Доступність посилання

«Наче після «Запорожця» сів на «Мерседес». Десантники ЗСУ почали працювати з HIMARS

M142 HIMARS 147-ї артбригади ДШВ ЗСУ пускає ракету по позиції російської артилерії
M142 HIMARS 147-ї артбригади ДШВ ЗСУ пускає ракету по позиції російської артилерії

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ – 23 червня 2022 року тодішній міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) американського виробництва M142 HIMARS прибули в Україні. Тоді вони спричинили надзвичайний тиск на російську логістику – знищували великі арсенали з боєприпасами, які армія РФ тримали на умовно невеликій дальності від лінії фронту.

Високоточними реактивними снарядами GMLRS з дальністю польоту у понад 80 км, а потім і балістичними ракетами ATACMS, американські установки відчутно впливали на перебіг боїв в Україні.

4 роки по тому після прибуття HIMARS продовжують виконання завдань в Україні. Крім спеціалізованих підрозділів, їх тепер отримують корпуси – про поповнення в арсеналі вже заявили в десантно-штурмових військах.

Які завдання зараз виконують ці установки і що кажуть про них десантники 147-ї окремої артилерійської бригади (ОАеМБр) ДШВ ЗСУ – у репортажі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

«Я навряд чи до цього звикну»

Ґрунтовою дорогою «Хаймарс» мчить до точки пуску. Розрахунок має лічені хвилини, щоб вийти на позицію для стрільби. Установка зупиняється на одному з протяжних полів Донеччини.

Трохи далі зупиняється група прикриття і вдивляється у блакитне небо – ясне і без хмар. Вони перевірили, чи є російські БПЛА перед виїздом, але гарантії безпеки ніхто не дає.

Минають напружені миті, поки броньована пускова перебуває на відкритій місцевості. Врешті, з шипінням і димом HIMARS випускає одну високоточну ракету.

Чудова техніка. Дуже точна. Дуже швидко з нею можна працювати
«Брюс», боєць 147-ї ОАеМБр

У броньованій кабіні гучний ззовні процес екіпаж не глушить, а от емоції є завжди, каже боєць 147-ї окремої артилерійської бригади ДШВ із позивним «Піфагор»: «Я навряд чи до цього звикну. Тому що кожного разу є певний спектр емоцій, які відчуваєш під час пуску».

«На даний момент працюємо тільки вольфрамовими шариками – дріб. Хочеться спробувати фугасом», – додає він.

Нещодавно системи HIMARS, які Україна отримала у червні 2022 року, надійшли на озброєння двох корпусів десантно-штурмових військ.

Як каже «Піфагор», одна з основних цілей для них зараз – російська артилерія. Хоча бойові виїзди для них тільки почалися, він вже має пам’ятну стрільбу. Вона завершилась детонацією.

«Підірвали одну з ворожих гармат. З детонуванням боєприпасів та палива», – розповідає боєць.

Для усього розрахунку установки американська система – відчутна зміна у службі. Троє бійців у війську майже рік і до HIMARS мали справу із ще радянським «Градом».

«Брюс» до нового місця служби звик швидко – він, дещо заспаний, вибирається із броньованої кабіни рано-вранці. Каже, намагається бути ближче до машини на випадок наказу на бойовий виїзд.

«Небо і земля. Таке враження, наче після «Запорожця» сів на «Мерседес», – відгукується боєць. – Чудова техніка. Дуже точна. Дуже швидко з нею можна працювати. Комп’ютер будь-яку помилку, будь-яку несправність – все показує. Взагалі все легко і просто».

«Брюс» прямує до свого робочого місця у HIMARS – він пересів на нього з радянського «Града»
«Брюс» прямує до свого робочого місця у HIMARS – він пересів на нього з радянського «Града»

«Я думав, що це щось з розряду фантастики. А так, вже попрацювавши, зрозумів, які плюси і мінуси є. Вона свою роботу виконує на 100%. Це набагато краще, ніж наша радянська техніка, яка у нас ще збереглася. Я думаю, вона добре «покошмарить» передню лінію і тили. Контрбатарейна боротьба. Це не дозволить противнику просуватися», – розважливо ділиться думкою про систему офіцер 147-ї ОАБр з позивним «Туча».

Робота у 2022-му і 2026-му: стало складніше

HIMARS – доволі знакова техніка у контексті російсько-української війни, зважаючи на той вплив, який вона мала на бойові дії після своєї появи на полі бою у червні 2022 року.

Тоді удари цих систем залпового вогню масово підривали російські склади боєприпасів. На той момент саме тактика артилерійського валу дозволяла армії РФ просуватися. Знищення великих складів зі снарядами зменшувало інтенсивність обстрілів, а, отже, і сповільнювало російське просування.

Головне, як то кажуть, не попастись
«Туча», офіцер 147-ої ОАБр

Десантники, окрім навчання за кордоном, переймали досвід тих, хто тоді стояв за цими ударами – розрахунків ракетних бригад, які першими опанували РСЗВ американського виробництва.

«Навіть відоси показували: влучання, як виконувалися самі пуски. На своєму досвіді розповідали нам про використання HIMARS в Україні. Тобто завдяки ним ми повністю пропрацювали свій алгоритм дій і [дізналися] як використовувати на полях боїв в Україні», – розповідає «Піфагор».

«У 2026-му складніше працювати, ніж у 2022-му. Треба відштовхуватися від того місця, де ти є. Можливо, ми їх доженемо… З 2022 року навряд чи, але, принаймні, такий самий рівень підготовки показувати, як вони – це можливо», – ставить за мету офіцер на позивний «Туча».

Від інтенсивної стрільби, яка буває чи не щодня, пускова установка вже не має вигляд нової
Від інтенсивної стрільби, яка буває чи не щодня, пускова установка вже не має вигляд нової

За нинішніми мірками війни розрахунок працює на умовно безпечній дистанції від лінії фронту – на відміну від того ж «Града», з якого перевчилися реактивники. Його максимальна дальність стрільби зазвичай 20 кілометрів. Проте, навіть тут постійно оглядаються на загрозу БПЛА і моніторять чистоту неба.

«Така гра в «кішки-мишки». Можливо, [російські БПЛА-розвідники] шукають, можливо, десь розуміють, з якої місцевості працюємо, але поки що безрезультатно. Головне, як то кажуть, не попастись», – вдумливо каже «Туча».

«Розпочали працювати, як тільки прибула до нас ця техніка. І на цьому напрямку досить сильно збільшилось зосередження ворожих дронів. Тобто частіше чуємо, частіше ми бачимо – як в «Чуйку» (один із детекторів дронів із відео перехопленням сигналу, – ред.), так і по інтерактивних мапах. Якщо підвищується активність – отже, ми працюємо ефективно», – ділиться роздумами «Піфагор».

Дальність високоточних боєприпасів, якими здебільшого працює установка HIMARS, становить приблизно 80 кілометрів. І цією дальністю у 2026 році HIMARS поступається можливостям ударних дронів, які заведено називати middle strike. Проте у розрахунку певні – роботи для них вистачить, попри засилля ударних дронових можливостей.

«Цій системі однозначно є місце. Адже ми працюємо не тільки по гарматах. Так само і по особовому складу. Серед яких – ті ж самі дрони. Тобто якщо ми якийсь окоп з ворожим підрозділом, який обслуговує дрони, знищимо – відповідно, вже менше прилітатиме нашим хлопцям. В будь-якому разі ця техніка буде завжди актуальна», – каже «Піфагор», поки установка і її розрахунок чекають на чергову ціль.

Форум

XS
SM
MD
LG