На Донеччині у Зайцеві, що на околиці окупованої Горлівки, передові позиції українських військових розташовані на відстані всього 200 метрів від окопів російсько-сепаратистських сил. Щодня тут стріляють. Вдень, в основному, сутички з використанням стрілецької зброї. А вночі по позиціях українських військових працює артилерія: міномети 80 мм, заборонені Мінськими домовленостями міномети 120 мм та САУ калібром 152 мм. Військові терміни «200» і «300» тут звучать часто. Із місцевих мешканців у селі залишилося близько половини людей, але більшість із них періодично приходять до домівок у денний час. Вночі намагаються ночувати подалі від лінії зіткнення.
Горлівське Зайцеве – тут вулицями ходить смерть (фотогалерея)
1
Дорога до села проходить прямо перед позиціями російсько-сепаратистських сил, тому нас, як журналістів, везли у броньованому авто з воєнізованою охороною. У самому селі нашу охорону підсилили ще більше. ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи) та ворожі снайпери тут працюють постійно. Крім того, існує постійна загроза мінометного та артелирійського вогню. За провідомленням прес-штабу АТО, у день, коли були й ми, по Зайцеву було випущено 158 мін
2
Типовий зараз для села краєвид. Яма на фотографії – наслідок потрапляння у город 152 мм снаряда від САУ (самохідна артелирійська установка), використання якої заборонено Мінськими домовленостями
3
Вулиці села пусті. Але в деяких будинках все ж живуть люди. Мешканці цієї хати намагаються убезпечити домівку від потрапляння куль та осколків залізничними шпалами. Від потрапляння чогось більшого таке, звісно, не вбереже
4
А ось і доказ цього. Наслідок потрапляння чогось «не дуже великого» у цегляний кут будинку
5
Ця ж хата загальним планом
6
Стежка до туалету. Тиждень тому сюди вночі прилетіла міна калібром 122 мм. Затишних і безпечних місць тут немає ніде...
7
Вигляд на частину села і на терикон, де розташований укріпрайон російсько-сепаратистських сил і стоять їхні мінометні розрахунки. Звідти також йде і корегування вогню. Таких ям, яку видно на фото, по селу багато. У них можна швидко стрибнути і сховатись у випадку початку артобстрілу
8
Тут був дім. На щастя, під час потрапляння снаряду, господарів не було
9
Це черепки на згарищі цього ж дому
10
Йдемо вулицею далі
11
Багато згарищ нагадують щось геть стародавнє. Дощ і сніг швидко згладжують руїни і лишається ось таке
12
Про те, що ДРГ тут часто, свідчить знайдена нами банка від армійського сухпаю російського виробництва. Величезними літерами по всій банці напис «НЕ ДЛЯ ПРОДАЖИ». Вироблено в Московській області, Росія
13
Ворота відчинені, але зайти бажання не виникає
14
Ще одна яма від потрапляння снаряду
15
Українській військовий прочитав нам коротку лекцію про те, що залишається навколо після «прильоту» 152 мм сняряду від САУ. Яма на фото – це наслідок нічного обстрілу перед нашим приїздом.
На фото - Дмитро Годзенко (позивний – «Годзилла»), який загинув 31 березня під час мінометного обстрілу. До демобілізації йому залишалося лише 3 дні.
Фотогалерея: Кияни попрощалися з Дмитром Годзенком, який загинув на Донбасі
На фото - Дмитро Годзенко (позивний – «Годзилла»), який загинув 31 березня під час мінометного обстрілу. До демобілізації йому залишалося лише 3 дні.
Фотогалерея: Кияни попрощалися з Дмитром Годзенком, який загинув на Донбасі
16
Дуже швидко нас провели біля залишків дитячого табору відпочинку. Навколо багато чагарників і досить небезпечно
17
На одній із вулиць ми зустріли місцевих. Бажання поговорити з нами у них не було
18
Кішка із вибитим оком. Вона живе разом із українськими вояками. Солдати кажуть, що вагітна і скоро матиме кошенят
19
Так виглядає чимало вікон Донбасу на лінії розмежування
