Доступність посилання

Крим Реалії
РУС УКР КТАТ
Усі сайти RFE/RL
site logo site logo
Назад Вперед
ВАЖЛИВО
Мультимедіа

Феномен українського бароко як спадок Козацької України на виставці у Києві (фоторепортаж)

У Києві у Скарбниці Національного музею історії України відкрилася виставка «Коштовний спадок Козацької України». Через витвори українського барочного золотарства виставка показує інший, менш відомий бік Гетьманщини, зазначають організатори.

Куратор виставки, кандидат історичних наук Юрій Полідович, описуючи проєкт, каже, що його основа – це переважно речі сакрального характеру: вклади, дарунки, пожертви різних людей часів Козацької України.

На виставці можна побачити як твори українських золотарів, так і дізнатися історії меценатів, які фінансували створення цих робіт.

За словами куратора виставки, вона має три складових: «Перша частина – це той коштовний спадок, який ви бачите перед собою у вітринах. Друга частина – це люди, які творили ці речі: меценати і золотарі. І третє – це культурна спадщина, котру вони залишили нам. Вони залишили нам Україну».

Кореспондент Радіо Свобода побував на виставці і підготував добірку світлин.

Джерело: Радіо Свобода, Національний музей історії України




Експозиція поділена на чотири тематичні локації, які послідовно розповідають про різні верстви тогочасного суспільства: від гетьманів до простих козаків та містян, а також про монастирі як центри освіти та мистецтва, зазначають про виставку в Національному музеї історії України
1 Експозиція поділена на чотири тематичні локації, які послідовно розповідають про різні верстви тогочасного суспільства: від гетьманів до простих козаків та містян, а також про монастирі як центри освіти та мистецтва, зазначають про виставку в Національному музеї історії України
Шати до ікони Богородиці Дігтярівської. 1700-ті роки.Срібло, позолота. Майстер невідомий, Україна. Походить із церкви Покрови Пресвятої Богородиці в с. Дігтярівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Вкладник – гетьман Іван Мазепа
2 Шати до ікони Богородиці Дігтярівської. 1700-ті роки.

Срібло, позолота. Майстер невідомий, Україна. Походить із церкви Покрови Пресвятої Богородиці в с. Дігтярівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Вкладник – гетьман Іван Мазепа
Куратор виставки, кандидат історичних наук Юрій Полідович, описуючи проєкт, каже, що його основа – це переважно речі сакрального характеру: вклади, дарунки, пожертви різних людей часів Козацької України
3 Куратор виставки, кандидат історичних наук Юрій Полідович, описуючи проєкт, каже, що його основа – це переважно речі сакрального характеру: вклади, дарунки, пожертви різних людей часів Козацької України
На фото: дарохранильниця – ковчег для зберігання Святих Дарів з 1698 року.Срібло, недорогоцінний метал, позолота. Майстер невідомий. Походить зі Свято-Михайлівського Видубицького монастиря, м. Київ. Вкладник – монах Феодорит
4 На фото: дарохранильниця – ковчег для зберігання Святих Дарів з 1698 року.

Срібло, недорогоцінний метал, позолота. Майстер невідомий. Походить зі Свято-Михайлівського Видубицького монастиря, м. Київ. Вкладник – монах Феодорит
Творці виставки ставили собі за мету через вишукані твори українських золотарів та історії меценатів, які фінансували створення цих шедеврів, відкрити феномен українського бароко, який є невід’ємною частиною нашої національної ідентичності, кажуть в НМІУ
5 Творці виставки ставили собі за мету через вишукані твори українських золотарів та історії меценатів, які фінансували створення цих шедеврів, відкрити феномен українського бароко, який є невід’ємною частиною нашої національної ідентичності, кажуть в НМІУ
Шати до ікони Богородиці 1738 року.Срібло. Майстер – Матвій Нарунович, м. Київ. Походження невідоме
6 Шати до ікони Богородиці 1738 року.

Срібло. Майстер – Матвій Нарунович, м. Київ. Походження невідоме
Книга «Апостол» у срібному окладі з зображенням Успенського собору. 1730-ті роки.Папір; срібло, позолота. Майстер невідомий. Київ. Походить з ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври, м. Київ. Вкладник – ієромонах Васіан, намісник Печерський
7 Книга «Апостол» у срібному окладі з зображенням Успенського собору. 1730-ті роки.

