Тренування під час постійних тривог та обстрілів – саме в таких умовах готується до змагань запорізька танцівниця, переможниця чемпіонату світу з сучасного танцювального спорту Кіра Кравчун. Цьогоріч вона посіла перше місце в одній із категорій цих змагань. Попри погіршення влітку безпекової ситуації у Запоріжжі, танцівниця не планує залишати місто та вже готується до нових змагань.
У Запоріжжі повітряна тривога – жовтий рівень, загроза ударних БпЛА. Та попри це тренування за розкладом.
«З тривогами ми вже звикли тренуватися. Я вже не знаю, коли в нас немає тривоги насправді. До всього звикаєш, але, якщо чесно, важко, тому що іноді є змагання після безсонної через обстріли ночі, коли ти йдеш танцювати, але спав за ніч, може, години три», – ділиться запорізька танцівниця Кіра Кравчун.
Цього року Кіра здобула золото, посівши перше місце у категорії «Contemporary» на XXIV чемпіонаті світу, який організовує Міжнародна танцювальна федерація (International Dance Federation або скорочено IDF – ред.).
Змагання проходили із 27 до 31 травня 2026 року в іспанському місті Ла-Нусія. У них взяли участь 1800 учасників із 16 країн світу.
«Для мене це було дуже відповідально, тому що у двох категоріях я одна представляла Україну взагалі, тобто не те, щоб Запоріжжя, а взагалі всю нашу країну. І коли я почула, що я пройшла до фіналу з півфіналу, це було дуже неочікувано. І потім ти розумієш, що в тебе і не третє місце, і вже не друге місце – і все, емоції взяли своє, сльози й обійми. Я не знаю, як передати ці емоції. Це треба тільки прожити. Насправді я була дуже вдячна тренеру, дуже вдячна всьому, що ми пройшли», – ділиться Кіра.
Для запорізької танцівниці це вже другі змагання такого рівня. У 2025 році вона стала бронзовою призеркою чемпіонату. Нині готується до змагань у новому сезоні – самостійно відпрацьовує виступ на змаганнях, які мають відбутися наприкінці вересня в Одесі.
Тренування у прифронтовому місті
Кіра постійно живе і тренується у Запоріжжі. Цікавлюся, як їй вдається займатися в умовах прифронтового міста, яке Росія постійно атакує дронами, ракетами та КАБами.
«Наприклад, коли взимку ми тренувалися, у залі було плюс вісім градусів, якщо я не помиляюся. Це двоє штанів, дві кофти, ще жилетка зверху, троє шкарпеток. Дуже холодно було, насправді, тому що не було світла, відповідно не було і опалення», – ділиться Кіра.
Минулої зими у прифронтовому Запоріжжі вимкнення світла в середньому могли тривати 12-15 годин на добу.
Саме в таких умовах Кіра готувала виступ на цьогорічному чемпіонаті світу IDF із сучасних танцівся:
«Підготовка до чемпіонату тривала десь місяці чотири, але взагалі ми допрацювали цю постановку, мабуть, за два чи три дні до від’їзду на чемпіонат світу. Це вже був травень і було вже більш-менш тепло. Тому тренувалися плюс-мінус у нормальних умовах, якщо це можна робити в Запоріжжі. У мене було в пріоритеті самостійне відпрацювання, тому, незважаючи на всі якісь свої обставини, завжди я приходила один раз на день і тренувалася сама»
Займається танцями запоріжанка змалечку. Каже, що спробувала себе у різних напрямах:
«У мене було багато напрямів до цього. Були бальні, естрадні, народні, спортивні танці, і потім це став контемпорарі. Я натрапила на свою тренерку і протренувалася з нею п’ять років. Це стало моєю розрадою. Я взагалі не уявляю своє життя без танців і без цієї тренерки, тому що вона дала мені дуже багато. Танці – це моє життя, яке займає буквально 90% мого часу»
Заняття танцями та підготовку до змагань поєднує з навчанням у місцевому університеті.
«Я закінчила бакалаврат за спеціальністю «Менеджмент міжнародного бізнесу» у Запорізькому національному університеті, у нас у Запоріжжі, й вступила до магістратури також за цією спеціальністю. Дуже намагаюся розписувати свій розклад. У мене є такий щоденник, де все розписано погодинно майже. Я іноді навіть собі розписую, де я маю поїсти, тому що іноді можу забути, що мені треба поїсти», – ділиться танцівниця.
Плани на майбутнє
Нині Кіра Кравчун працює над постановками виступів колег із інших регіонів. Каже, має кілька запрошень переїхати до віддаленіших від фронту міст.
«Пропонували і тренувати, і тренуватися, але я не захотіла переїжджати, бо це дім, тут багато людей, яких я дуже люблю, тому я дуже не хочу виїжджати із Запоріжжя», – зазначає танцівниця.
У планах Кіри – не лише подальша участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях із танців, а й заснування власної танцювальної студії. Втім, життя у прифронтовому місті накладає свій відбиток.
«Планую після завершення університету займатися бізнесом. Але я намагатимуся поєднувати і танці, і бізнес. Мабуть, відкрию свою студію, тому що батьки мені вже неодноразово казали: «Давай відкриємо щось своє, ми тобі допоможемо». Але я поки ще не дуже готова до цього саме тому, що це Запоріжжя і ти не знаєш, що буде завтра»
І ділиться власним рецептом, як не впасти духом, коли живеш у такому прифронтовому місті, як Запоріжжя.
«Треба дуже щиро любити те, що ти робиш, і багато це робити – і тоді навіть немає думок про щось погане», – каже Кіра Кравчун.
Форум