Доступність посилання

ТОП новини
20 Жовтень 2019, Київ 01:40

Із російського філолога в реставратори меблів: як в Естонії навчаються все життя


Навчальний клас в Пярнумааському центрі професійної освіти (Естонія)

Отримати професійну технічну освіту в Естонії можна безплатно – незалежно від того, скільки разів. Десь третина «студентів» – люди, старші за 25 років, в останні роки збільшується частка людей, старших іще на 10–15 років. Постійне, або безперервне навчання – це естонська «фішка», кажуть експерти, люди тут відправляються за парту навіть у 40 чи 50 років. Як ця концепція допомогла економіці та чи зменшила вона число можливих емігрантів?

Естонка Айла Лайнурм за першою освітою – російський філолог. Із 1985 по 1990 рік вона навчалася в Тартуському державному університеті, навчальному закладі із 500-річною історією. В радянські часи він вважався мало не найкращим для тих, хто обирав гуманітарну спеціалізацію. Після того, як Естонія стала незалежною країною, Айла отримала другу вищу освіту – три роки навчалася діловодству у Талліннській вищій технічній школі – і пішла працювати в корпоративну галузь. Але у 2011 році, після багаторічного досвіду в сфері телекомунікацій, Айла відправилась навчатися в «Luua Forestry School» на ландшафтного дизайнера.

Айла Лайнурм
Айла Лайнурм

«Зненацька я зрозуміла, що нічого не вмію. Я знаю дуже багато, можу читати і перекладати, керувати, працювати з документами, але практичних вмінь майже не було. Я хотіла навчитись чомусь новому, хоч це було і не зовсім матеріально вигідно – набагато дешевше було замовити ці послуги, ніж самій навчатись», – каже вона Радіо Свобода. Середня спеціальна освіта в Естонії безплатна, скільки б разів ти її не отримував, але купувати матеріали для практики доводилося самостійно.

На зайняттях із ландшафтного дизайну
На зайняттях із ландшафтного дизайну

Цю освіту Айла врешті-решт не здобула, хоча досі займається для себе садівництвом. Потім вона стала бджолярем – навчилася самостійно і досі розводить бджіл і збирає мед. Вже через кілька років її охопила нова пристрасть – реставрація меблів. У 2017 році жінка попрямувала на навчання до Талліннської будівельної школи. Спочатку відвідувала тримісячні курси, а потім вирішила отримати повну спеціальну освіту. Від першої думки про нову спеціальність до вступу в школу минуло близько року, каже жінка.

«Ми почали реставрувати будинок, який було побудовано близько сотні років тому. Потрібно було відтворити екстер’єр та інтер’єр будівлі в стилі ар-нуво, а також відновити атмосферу 1920-х років. Для цього ми нам були потрібні, зокрема, меблі, які в Естонії знайти неважко, але в багатьох випадках вони потребують реставрації. Ось, власне, через власні потреби це все і почалось. Мені захотілося здобути нові навички», – пригадує Айла.

Айла Лайнурм навчається реставрації
Айла Лайнурм навчається реставрації

Вона каже, що вік в училищі став перевагою – молодим займатися реставрацією не так цікаво, потрібно довго сидіти на одному місці і робити все дуже повільно. Сьогодні вона не працює за цією освітою. Вона каже, що якщо більше не захочеться сидіти по вісім годин в офісі, матиме запасний варіант і більше вибору.

Випадок Айли може здаватися українцям неочікуваним і надзвичайним, а сама вона каже: величезна кількість її знайомих зробили так само, пішли отримувати «практичну» освіту вже дорослими людьми.

Про готовність естонців опановувати нові знання говорить і молодий український емігрант з Кривого Рогу Андрій Балашов. Він переїхав до естонського міста Пярну два роки тому і зараз навчається в Пярнумааському центрі професійної освіти.

Безробіття практично немає, розповідає він Радіо Свобода, за винятком тих, хто сам не хоче нічого робити.

