Рік тому в російському місті Суджа Курської області розбомбили школу-інтернат. Дослідники з української неурядової організації Truth Hounds зібрали докази того, що бомбу на громадян РФ, які перебували у школі, скинули самі ж російські військові.
Удару по будівлі школи-інтернату в Курській області завдали ввечері 1 лютого 2025 року, і він став однією з найрезонансніших подій тієї зими. Суджа на той момент перебувала під контролем українських військових, які утримували частину Курської області з літа 2024 року (під контроль Росії місто повернулося в березні 2025 року).
Одразу після удару українські військові заявили, що на школу-інтернат скинули російську авіабомбу. За повідомленням Генштабу ЗСУ, внаслідок удару загинули Поіменні списки загиблих у школі-інтернаті не публікувалися жодною зі сторін, 88 осіб врятували з-під завалів, деякі з них перебували у важкому стані. Будівля, за повідомленнями ЗМІ та української військової комендатури, використовувалася для видачі гуманітарної допомоги та тимчасового розміщення постраждалих, а на її фасаді був напис «Люди».
Російське Міноборони повідомило, що по інтернату вдарили з установки HIMARS із боку Сумської області України. У Кремлі заявили про «жахливу провокацію київського режиму", а Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу проти командира 19-ї ракетної бригади ЗСУ
Українські дослідники з НКО Truth Hounds провели власне розслідування: зібрали всі доступні свідчення та матеріали про цю подію, поговорили з експертами з російської авіації та встановили, з якого боку та ким був завданий авіаудар, а також розібрали тези російської сторони про те, що вона непричетна до атаки.
Результатом цієї роботи стала доповідь «Своїх не шкода: докази російського авіаудару по інтернату в Суджі». Повністю її можна прочитати англійською та українською мовами. «Система» (проєкт розслідувань телеканалу «Настоящее время» та російської служби Радіо Свобода) переказує ключові висновки доповіді.
Які факти вказують на те, що удару завдали саме російські військові:
Детальна зйомка будівлі школи-інтернату з дрона показує, що основні пошкодження припали на дах та 2–3 поверхи. Це вказує на удар із повітря (а не, скажімо, на вибух зсередини будівлі).
- Характер пошкоджень, за даними авторів доповіді, свідчить про підліт боєприпасу зі сходу. Це підтверджується, зокрема, зйомкою з дрона. На схід від Суджі на момент удару перебували лише російські війська.
- Опубліковані українськими військовими скриншоти системи «Віраж-планшет» демонструють бойовий маневр російського бомбардувальника Су-34 – на знімку не вказаний час, але, за твердженням військових, зафіксований саме той літак, який скинув бомбу. Такий маневр повністю відповідає російським методичним рекомендаціям щодо застосування авіаційної бомби того типу, яку виявили дослідники.
- Від початку січня 2025 року російська авіація вже завдавала авіаударів у районі інтернату, що підтверджувалося супутниковими знімками, відео та даними російських телеграм-каналів.
Дослідники з посиланням на своїх експертів також повідомили, що Су-34, який скинув бомбу, вилетів з аеродрому в Бутурлинівці, що розташований у Воронезькій області за 375 кілометрів від інтернату. Однак, найімовірніше, цей аеродром використовувався як проміжний (для дозаправки або техобслуговування). Truth Hounds перелічують п’ять інших аеродромів, звідки міг вилетіти бомбардувальник: Мариновка, Саваслейка, Ахтубінськ, Майкоп та Моздок.
Що не так із російськими версіями
Експерти Truth Hounds також детально розібрали спроби Росії спростувати причетність до цього авіаудару. У більшості випадків ці версії або не знаходять підтвердження, або спростовуються іншими повідомленнями російських офіційних осіб, ЗМІ та блогерів.
Версія № 1. Удару завдали з «Хаймарсів», що стоять на озброєнні ЗСУ
- Що писали в Росії. Пізно ввечері 1 лютого 2025 року в російських телеграм-каналах з’явилося відео «пуску «Хаймарсів», які полетіли в бік Курської області». «Цілком можливо, на відео ті ракети, які вдарили по інтернату в Суджі», – йшлося у публікації.
