«Тут у нас четверо котиків та песик». Анастасія Климнюк – волонтерка фонду UAnimals. Сьогодні її завдання – вивезти із зони бойових дій десяток тварин. Анастасію супроводжує військовий Віктор, він і за охоронця, і за супроводжуючого. У приватному будинку їм передають кількох котів та собаку, яких треба вивезти з прифронтової зони, розповідає телеканал «Настоящее время», свторений Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

Сім'я виїжджає зі Слов'янська в Донецькій області. Знайти нове житло для проживання з тваринами в Україні складно та дорого. Тому сім'я розлучається з вихованцями: їм знайшли нових власників у Львові.

Це зараз найпопулярніший сценарій евакуації тварин, розповідає Анастасія Климнюк з фонду UAnimals. І заспокоює сім'ю: як би не було сумно, Львів – гарне місце для нового життя вихованця.

«Дуже часто по Україні є випадки, коли людям здається, що вони готові взяти тварину. Вони її беруть, а потім війна приходить до їхнього міста, їм доводиться теж їхати, і вони не розуміють, що робити з великим собакою», – розповідає Анастасія.

У безпечній зоні тварин розміщують в обладнану для їх перевезення вантажівку.

На наступну місію, вже до Краматорська, їде інша волонтерка фонду UAnimals – Ксенія Жигунова.

«Три місяці тому я була там, і ситуація була спокійнішою. Краматорськ, Слов'янськ, до Дружківки тоді заїжджали останні рази», – розповідає вона.

– А тепер лише Краматорськ та Слов'янськ?

– Так, все правильно.

Пса Круглика треба перевезти до притулку. Його господиня переїжджає вже втретє.

«Я виїхала з Часового Яру, а потім із Дружківки. Це тварини із Дружківки. Просто ми ж з ними під завали потрапили…» – розповідає господиня.

Круглик їхати не хоче, Ксенія бігає хвилин 15, не втрачаючи терпіння та ніжності, і нарешті примудряється його зловити.

Евакуація до притулку вважається проблемною: притулки переповнені тваринами з лінії фронту.

Останнім часом волонтери намагаються прилаштовувати собак та кішок за кордон.

«Найчастіше – це Фінляндія, – розповідає Анастасія Климнюк. – Ми відсилаємо фотографії, знаходимо сім'ю, сім'я чекає. Ми розповідаємо про характер тварини, чи підійде вона до родини. Тому що іноді є собаки, які не дуже добре вживаються з дітьми».

Протягом дня волонтери роблять ще кілька вилазок до Краматорська та Слов'янська. Ховаються під деревами від дронів. Передають корм для місцевих мешканців, які доглядають кинутих тварин. Забирають ще кількох кішок, собаку та навіть морську свинку.

«Абсолютно різні бувають тваринки. Бувають і кізочки, ось сьогодні ви бачили морську свинку, – розповідає Анастасія. – Іноді бувають коні, корівки. Бувають навіть єноти».

– Хтось удома тримає єнотів?

– Так!

Наприкінці дня команда зі всіма врятованими тваринами поїде до Києва.

«День прожитий не дарма, – підсумовує Анастасія. – Тому що тварини дають сили та натхнення. Ми рятуємо їх, а вони – нас».