Папір; срібло, позолота. Майстер невідомий. Київ. Походить з ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври, м. Київ. Вкладник – ієромонах Васіан, намісник Печерський
На виставці представлені 27 оригінальних витворів українського золотарства з другої половини XVII–XVIII століть, коли на теренах лівобережної України постала козацька держава – Військо Запорозьке (Гетьманщина).Ці предмети є вкладами (пожертвами, дарунками) до православних храмів представників різних соціальних верств – від гетьманів до простих козаків
8 На виставці представлені 27 оригінальних витворів українського золотарства з другої половини XVII–XVIII століть, коли на теренах лівобережної України постала козацька держава – Військо Запорозьке (Гетьманщина).

Ці предмети є вкладами (пожертвами, дарунками) до православних храмів представників різних соціальних верств – від гетьманів до простих козаків
Деталь окладу Євангелія, кінець XVII століття – початок XVIII століття.Срібло, позолота. Майстер невідомий. Ймовірно, м. Чернігів. Походження невідоме. Вкладник – генеральний осавул Іван Ломиковський
9 Деталь окладу Євангелія, кінець XVII століття – початок XVIII століття.

Срібло, позолота. Майстер невідомий. Ймовірно, м. Чернігів. Походження невідоме. Вкладник – генеральний осавул Іван Ломиковський
Дарохранильниця, 1758 рік.Срібло. Майстер невідомий. Україна. Походження невідоме. Вкладник – монах Петро, колишній кошовий отаман у Війську Запорозькому Низовому
10 Дарохранильниця, 1758 рік.

Срібло. Майстер невідомий. Україна. Походження невідоме. Вкладник – монах Петро, колишній кошовий отаман у Війську Запорозькому Низовому
Чоловік на виставці у Києві фотографує парні кубки 1697 року.Срібло, позолота, Майстер – Натанаел Шлаубітц, м. Гданськ, Польща. Походять з ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври, м. Київ. Вкладник – київський полковник Костянтин Мокієвський
11 Чоловік на виставці у Києві фотографує парні кубки 1697 року.

Срібло, позолота, Майстер – Натанаел Шлаубітц, м. Гданськ, Польща. Походять з ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври, м. Київ. Вкладник – київський полковник Костянтин Мокієвський
На фото: Євангеліє в срібному окладі 1658 року.Папір; срібло, позолота, сердолік, скло. Майстер невідомий. Походить з храму Святителя Миколая в м. Ніжин Чернігівської області. Вкладники – ніжинський полковник Василь Золотаренко і його дружина
12 На фото: Євангеліє в срібному окладі 1658 року.

Папір; срібло, позолота, сердолік, скло. Майстер невідомий. Походить з храму Святителя Миколая в м. Ніжин Чернігівської області. Вкладники – ніжинський полковник Василь Золотаренко і його дружина
Євангеліє в срібному окладі, 1749 рік.Папір; срібло, позолота, скло. Майстер – Федір Левицький, м. Київ. Походить з ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври. Вкладник – Алімпій Галик
13 Євангеліє в срібному окладі, 1749 рік.

Папір; срібло, позолота, скло. Майстер – Федір Левицький, м. Київ. Походить з ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври. Вкладник – Алімпій Галик
Відвідувачі виставки оглядають дарохранильницю 1758 року
14 Відвідувачі виставки оглядають дарохранильницю 1758 року
На фото: парні піддони свічників, 1735 рік.Срібло, позолота. Майстер – Матвій Нарунович, м. Київ. Походять з ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври. Вкладник – колишній зміївський сотник Іван Двигубський
15 На фото: парні піддони свічників, 1735 рік.

Срібло, позолота. Майстер – Матвій Нарунович, м. Київ. Походять з ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври. Вкладник – колишній зміївський сотник Іван Двигубський
Відвідувачка виставки в Києві роздивляється виставлений напрестольний хрест 1757 року.Срібло, позолота. Майстер – Федір Левицький. Походить із церкви Успіння Богородиці в м. Решетилівка Полтавської області. Вкладники – Павло Шкурупій і його дружина Анастасія
16 Відвідувачка виставки в Києві роздивляється виставлений напрестольний хрест 1757 року.

