Поки Європейський Союз спрямовує близько 6 мільярдів євро (7 мільярдів доларів) на розвиток українських безпілотних систем, Київ отримав виняток із правил закупівель, який може дозволити йому й надалі використовувати критично важливі китайські компоненти. Це підкреслює незручну залежність України від країни, яка тісно співпрацює з Росією.
Українська індустрія безпілотників, яка ще недавно лише формувалася, різко зросла після повномасштабного вторгнення Москви в лютому 2022 року.
Однак Київ усе ще залежить від дешевших китайських компонентів, щоб задовольняти потреби фронту. Діалог між Пекіном і Києвом останніми роками погіршився на тлі занепокоєння через зв’язки Китаю з Москвою.
Нещодавно наданий виняток є частиною 60-мільярдного оборонного компонента програми Ukraine Support Loan і стосується продукції, якої, як повідомляється, Європа поки не здатна постачати в достатній кількості.
Віта Голод, молодша наукова співробітниця Національної академії наук України, сказала Радіо Свобода, що «виняток, зроблений ЄС, є доволі показовим. Він свідчить, що ані Україна, ані Європа поки не здатні замінити китайських постачальників у необхідних масштабах, із необхідною швидкістю та за прийнятною ціною».
Хоча Київ скоротив закупівлі готових дронів у Китаї, такі компоненти, як двигуни, літієві акумулятори й оптоволокно, залишаються дуже затребуваними.
Президент України Володимир Зеленський під час святкування Дня Української державності 15 липня заявив, що країна виробляє 10 мільйонів дронів на рік.
За перші шість місяців 2026 року імпорт китайських компонентів уже сягнув приблизно 76 відсотків від загального обсягу, зафіксованого за весь попередній рік.
У Ради зброярів України та київського аналітичного центру Snake Island Institute йдеться, що в першій половині 2025 року на Китай припадало 38 відсотків вартості імпортованих Україною компонентів для дронів.
«Світ спостерігає за китайською дроновою війною в Україні, де обидві сторони використовують одна проти одної багато однакових технологій, – зазначає Голод. – Хоча Україна нарощує самодостатність і шукає альтернативні канали постачання, Київ має залишатися обережним, розсудливим і прагматичним у відносинах із Пекіном».
Відносини охолоджуються
У міру того, як війна затягується, підтримувати такі прагматичні відносини між Пекіном і Києвом стає дедалі складніше.
Експерти сумніваються, що можливий візит міністра закордонних справ України Андрія Сибіги до Пекіну здатен суттєво змінити ситуацію.
Китай уникає прямого засудження війни Росії проти України, водночас зберігаючи тісні відносини з Москвою.
Міхал Богуш, старший науковий співробітник варшавського Центру східних досліджень, вважає малоймовірним, що Пекін змінить свою позицію щодо війни й почне активніше виступати за припинення вогню.
За його словами, «продовження конфлікту в контрольованій формі, без його розширення, відповідає інтересам Пекіну». Він вказує на дедалі більшу залежність ізольованої Росії від Китаю як покупця її нафти, а також на те, що затяжна війна потенційно може послаблювати єдність західних союзників.
Дипломатичні контакти між Києвом і Пекіном відбувалися нечасто.
Зеленський і лідер Китаю Сі Цзіньпін від 2022 року безпосередньо розмовляли лише один раз. Запланований візит Сибіги до Китаю після запрошення так і не відбувся, а розмови про нове запрошення поки не завершилися визначенням дати візиту.
Богуш сказав, що відносини охололи, оскільки Київ став більш «наполегливим» у реакції на співпрацю Китаю з Росією. З іншого боку, додав він, «це те, чого [Пекін] очікував, адже там знали, що не збираються давати Києву те, чого Київ хотів» – тобто відкрито тиснути на Москву з вимогою припинити війну.
Від початку повномасштабного вторгнення Україна запровадила санкції проти низки китайських компаній через їхню ймовірну підтримку російської армії. Зокрема, у серпні 2025 року, серед тих, хто потрапив під санкції, були постачальники електроніки для російських виробників безпілотників.
«Ворожа взаємозалежність»
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що останні санкції ЄС проти китайських компаній, які допомагають російській оборонній промисловості, є «необхідним і виправданим кроком».
Пекін ці заяви заперечує і заявляє, що суворо контролює експорт товарів подвійного призначення.
Посол Китаю в Україні Ма Шенкунь у статті для «Інтерфакс-Україна» написав, що для розвитку двосторонніх відносин необхідне «чітке розуміння об’єктивної та неупередженої позиції [Пекіну] щодо сприяння мирним переговорам». Ма також заявив, що Китай поважає «територіальну цілісність усіх держав, зокрема України».
У липні 2025 року Україна затримала двох громадян Китаю. Українська влада звинуватила їх у збиранні для китайських спецслужб інформації про український протикорабельний ракетний комплекс «Нептун».
Тім Рюліг, старший аналітик із питань Китаю в Інституті досліджень безпеки Європейського Союзу в Парижі, описав відносини між двома країнами як «ворожу взаємозалежність».
Пекін залишається найбільшим торговельним партнером Києва, тоді як Україна є важливим постачальником сільськогосподарської продукції до Китаю.
«Це асиметричні відносини на користь Пекіну, але обидві [сторони] зацікавлені в тому, щоб певна форма економічних зв’язків зберігалася», – сказав Рюліг. Говорячи про майбутнє, він також зазначив, що «українці намагатимуться всюди, де це можливо, ставати більш незалежними».
Форум