«Ті з поліції, хто реально був на фронті, не потрапили б у таку ситуацію». Що кажуть про справу ветерана Русінова?

Чесне та неупереджене розслідування трагедії на Черкащині, що забрала життя чотирьох поліцейських і ветерана війни, стане випробуванням для всієї правоохоронної системи, вважають експерти. Від результатів цього розслідування, наголошують вони, залежить не лише «честь мундиру», а й довіра до поліції загалом. В іншому разі прірва між правоохоронцями та тими, хто воював, може лише поглибитися.

Подібних трагедій можна було б уникнути, якби поліцейські мали реальний бойовий досвід і розуміли психологічний стан ветеранів, кажуть експерти. Адже служба на фронті допомагає оцінювати ризики під час обшуків і затримань, а також помітити наявність зброї чи ознаки ПТСР. Коли ж поліцейські та ветерани не «на одній хвилі», навіть звичайна слідча операція може обернутися трагедією.

Що розповідає син загиблого ветерана? Чи міг колишній військовий мати конфлікт із місцевим депутатом? Яка позиція керівництва поліції? Радіо Свобода зібрало позиції сторін і оцінки експертів.

Що відомо про спецоперацію на Черкащині?

27 січня український інформаційний простір сколихнула новина про загибель чотирьох поліцейських на Черкащині. За офіційною версією поліції, правоохоронці проводили слідчі дії, щоб встановити причетність місцевого жителя до тяжкого злочину.

Коли чоловік побачив поліцейських, він нібито спробував втекти до лісу. А під час затримання – відкрив вогонь, внаслідок чого четверо поліцейських загинули, а п’ятий – отримав поранення. Спецпризначенці ліквідували стрільця на місці.

Поліція пізніше повідомила, що під час обшуку в його будинку нібито знайшли зброю, боєприпаси та наркотичні речовини.

Стрільцем виявився місцевий житель і ветеран війни Сергій Русінов. Йому було 59 років.

Голова Національної поліції Іван Вигівський назвав його «холоднокровним вбивцею» і закликав не героїзувати його, зазначивши, що статус ветерана не є виправданням.

Реакції побратимів та ветеранів

Частина військових і ветеранів поставилася до офіційної версії з недовірою. Вони наголошують, що не виправдовують злочин, але вимагають справедливого розслідування.

Побратими Русінова припускають, що перестрілка могла стати останнім епізодом тривалого конфлікту Русінова з місцевим депутатом Віталієм Сторожуком.

Зокрема, колишній секретар Черкаської міської ради та військовослужбовець Ярослав Нищик заявив, що між ними виник конфлікт через земельний пай, який Русінов отримав від міськради, а Сторожук нібито намагався його відібрати.

Крім того, у грудні минулого року в Корсуні згорів автомобіль Сторожука, після чого поліція відкрила справу за статтею «замах на вбивство». За словами Нищика, одним із підозрюваних у справі і був Русінов. Він також зазначив, що Сторожук мав дружні стосунки з керівництвом місцевої поліції.

«Віталій Сторожук неодноразово пробував повішати на Русінова злочини, щоб раз і назавжди позбутись людини, що заважала робити справи. Крайнім випадком стали два «замахи» на депутата. Під час одного з них була спроба підриву авто «Ауді» Q7. Корсунчани в соцмережах запевняють, що це було інсценування. Загиблих поліцейських не повернути. Вони виконували чийсь наказ. Чий? Який? І хто мав право віддавати цей наказ людям на таких посадах? Хлопців розміняли», – написав Нищак.

Офіційних підтверджень або спростувань цієї версії наразі немає. Сам депутат Віталій Сторожук у соцмережах заперечив конфлікт через землю, заявив, що проти нього ведеться інформаційна атака, та наголосив, що він відкритий до співпраці з правоохоронцями.

«Будь-які твердження про «бізнес-конфлікти» або «відбирання майна» не мають жодного підґрунтя й не існують у реальності», – зазначив Сторожук.

Що кажуть у громаді?

Радіо Свобода поцікавилося у депутатки Корсунь-Шевченківської міськради Галини Добровольської-Рибалкіної, чи знали в громаді про можливий конфлікт між ветераном і депутатом. За її словами, публічно цей конфлікт не був помітним. Водночас, Сторожук, як вона стверджує, «кошмарив усю громаду» численними заявами та скаргами.