Андрій Балашов
Андрій Балашов

«Людей, які в 40–45 років йдуть навчатися в професійні технічні училища і змінюють кар’єру, тут доволі багато. Естонці намагаються здобути все більше і більше професій, адже знайти тут роботу досить неважко, і мати декілька спеціальностей – це великий плюс», – каже чоловік. Сам він також планує отримати щонайменше дві спеціальності – в училищі навчається на автомеханіка, а потім планує їхати в столицю навчатися масажу. Його мама працює в Пярну масажистом, батько – далекобійник. Сам Андрій переїхав до цієї країни Балтії в 2018 році – рік учився в російськомовній гімназії, потім пішов в училище. Середня та вища освіта в Естонії, на відміну від шкільної, – лише естонською. Після навчання на масажиста, каже Балашов, він, може, й повернеться до України – за рідною країною все ж сумує.

Частка дорослих студентів зростає

В училищі, де навчається Андрій, студентів віком старших за тридцять років близько 20%. Вибір спеціальностей відрізняється від того, що обирає молодь, каже Радіо Свобода директор Пярнумааського центру професійної освіти Рійна Мюурсепп.

«Наприклад, у сфері сонячної енергії в нас навчаються люди більш дорослі, які раніше працювали в енергетичній галузі. Дехто вивчає будівництво дерев’яних будиночків, тобто вони раніше навчались на будівельників, а нині отримують трохи іншу спеціалізацію. На садівництві в нас також тільки ті, кому більше від тридцяти років. Багато дорослих на лісівництві, де не можна працювати без диплома. Або ж у нас є спеціальність «соціальна робота», де здобувають освіту ті, хто вже працює в цій сфері», – розповідає директор і потім зазначає: роботу отримають усі, хто отримав диплом.

У професійних технічних училищах Естонії працює кредитна система, тому людина не має сидіти два чи три роки, якщо в неї вже є частина необхідних знань, каже радниця державного фонду «Innоve» Кає Пійскоп. Іще десять років тому про феномен людей із вищою освітою, які йдуть у професійні технічні училища, не чули, а тепер – це серйозна тенденція. В країні існує так звана концепція безперервної освіти.

Кає Пійскоп читає лекцію українським експертам у сфері освіти
Кає Пійскоп читає лекцію українським експертам у сфері освіти

«Навчання в професійно-технічному училищі безплатне, при цьому не має значення, скільки разів ви отримувати освіту раніше або ж скільки вам років. Якщо людина працювала у схожій сфері раніше або працює зараз, то вона вже має певну компетенцію, може це продемонструвати, не буде зобов’язана відвідувати школу щодня. Взагалі, ми маємо різні варіанти навчання. У нас є електронні курси, дистанційне навчання», – каже Пійскоп. За її словами, останнім часом частка здобувачів середньої спеціальної освіти, старших від 21 року, зростає. Вона навіть пригадує чоловіка, який у 87 років, маючи три дипломи вищої освіти, пішов на спеціальну технічну програму займатися кіньми, щоб потім працювати в своєму селі.

Частка дорослих, тобто людей, старших за 25 років, серед учнів професійних технічних училищ значно зросла – в 2007 їх було 15%, а в 2018–2019 навчальному році вже близько 39%. В абсолютних цифрах їх стало вдвічі більше, зазначає заступник директора департаменту освіти для дорослих, економіст Кюллі Алл. Більш за все вони йдуть навчатися в сферу послуг, сільське господарство, виробництво та переробку, технічні дисципліни й деякі інші галузі.

«Можливість працевлаштування людей із професійною освітою за ці роки збільшилась з 68% до 73%. На жаль, ми нічого не знаємо про майбутнє 15% випускників, однією з причин їхнього зникнення з ринку праці може бути переїзд до іншої країни, наприклад, у Фінляндію. Статистика міграції показує, що виїжджають саме люди із середньою і початковою освітою», – розповідає Алл.

