Вася – пес породи кане-корсо. З 2016 року служив з українськими військовими на Донбасі, потрапив у пастку відгриз собі лапу, щоби вибратися, і прийшов до господаря. У лютому Вася пройшов реабілітацію у Польщі, де йому зробили протез. І вже на чотирьох лапах собака повернувся до України.
«Колишній господар хотів його повісити. Ми досі не знаємо, чому. Поранений пес прибився на одній із вулиць Тернополя до мого чоловіка Романа, і той його підібрав», – згадує хазяйка Васі Анастасія Заверуха.
Роман приніс собаку додому.
«Спочатку він відмовлявся їсти та пити, але його вдалося виходити», – розповідає Анастасія.
Якось Роман гукнув знайомого, якого звали Вася, пес на це ім'я зреагував, тому його так і назвали.
Служба в ЗСУ и «заслужена пенсія»
«У 2015-му Роман підписав контракт (про проходження військової служби – ред.) і поїхав служити на Донбас. Собаку взяв із собою, оскільки без нього Вася не вижив би», – продовжує Анастасія Заверуха.
Із 2016 року Роман разом із Васею приєдналися до лав Збройних сил України, служили у 503-му окремому батальйоні морської піхоти, який займався розвідкою.
Вася не виконував бойових завдань, проте підтримував дух військових і легко переносив звуки пострілів і вибухів. Бійці настільки полюбили Васю, що навіть зробили йому бронежилет.
У листопаді 2021-го Вася зник. Їхня бригада стояла тоді в районі Мар'їнки Донецької області. Щоб знайти собаку, морпіхи задіяли розвідувальні дрони. Згодом Вася знайшовся. Виявилося, що він потрапив у пастку – заплутався у дроті біля лінії розмежування.
«Вася так заплутався в колючому дроті, що йому навіть шию стягнуло, – згадує Анастасія. – Лапами, напевно, намагався вирватися. Морпіхи спочатку на дроні вилітали, щоб оцінити ситуацію, планували навіть йти за собакою. Чоловік хотів піти сам, але побратими сказали: «Куди ти йдеш? Ми підемо за тобою». Але Вася повернувся сам. Він відгриз одну лапу і приповз до своїх, у нього шия теж була розідрана»
Військові надали Васі першу медичну допомогу та пішки на ношах віднесли його до ветеринара у найближчий населений пункт. Коли переконалися, що життю собаки нічого не загрожує, Васю перевезли додому до Тернополя.
«Після поранення Вася пішов на заслужену собачу пенсію, – каже Анастасія Заверуха. – Вдома він пробув майже рік. Я спробувала знайти йому якесь протезування. Замовила у Болгарії, проте протез не підійшов. Потім я побачила інформацію про польку, яка шукає господарів бездомним тваринам з України. На реабілітацію до Польщі ми поїхали вже з нею. Все лікування та протезування – на безоплатній основі. Навіть переїзд до Польщі нам сплатили».
Протезування і реабілітація
У Польщі Васі зробили операцію та почали підбирати протез для відсутньої лапи, а також ортез (фіксатор колінного суглоба) для іншої передньої лапи, оскільки у собаки виникли проблеми із суглобами. Він пройшов курс фізіотерапії у центрі реабілітації тварин. Щоденні масажі, пробіжки на спеціальних тренажерах та водні процедури не пройшли безслідно – Вася схуд на 12 кілограмів.
«Він зараз намагається звикнути до протезу, але йому це дається важко. Та й протез постійно потрібно вдосконалювати», – каже Анастасія.
Протез для Васі зробила громадянка Польщі Евеліна Сабарна. Вона створює протези та ортези для тварин із термопластичних матеріалів. За її словами, ціна протезування однієї кінцівки коливається від 500 до 1000 євро. Кінцева вартість залежить від розміру собаки та складності травми.
«Рік тому в соцмережах пообіцяла допомогти п'ятьом собакам з України, – розповідає Евеліна. – Одним із щасливчиків став Вася. У Польщі його стан покращився, однак ним потрібно займатися щодня, тренувати та змушувати використовувати протез. Ви не можете просто придбати або отримати протез і не вчити собаку, як ходити з новою кінцівкою. Зараз я також допомагаю собаці Корбі, яка втратила чотири кінцівки в Україні. Її просто знайшли на вулиці вже без чотирьох лап».
«Після протезування тварини можуть проживати звичайне та повноцінне життя, але тільки в тому випадку, якщо їх навчать використовувати нові кінцівки, – пояснює Евеліна Сабарна. – Краще і швидше до протезів звикають цуценята. Ви вдягаєте на них протез, і через дві хвилини вони вже бігають. Єдине – їм потрібно міняти протез щомісяця».
Після повернення в Україну на Васю чекала не лише довгоочікувана зустріч із сім'єю, а й новий виклик – адаптація до вибухів. Евеліна зазначає, що постійний гуркіт може «вплинути на здатність тварин вчитися чомусь новому».
«Через ракетні атаки Васі може знадобитися більше часу, щоб звикнути до протезу, – каже вона. – Стрес у тварин працює так само, як і у людей. Якщо ми перебуваємо у стресі, то нам складніше пізнавати нові речі».
Повернення додому та нові реалії
Анастасія Заверуха разом із п'ятирічним сином з нетерпінням чекали на повернення Васі. Важко переживає розлуку з ним і Роман, який продовжує службу у ЗСУ.
«Сусіди ставляться до Васі як до героя. Вася побачив, що всі над ним тремтять, і став маніпулятором. Зараз вимагає багато уваги – став таким котиком. Проте впевнена: якщо когось у сім'ї потрібно захистити, то він одразу зреагує», – каже Анастасія.
Анастасія та вся її родина щасливі, що Вася повернувся вже на чотирьох лапах. «Звичайно, будемо продовжувати його вчити, щоб він ходив, не здавався, і сподіваємося, що на нього чекає повноцінна собача старість», – каже вона.