«Ця людина – дуже хамська. Він міг вимагати особливого ставлення до себе, бо він депутат. За місяць до трагедії сталося спалення його автомобіля. Це відбувалося в прямому ефірі, він сам транслював це на своїй фейсбучній сторінці. Люди тоді не повірили. Дуже всі обговорювали це. В кулуарах говорили, що може він сам його підпалив. У всіх було велике здивування, коли цю справу відкрили саме за звинуваченням у замаху на вбивство. Зрозуміло, що ніде в публічному просторі не було, кого саме звинувачують. Зараз ми вже дізналися, що там понад десяток осіб, яких він назвав підозрюваними, і планувалися обшуки у цих людей. Але я не дивуюся, що вони відкрили цю справу, бо така це людина – він стає над головою і каже: «Відкривайте кримінальну справу, на мене був замах, я депутат, і так потрібно», – розповіла депутатка.

Також вона підтверджує, що бачила Русінова з помічником депутата на сесіях міськради, коли розглядали земельні питання.

Протести ветеранів – які їхні вимоги?

Ветеранська спільнота організувала у Черкасах мітинги, вимагаючи об’єктивного розслідування подій, притягнення до відповідальності всіх, хто причетний до загибелі Сергія Русінова, і повернення його тіла для гідного поховання.

Серед вимог ветеранів було й звільнення керівника поліції області. Після цього очільник обласної поліції Олег Гудима тимчасово припинив виконання обов’язків.

Журналіст черкаського видання «18000» Артур Чемирис вважає, що саме перші заяви поліції спричинили «кризу довіри» та підживили протестні настрої.

За його словами, ключовою вимогою протестувальників було звільнення керівника поліції області Олега Гудими, тож рішення про його тимчасове відсторонення не задовольнило частину ветеранських організацій.

«Вони вимагають саме звільнення, а тепер до цього додалася ще й вимога звільнення заступників. Важко говорити, що ця позиція відображає думку всіх ветеранів, адже до протесту долучена велика кількість ветеранських спілок. І це показує природність, органічність цього протесту – що це не штучно створений, кимось керований протест. Немає якогось єдиного центру впливу на всі ці речі, немає єдиного спікера, але схоже, що вимога про звільнення залишається легітимною і невиконаною», – каже Чемирис.

Висновки після трагедії

Начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець в ефірі Радіо Свобода повідомив, що після трагедії зустрівся з ветеранською спільнотою. За підсумками розмови, за його словами, «в регіоні сформують відповідні висновки».

Табурець наголосив, що громади мають активніше взаємодіяти з ветеранами та цікавитися їхнім станом, а також припустив, що трагедії можна було б уникнути, якби правоохоронці спочатку з’ясували обставини на місці.

«Якби оперативна-розшукова діяльність починалася зі з’ясування, що там робиться на місці, яка характеристика цієї особи, яка може бути причетна, тому що його провина не доведена. І коли вони приходять і кажуть – хто це такий, яка у нього ситуація... Звісно, до голови села, до його побратимів. Як це було зроблено (у випадку з Русіновим – ред.), але зроблено пізніше, тому що побратимів було закликано вести діалог. Але, на жаль, від побратимів він уже слухавки не брав. Тобто вже в нього, мабуть, стан був відповідний, який пов’язаний саме з його психологічними моментами якимись, які невідомо, яким чином вони в нього виникли. Чи це була спровокована історія з його діяльності в селі, чи це була спровокована історія, яка пов’язана з проходженням служби? Але сам факт, що вони вже не змогли скомунікувати», – каже Табурець.

Йдеться не про окремий регіон, а про ветеранську політику загалом, наголошує Табурець.

Що каже син загиблого військового?

Сина загиблого ветерана Олександра Русінова визнали потерпілим у справі. В ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода Live» він заявив, що вимагає покарання винних і очікує результатів експертиз, які мають встановити обставини загибелі його батька.

На його думку, дотримання поліцейськими закону та протоколів могло б запобігти трагедії.

«Вони просто виконували злочинний наказ», – зазначив Олександр Русінов.

Він також наголосив, що впевнений: жодних наркотичних речовин у батька не було. Зброя, яку нібито знайшли під час обшуку, за його словами, також викликає сумніви. На запитання, як ці речі могли опинитися в будинку, він відповів: «Так само, як і зникли речі після обшуку… Це побутові речі, але вони позникали: документи, ноутбук і різні дрібниці – зокрема ключі від машини», – каже Олександр Русінов.

Він додав, що не знав про можливий конфлікт батька з депутатом і не може стверджувати, чи він узагалі був. Земельне питання, за його словами, справді фігурує у справі, однак це не єдина обставина – питань значно більше.

Перспективи розслідування

Розслідування інциденту повинно бути «супероб’єктивним» і не залишати сумнівів, заявив народний депутат від «Батьківщини», генерал-лейтенант міліції України Михайло Цимбалюк. Він наголосив, що за його результатами правоохоронці мають ухвалити жорсткі, але конструктивні кадрові та системні рішення.