Срібло, позолота. Майстер – Федір Левицький. Походить із церкви Успіння Богородиці в м. Решетилівка Полтавської області. Вкладники – Павло Шкурупій і його дружина Анастасія
«Кожен предмет, представлений на виставці, – унікальний художній витвір, що дозволить глибше осягнути феномен українського бароко. Адже часи існування Козацької держави пов’язані з пануванням саме цього стилю. Тоді зводили десятки храмів, які є окрасою українських міст. Друкували книги, прикрашені неймовірними гравюрами. Малярі застосовували нові підходи до відтворення святих образів та євангельських сюжетів, які запозичували й золотарі. Завдяки меценатам – як вельможним особам, так і простим козакам та містянам – розквітали українські міста й села, з’являлися витвори, якими ми продовжуємо захоплюватися й нині», – розповідають в НМІУ
17 «Кожен предмет, представлений на виставці, – унікальний художній витвір, що дозволить глибше осягнути феномен українського бароко. Адже часи існування Козацької держави пов’язані з пануванням саме цього стилю. Тоді зводили десятки храмів, які є окрасою українських міст. Друкували книги, прикрашені неймовірними гравюрами. Малярі застосовували нові підходи до відтворення святих образів та євангельських сюжетів, які запозичували й золотарі. Завдяки меценатам – як вельможним особам, так і простим козакам та містянам – розквітали українські міста й села, з’являлися витвори, якими ми продовжуємо захоплюватися й нині», – розповідають в НМІУ
Виставка «Коштовний спадок Козацької України» експонується в Скарбниці Національного музею історії України, яка розташована в бароковій будівлі. Звів будівлю український будівничий Степан Ковнір у 1744–1746 роках на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»
18 Виставка «Коштовний спадок Козацької України» експонується в Скарбниці Національного музею історії України, яка розташована в бароковій будівлі. Звів будівлю український будівничий Степан Ковнір у 1744–1746 роках на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»
Панагія – нагрудний образок, який носить вище духовенство на ланцюжку поверх одягу.Золото, срібло, смарагди, рубіни, сапфіри, перли, емаль.«Ажурну основу із зображенням Святого Вершника, який вражає списом триголового дракона, виготовлено в XVII ст. в Німеччині, перероблено в панагію у першій половині XVIIІ ст. в Києві або Чернігові, Україна», – читаємо в описі.Походить з ризниці Чернігівського архієрейського дому, належала до облачення архієпископа Чернігівського. Вкладник – представник генеральної старшини Яків Лизогуб
19 Панагія – нагрудний образок, який носить вище духовенство на ланцюжку поверх одягу.

Золото, срібло, смарагди, рубіни, сапфіри, перли, емаль.
«Ажурну основу із зображенням Святого Вершника, який вражає списом триголового дракона, виготовлено в XVII ст. в Німеччині, перероблено в панагію у першій половині XVIIІ ст. в Києві або Чернігові, Україна», – читаємо в описі.
Походить з ризниці Чернігівського архієрейського дому, належала до облачення архієпископа Чернігівського. Вкладник – представник генеральної старшини Яків Лизогуб
Чоловік фотографує Євангеліє в срібному окладі, з кінця XVII століття – початку XVIIІ століття.Майстер невідомий. Походить зі Свято-Михайлівського Видубицького монастиря, м. Київ. Вкладник – миргородський полковник Данило Апостол
20 Чоловік фотографує Євангеліє в срібному окладі, з кінця XVII століття – початку XVIIІ століття.

Майстер невідомий. Походить зі Свято-Михайлівського Видубицького монастиря, м. Київ. Вкладник – миргородський полковник Данило Апостол
Дарохранильниця 1758 року.Срібло. Майстер невідомий. Походження невідоме. Вкладник – монах Петро, колишній кошовий отаман у Війську Запорозькому Низовому
21 Дарохранильниця 1758 року.

Срібло. Майстер невідомий. Походження невідоме. Вкладник – монах Петро, колишній кошовий отаман у Війську Запорозькому Низовому
Зображення 16x9

Сергій Нужненко

Сергій Нужненко – репортажний фотограф. Був учасником Революції гідності, пережив побиття «беркутівцями» і тримання під вартою. У 2016 році Нужненко почав співпрацювати з Радіо Свобода як фрілансер, а у 2021 долучився до команди як штатний фотограф. З лютого 2022 року став воєнним фотокореспондентом Радіо Свобода. Знімав події на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, а зараз переважно працює на Донбасі. Коли 31 березня 2023 року до річниці звільнення Київщини Укрпошта випустила нову серію марок, то знімки фотокореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка використали для марок із зображеннями Ірпеня та Бучі. Роботи Нужненка доповнили міжнародну виставку #OntheFrontlinesofTruth, яку організували громадська організація Інститут масової інформації та міжнародна організація в галузі розвитку незалежних медіа Internews. Фотографії виставили на вокзалі у Вільнюсі. Також знімок Нужненка про російську агресію в Україні увійшов у 100 фотографій 2022 року за версією журналу Time.

У 2024 році воєнний фотокор Радіо Свобода Сергій Нужненко став лауреатом українського конкурсу «Честь професії».

NuzhnenkoS@rferl.org

Форум

​
XS
SM
MD
LG