорфська та Чорнобильська – перетворилися із активних техногенних об’єктів на антиутопічні археологічні монументи, бетонні символи атомної історії, що відображають цілі епохи: демократію в Австрії / Центральній Європі та радянський тоталітаризм в Україні / СРСР»
«Навколо Чорнобиля утворилася містична зона, яка затягла у себе цілий поліський культурний ареал, ставши унікальним екологічним феноменом. Натомість біля Цвентендорфа збереглася законсервована тиша австрійської провінції, хіба що з’явилося поле сонячних батарей та прокладено лінію Donau-Radweg, велосипедний шлях, що тягнеться від витоків річки поблизу містечка Донауешинген до самого Будапешту».
«Людина постапокаліпсису слідуватиме за записами знайденого кодексу. Намагатиметься реконструювати фрагменти колись видатної музики, філософії, перетворюючи формули радіоактивного розпаду на мікротональні гармонії, старовинні народні інструменти – у сонорні генератори та лабораторні прибори, змішуючи фрагменти християнських мес із пантеїстичними обрядами та поліфонічними народними піснями». При цьому універсальні знаки та символи, вчергове інтерпретовані неправильно, поступово розчиняться у білому шумі природи».
Коротко сюжет опери автори ідеї описують так:
Нащадки людства, що пережили серію техногенних, епідемічних та кліматичних катастроф, будують постапокаліптичне поселення на руїнах атомної станції. Суспільство далекого майбутнього намагається відтворити загублений високотехнологічний світ за допомогою археологічних перформансів-ритуалів, інструкції до яких вони знаходять у «Чорнобильдорфському кодексі», химерному трактаті атомної доби.
31 жовтня і 1 листопада оперу CHORNOBYLDORF можна буде побачити у «Мистецькому арсеналі» в Києві.
Всередині конфайнменту: Чорнобильський «звір» у клітці – фоторепортаж