«Я думаю, що керівництво Нацполіції України і Міністерства внутрішніх справ має всі оперативні і службові можливості встановити істину. Я вірю, що вони в цьому зацікавлені, бо це не тільки честь мундиру. Це майбутнє системи, бо людей-ветеранів дуже складно обманути. Їх можна обманути один раз, а далі буде дуже складно. Тут важлива об’єктивність, якою б вона не була, навіть якщо хтось не хоче її почути, бо в іншому разі наслідки будуть дуже-дуже серйозні в майбутньому. І це виклик для державних органів, і не тільки Національної поліції», – сказав Цимбалюк в ефірі Радіо Свобода.

Керівництво обласної поліції мало запобігти цій ситуації, вважає депутат. За його словами, слідство має перевірити, чи діяли правоохоронці професійно, чи вживали профілактичних заходів і чи можна було уникнути конфлікту. Він також наголосив, що з огляду на статус загиблого як ветерана поліція мала діяти особливо обережно.

Подвійна небезпека трагедії

Військовослужбовець ЗСУ Ігор Луценко також звертає увагу на подвійну небезпеку цієї трагедії: вона може призвести до розколу між поліцією та ветеранами і військовими. За його словами, цей розкол уже відчувається в гаслах «поліцейських на фронт», які лунали під час протестів.

«Щоб її уникнути, я хотів би, користуючись цією дуже сумною нагодою, наголосити, що порівняно з поліцейськими військовослужбовці Збройних сил України перебувають в набагато гірших умовах служби. Це й менше грошове забезпечення, і невизначені терміни служби, і складні умови роботи. Такі проблеми потрібно хоча б визнати і представити суспільству програму для подолання цієї нерівності, яка, можливо, не одразу, але має бути ліквідована», – зазначає Луценко.

Як уникнути повторення таких трагедій?

Подібних трагедій можна уникнути, якби поліцейські мали б реальний бойовий досвід, вважає Денис Ярославський, екскерівник Голосіївського управління поліції в Києві, а нині – начальник підготовки штурмових військ ЗСУ за кордоном.

«Як людина, яка 17 років віддала міліції, потім поліції, а війна змусила мене стати командиром розвідки і пройти фронт – я розумію обидві сторони. Я переконаний: кожен поліцейський, який сьогодні несе службу в Україні, за винятком жінок, повинен пройти службу на фронті на ротаційній основі, щоб подібного більше не траплялося. Інакше виникне просто величезна прірва між людьми, які воювали і демобілізувалися, та поліцейськими, які всю війну прослужили десь на заході України й бачили її лише через смартфон. Це буде така прірва, яку ви навіть не уявляєте», – застерігає Ярославський.

З фактами трагедії мають розбиратися слідчі, однак завдання правоохоронної системи – зробити висновки, щоб подібні ситуації не повторювалися, каже військовий. Поліцейські, які мають бойовий досвід, значно уважніше оцінюють обстановку, зважують ризики і ухвалюють обґрунтовані рішення під час затримань. При цьому, наголосив Ярославський, мова йде не про формальні відрядження, а реальну службу у зоні бойових дій на ротаційній основі.

«Забудьте про слово «відрядження». Багато людей із заходу України –співробітників прокуратури, Служби безпеки України, Національної поліції – з 2014 року постійно перебували у так званих відрядженнях. Хтось був там умовно, хтось – короткий час, інколи навіть не в зоні бойових дій. При цьому отримували статус учасника бойових дій і так далі. Я не говорю конкретно про тих співробітників, які в цій ситуації загинули або отримали поранення. Я говорю загалом. У нас є стрілецькі полки, є підрозділи Національної гвардії – такі, як «Лють». Ці хлопці разом із нами, разом із Сухопутними військами та іншими підрозділами Збройних сил України виконують реальні бойові завдання. Я вас запевняю: всі, хто пройшов такі підрозділи, а також ті, хто служив у Сумах, Костянтинівці, Куп’янську й перейшов на соціальну службу в поліцію, ніколи б не потрапили в таку ситуацію. Від слова – ніколи. Тому що вони тисячу разів зважують усі «за» і «проти» перед виходом на таке завдання. Люди мають бути «на одній хвилі», щоб правильно оцінювати ризики», – наголошує Денис Ярославський.

Голова Національної поліції Іван Вигіський повідомив, що на фронті служать 17 тисяч поліцейських – це, за його словами, кожен п’ятий.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Їм не місце в Європі»: в ЄС ініціюють заборону на в’їзд для учасників війни проти України