- Що пишуть Truth Hounds про це відео. Схоже, на відео дійсно установка HIMARS. Але за ним неможливо визначити місцевість, звідки здійснювався пуск. Крім того, саме відео було змонтоване: на ньому показано пуск однієї ракети, а після склейок – ще трьох. Таким чином відео не підтверджує версію про пуск чотирьох ракет, що з’явилася того ж дня (тоді всі чотири залпи йшли б поспіль з однаковим інтервалом часу).
Версія № 2. ЗСУ не можуть зафіксувати пуск авіабомби
- Що писали в Росії. Близький до російського Міноборони телеграм-канал «Война с фейками» також стверджував, що українські бройні сили не мають достатніх технічних можливостей, щоб засікти такий об’єкт, як авіабомба: у такий спосіб автори каналу заперечували справжність скриншота з української системи «Віраж-планшет».
- Що пишуть Truth Hounds. Російська Фугасна авіаційна бомба, прийнята на озброєння у 1950-х роках фіксується на радарах не гірше за розвідувальні безпілотники, а їх українські військові спостерігали в той самий момент, що і пусковий маневр Су-34, заперечують автори доповіді. Крім того, вони посилаються на відео розбору завалів, опубліковане українською військовою комендатурою, наприкінці якого офіцеру повідомляють по рації про пуск бомб. Це свідчить про те, що українські військові мають таку інформацію.
Версія № 3. Російська авіація не вилітала через погану погоду
- Що писали в Росії. Увечері 1 лютого 2025 року телеграм-канал «Северный ветер» (його пов’язують з угрупованням «Север» ЗС РФ) із посиланням на представників ВКС Росії повідомив, що того дня російська авіація нібито взагалі не здійснювала вильотів у районі Суджі через погану погоду.
- Що пишуть Truth Hounds. Це повідомлення суперечить іншій заяві Міноборони РФ, у якій відомство відзвітувало про авіанальоти на Суджу того ж дня.
Чому це важливо
Дослідники Truth Hounds наголошують: такий удар кваліфікується міжнародним правом як воєнний злочин. Будівля школи-інтернату не була військовим об’єктом і використовувалася як пункт гуманітарної допомоги; її ураження не дало жодної військової переваги, будівля була маркована написом «Люди», і російська сторона була поінформована про те, що об’єкт використовується як цивільний (зокрема, автори доповіді посилаються на записи переговорів представника української військової комендатури Суджі з командиром «Ахмата» Апті Алаудіновим – остання розмова була записана 31 січня, напередодні удару: у ній представник української комендатури розповідає російському командиру про мирних жителів в інтернаті).
Автори доповіді також зазначають, що в будівлі могли перебувати представники військової поліції та української військової комендатури. Однак, згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, це не робить інтернат законною військовою ціллю: об’єкт може вважатися такою лише в тому разі, якщо його призначення або використання роблять суттєвий внесок у воєнні операції, а його захоплення чи знищення дають воєнну перевагу. Інтернат із пунктом гуманітарної допомоги цим критеріям не відповідає.
Також дослідники наполягають, що удар був саме цілеспрямованим (не випадковим), що також відносить цю подію до категорії воєнних злочинів.
Що відбувалося в Суджі після удару
Після того, як Суджа повернулася під контроль Росії навесні 2025 року, силовики масово опитували місцевих жителів. На сайті видання «Точка» наводилися розповіді мешканців Суджі та навколишніх сіл про ці бесіди з ФСБ:
«Говорити про методи визволення Суджі не заведено, – розповів журналістам «Точки» мешканець одного із сіл Суджанського району. – А міста практично немає… Щось уціліло, але загалом… Спілкуватися дозволили тільки з «правильними» ЗМІ. І зайвого говорити не можна».
Точних даних про кількість загиблих мирних жителів у Курській області в період українського контролю немає. У січні 2025 року пресофіцер української тимчасової військової комендатури на російській території Олексій Дмитрашківський говорив про 112 загиблих у Суджанському районі. У квітні 2025 року губернатор Курської області Олександр Хінштейн називав цифру 288, а на початку 2026 року голова СКР Олександр Бастрикін – 445 загиблих жителів регіону. Ці офіційні цифри не підтверджені й не спростовані незалежними джерелами.