Безперервна освіта забезпечує економіку кваліфікованими працівниками

Концепція безперервної освіти вкрай важлива для економіки Естонії, каже експерт. Вона дозволяє забезпечити важливі сектори кваліфікованими місцевими робітниками, щоб підвищити продуктивність і експортний потенціал. Сучасний ринок праці постійно змінюється, деякі спеціальності просто зникають, і естонська система освіти стимулює людей не стояти на місці й навчатися все життя.

В Україні схожі програми також є для дорослого населення, каже генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти України Ірина Шумік. Також при навчально-практичних центрах України працює близько сотні установ, де охочі можуть пройти короткотермінові курси.

«Доросле населення, яке має певну професію, має вищу освіту, проходить за програмами професійно-технічного навчання. Вони не є такими тривалими, як для молоді, навчальний процес відбувається рік-півтора, залежно від професії та рівня акредитації», – розповідає Шумік.

Отримати освіту безплатно доросла людина може тільки тоді, якщо ще не навчалася за державний рахунок в іншому навчальному закладі. Втім, попитом ця система не користується не тільки з фінансових причин, каже освітянка. В українців не напрацювалося ставлення до зміни професії як до нормального явища, люди ставляться до освіти як до чогось «на все життя».

Ірина Шумік
Ірина Шумік

«Біда нашого ринку праці у тому, що ми не є досить гнучкими в цьому сенсі. Якщо казати про промислово розвинені регіони, то там досить популярні такі ідеї, десь, можливо, не настільки. Є система державних комунальних закладів професійної освіти, є недержавні інститути, і є навчання на виробництві. Це той випадок, коли підприємство навчає на власному виробництві, тим самим підвищують кваліфікацію тих чи інших робітників», – перелічує Шумік. Втім, випадків, коли дорослі люди перекваліфікуються у іншу професію, в Україні дуже небагато, каже вона.

Зміна спеціальності в Україні також можлива через центри зайнятості – вони оформлюють заявки на перепідготовку фахівців на актуальні для ринку праці професії, і в цьому випадку за три-шість місяців люди здобувають нові навички і можуть працевлаштуватися. Такий шлях, за словами Шумік, не є досить популярним, але можливість для людей існує, зазначає вона.

Чи допомагає безперервна освіта вирішити еміграційну кризу?

В Естонії зміна ставлення до професійної технічної освіти була в тому числі пов’язана із повною реновацією профтехзакладів, яку провели після отримання незалежності в 1991 році, каже Кюллі Алл. Також Міністерство освіти багато років займалося популяризацією професійної технічної освіти, ставлення до якої раніше було значно гірше як серед дорослих, так і серед випускників. Сьогодні в країні працює 32 таких училища, де в 2018–2019 навчальному році навчалося близько 24 тисяч студентів.

«Говорити про концепцію безперервної освіти почали ще в 1990-і роки, але реалізовувати її почали приблизно з 2010 року. Демографічна ситуація в Естонії така, що роботодавцям треба змінювати ставлення до працівників. Багато хто з громадян, які отримували вищу освіту в СРСР, не могли в 2000-і роки знайти роботу, яка б відповідала їхній кваліфікації, й їм довелося йти до професійних технічних училищ», – каже економіст.

Але чи вирішує це проблему міграції? За словами Алл – одночасно і так, і ні. Можливість отримати освіту допомогла тим естонцям, які були незадоволені своєю зарплатою, втратили бізнес або роботу. Вони не переїхали, наприклад, до Фінляндії або Ірландії, де постійно шукають некваліфіковану робочу силу, залишилися вдома. З іншого боку, каже економіст, після випуску з професійних технічних училищ Естонії можна пройти екзамен, результати якого визнаються в усіх країнах Євросоюзу. Тому деякі, навпаки, отримували освіту, щоб поїхати за кордон.

Але, звісно, гроші чи еміграція – це далеко не єдині причини отримати нову освіту. Айла, філолог, що зараз навчається на реставратора меблів, каже, що і вона, і багато її друзів отримують нову освіту не тому, що їм конче потрібні гроші. Просто люди відкриті для нових знань, постійно шукають напрямок для розвитку і, звісно, знають, що нова професія – це нові можливості на ринку праці.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG