Доступність посилання

ТОП новини
19 Червень 2019, Київ 00:58

Чи побачить Україна гроші, вкрадені Януковичем? Слухання Гельсінської комісії США з участю екс-слідчих ФБР


Слухання Гельсінської комісії США на тему «Повернення активів у Євразії» у приміщенні офісів Конгресу США, 13 лютого 2019 року

«Погана новина в тому, що ми не змогли повернути жодного долара Україні», – заявила колишній спецагент Федерального бюро розслідувань Карен Ґрінвей, виступаючи на слуханнях Гельсінської комісії США, що відбулися в одній із будівель Конгресу США 13 лютого.

Якщо українці і зможуть повернути гроші, вкрадені режимом колишнього президента Віктора Януковича, це не буде дев’ять мільярдів доларів, на які, можливо, раніше сподівались, вважає колишній агент.

Можу сказати, що я робила все, що можливо, намагаючись допомогти народові України повернути його гроші
Карен Ґрінвей

«Моє серце розбивається», – сказала Ґрінвей, відповідаючи на питання Української служби «Голосу Америки» про те, чи побачать українці повернення грошей, вкрадених Януковичем.

«Можу сказати, що я робила все, що можливо, намагаючись допомогти народові України повернути його гроші, – наголосила Грінвей, відповідаючи на питання. – Я все ще сподіваюсь, що можна буде отримати якісь гроші, і не можу сказати, що питання зняте. Ще тривають дії, які я не буду коментувати, бо не беру в них участі, тому що я пішла у відставку. Я не кажу, що питання не стоїть, але 9 мільярдів доларів ми не знайдемо. Моє серце розбивається, бо багато людей працювали дуже і дуже тяжко, щоб це зробити».

Ґрінвей, яка у час своєї роботи в ФБР здійснювала керівництво командою слідчих та аналітиків і допомагала в поверненні грошей режиму Януковича, навела декілька причин, чому ці зусилля досі не принесли результату.

Перше: зловмисники врахували досвід колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка, який перебуває під вартою у США за відмивання коштів в Америці. Гроші режиму Януковича не переміщувались саме до США.

«Завдяки Лазаренкові не так багато грошей пішли саме до США, – каже Ґрінвей. – Їх переміщували в доларах США через кореспондентські рахунки. Це дозволяє нам бачити ці транзакції, але не завжди дає нам поняття про кінцеве призначення. Це також не дає нам інформації про походження цих грошей і не обов’язкового говорить про те, хто поклав їх на рахунок», – наголосила Ґрінвей.​

Карен Грінвей, колишній спецагент Федерального бюро розслідувань США
Карен Грінвей, колишній спецагент Федерального бюро розслідувань США

Зловмисникам також вдалось швидко подрібнити суми готівки, щоб приховати їх і ускладнити замороження коштів. Також відсутність належної інституційної спроможності в Україні не дозволяла швидко заморозити ці кошти, каже Ґрінвей.

«Сотні мільйонів доларів рухались дуже швидко і часто розпорошувались, інколи повертались назад до України, – заявила колишній агент. – Це було частиною нашого розчарування: навіть коли ми отримували повідомлення про переказ і могли показати, що гроші повернулись до України, то від українців ми не бачили навіть видання вказівки про цивільний арешт коштів. Але вони змінили ці закони завдяки громадянському суспільству, яке працює з урядом і каже: «Дивіться, нам потрібна власна програма повернення активів».

Ґрінвей, зокрема, навела такий приклад розпорошення коштів: «У випадку з Україною ми досліджували 400 мільйонів доларів. На час, коли я пішла, ми не знайшли велику частину цих 400 мільйонів доларів, тому що з ними провели десять тисяч чи більше транзакцій. Деякі транзакції розмили суми з десяти мільйонів доларів до 1500 доларів, витрачених на меблі в Іспанії. Це не можна повернути».

Також інформація про кошти режиму Януковича часто була недостатньою і застарілою.

«Коли чули спочатку в Україні про чотири мільйони доларів, п’ять, дев’ять мільйонів, то у співпраці з представниками країни було дуже важко визначитись, про що саме йдеться в плані активів, які ми можемо виявити і заблокувати», – наголосила Грінвей.

Вона навела такі основні висновки від роботи в Україні:

  • Існують структури, які дозволяють легко і дуже швидко розпорошити великі суми. І коли йдеться про велику кількість часу – два, три, чотири роки, – чим далі, тим більше можливостей для них переказувати гроші з одного рахунку до іншого. Це значно ускладнює роботу і можливість отримати те, що треба.
  • Система отримання цих документів через міжнародну систему взаємної допомоги є болісно повільною.
Дії, вчинені Лазаренком, відбулись у 90-х, а повернення активів усе ще не сталось. Це складно і інколи неможливо
Браян Ерл

Україні не вдалось повернути і гроші Лазаренка, хоча злочини, про які йдеться, відбулись більш ніж двадцять років тому. На цьому наголосив інший учасник слухань, колишній спецагент ФБР, який займався справою, що призвела до переслідування та винесення вироку колишньому прем’єр-міністрові України Павлу Лазаренкові у США.

Браян Ерл, колишній спецагент Федерального бюро розслідувань США
Браян Ерл, колишній спецагент Федерального бюро розслідувань США

«Дії, вчинені Лазаренком, відбулись у 90-х, а повернення активів усе ще не сталось. Це складно і інколи неможливо», – зауважив він у відповідь на питання Української служби «Голосу Америки».

Фінансові системи налаштовані на те, щоб допомагати їхнім клієнтам, а не тим, хто хоче повернути вкрадені кошти, вважають експерти.

«Це створюється не випадково. Ці системи створюються юристами, бухгалтерами, експертами з міжнародного оподаткування, щоб зробити їх привабливими для незаконно здобутого капіталу», – переконаний професор криміналістики Ульстерського університету Крістіан Ласслет.

Крістіан Ласслет, професор криміналістики Ульстерського університету, Великобританія
Крістіан Ласслет, професор криміналістики Ульстерського університету, Великобританія

Усе ж відмивати гроші через фінансові центри за кордоном стає все складніше завдяки роботи неурядових організацій, каже він.

Відмивати гроші «стає складніше, бо збільшилась поінформованість про роль західних юрисдикцій у відмиванні коштів організованої злочинності Центральної Азії та Східної Європи».

А от уряди недостатньо приділяють увагу боротьбі з відмиванням коштів, переконаний науковець і наводить приклад Британії. «Уряди рухаються у зворотному напрямку, – наголошує Ласслет. – У Великобританії ми бачили спробу припинити потік незаконних коштів через створення реєстрів осіб посиленого контролю. Однак, – поскаржився експерт, – це не втілюється належним чином».

Його прогнози на майбутнє також невтішні.

«Що станеться після «брекзиту», коли грошовий потік почне висихати і буде економічний спад? Чи є бажання перетворити Британію на податковий рай, як це було історично для російських грошей? Якщо інших варіантів небагато, це видається привабливим інструментом для політиків у скрутному становищі», – каже фахівець.

Злочинний світ також вдосконалює свої технології, реагуючи на дії правоохоронців, наголошує Браян Ерл.

Є новітні шляхи відмивання коштів, які не існували 20 років тому. Отже, всі інновації, які ви бачите в законній економіці, присутні і в незаконній економіці. Вони (злочинці) відповідають власними інноваціями, і тому відмивання коштів триває, незважаючи на всі зусилля
Браян Ерл

«Юридично це (відмивати кошти через фінансові центри – ред.) стає дедалі складніше, – каже Ерл, – бо ми накладаємо все більше зобов’язань на фінансові установи, як і потрібно у сфері відмивання коштів. Проблема в тому, що їм байдуже до законів. Вони не дотримуються законів. Тому на практиці вони їх просто ігнорують, і схеми стають складнішими – йдеться про криптовалюти і інші валюти світу, різні платіжні системи, які використовуються для руху грошей. Є новітні шляхи відмивання коштів, які не існували 20 років тому. Отже, всі інновації, які ви бачите в законній економіці, присутні і в незаконній економіці. Вони (злочинці) відповідають власними інноваціями, і тому відмивання коштів триває, незважаючи на всі зусилля», – наголошує Ерл.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG