Європейський Союз готовий рухатись до надання Канаді «асоційованого членства» в ЄС. Такого статусу не має жодна інша країна. Поки що всерйоз не розглядається можливість повноцінного членства Канади – хоча б тому, що основоположні документи ЄС кажуть, що членом блоку може бути лише географічно європейська країна. Але що штовхає Канаду на зближення з ЄС? Як це змінить трансатлантичні відносини? І що це дасть Україні?

Із 2027 року Канада братиме участь в пісенних конкурсах «Євробачення». Ну і що – адже Австралія вже тривалий час співає на «Євробаченні». Але з Канадою участь у всеєвропейському пісенному конкурсі нині набиває символічного значення: Канада реально хоче стати членом ЄС. Поки що асоційованим.

Про цю перспективу заявила у своєму щорічному посланні перед Європарламентом президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

«Президентка фон дер Ляєн говорила про те, щоб вийти за межі угоди CETA до «Альянсу заради майбутнього», відкривши двері для Канади як першого асоційованого члена Європейського Союзу. Ми вітаємо цю амбіцію», – сказав канадський прем’єр Марк Карні, виступаючи перед євродепутатами.

«Опитування показують, що переважна більшість канадців підтримує значно тісніші відносини. «Альянс заради майбутнього» – це унікальний позитивний підхід, який ми разом наповнимо змістом, спираючись на наші спільні сильні сторони і спільні цінності», – додав Карні.

Європейська за духом

Канада складається з населення, є має іммігрантське походження, але левова його частка має європейське коріння. Канадійці двомовні – говорять англійською і французькою. Карні частину промови в Європарламенті виголосив французькою.

Як написав американський журнал Newsweek: «Історичні двері до майбутнього Канади вже викриті».

Тобто, Канада, яка географічно розташована в Північній Америці, по духу стає європейською, прямуючи до асоційованого членства в ЄС.

Цікаво, до речі, що главою держави в Канаді є британський монарх, а його представником у Канаді є генерал-губернатор, який традиційно є канадійцем.

Той факт, що географічно Канада не в Європі не дає наразі ставити серйозно питання про повноцінне членство в ЄС.

«Цікаво, що дискусія зараз дещо змістилася. І тепер ми говоримо про асоційоване членство. Це все одно, знаєте, нелегко уявити, тому що навіть для цього, думаю, потрібно було б подивитися європейські договори, зокрема Договір про Європейський Союз: чи може країна, яка географічно не є європейською, мати статус асоційованого члена ЄС або якусь форму асоціації з ЄС», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Роланд Фройденштайн, засновник Brussels Freedom Hub.

«Думаю, асоційоване членство однозначно простіше реалізувати, ніж повноправне членство. Але насправді ми говоримо просто про значно тісніші відносини, і це цілком реалістичний сценарій. Думаю, це станеться. Гадаю, це можливо навіть попри те, що Канада не є частиною європейського континенту. Думаю, тут можна було б зробити виняток. І, на мою думку, це було б політично вигідно», – додає брюссельський експерт.

Фактор США і Трампа

Експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, однозначно фактором номер один, який штовхає Канаду в обійми Європи, називають «непередбачуваність» США і складні, часом конфліктні відносини Оттави з американською адміністрацією.

«Дуже, дуже важко мати справу з Канадою. Люди там прекрасні. Але з ними важко, дуже важко… Канада приєднується до ЄС? Ну, це смішно. Якщо вони це зроблять – це буде ворожим кроком. Я запроваджу дуже серйозні тарифи», – сказав президент Дональд Трамп кілька днів тому в кількох заявах на тему Канади і ЄС.

США за нинішньої адміністрації запровадили тарифи на торгівлю з Канадою, Трамп звинувачував Канаду в тому, що вона несправедливо виграє і використовує Америку в плані двосторонньої торгівлі тощо.

Влітку, наприклад, Трамп підписав три укази про запровадження 50-відсоткового мита на широкий перелік канадських товарів – від вина та хокейних ключок до цементу, будматеріалів та електрообладнання.

«Ми вже побачили реакцію президента Трампа, яка, власне, свідчить, що це хороша ідея: якщо він вважає, що це матиме вплив, думаю, нам варто сприймати це як заохочення», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Фабіан Цюлєеґ, виконавчий директор Центру європейської політики в Брюсселі.

«Канада, Євросоюз та інші країни світу віддаляються від США не тому, що самі цього прагнуть. США атакують своїх союзників, застосовують економічний примус, намагаються змусити Канаду та ЄС робити те, чого хочуть США, навіть якщо це суперечить їхнім власним принципам. Думаю, ми спостерігаємо певний зсув. Але цей зсув повністю спричинений адміністрацією Трампа. Він повністю спричинений ненадійністю США за Трампа», – додає брюссельський експерт.

Сам Марк Карні у виступі в Європарламенті сказав, що зближення Канади з ЄС не означає формування нового центру сили, який мав би протистояти США, Китаю чи іншим державам.

«Я хочу чітко пояснити, чого я не пропоную. Я не пропоную третій блок, щоб стати суперником великих держав – просто з кращими манерами», – заявив Карні.

Але як би там не говорили, все одно фактор США і ускладнення відносин Оттави і Вашингтону є причиною номер один для зближення Канади з ЄС.

У Єврокомісії, говорячи про можливе асоційоване членство Канади в ЄС, використали лексику, що виразно перегукується з риторикою президента Трампа.

«Велика, смілива, прекрасна ідея» – a big, bold, beautiful idea – так заступник головного речника Єврокомісії Олоф Гілл кілька разів назвав пропозицію президентки фон дер Ляєн відкрити Канаді можливість стати першим асоційованим членом ЄС.

Але лунають і скептичні голоси. Так, одна британська газета попередила Канаду: «Трамп – це тимчасово, а європейський бюрократ – це назавжди».

Не лише фактор США

Ще кілька місяців тому впливове британське видання The Economist, висуваючи ідеї членства Канади в ЄС, наголосило, що в цьому мають бути зацікавлені, як європейці, так і канадійці.

Європа, мовляв, має чисельне населення, але не має природних ресурсів. А Канада – навпаки: має природні ресурси, але не має значного населення, є малозаселеною країною з величезною територією.

Територія Канади у понад два рази більша за територію 27 членів ЄС разом узятих. Але на цій величезній території в Канаді проживає 41,4 мільйона людей, а в ЄС – пів мільярда.

Також – в разі успішною реалізації – асоційоване членство Канади в ЄС може змусити і Британію подумати: а чи не стати теж асоційованим членом після Brexit, який не спрацював на повну – насамперед економічно? Канада, яка має особливі відносини із Британією, може підштовхнути і Лондон до зближення з ЄС після референдуму 10 років тому про вихід Британії з ЄС.

Зближення з ЄС також може бути вигідне і Канаді – коли франкомовний Квебек разом з рештою країни були б ближче до Європи, до Франції – це може стратегічно вирішити проблему квебекського сепаратизму для Канади.

Вигідно й Україні

Зближення Канади з ЄС також вигідне і Україні. По-перше, асоційованим членом буде великий друг України, її стратегічний партнер – Канада.

По-друге, де-факто в ЄС опиниться понад мільйон канадійців українського походження. Канада може бути донором бюджету ЄС, а також брати активну участь разом з європейцями у повоєнній відбудові України.

Але є і відмінності. Хоч німецький канцлер Фрідріх Мерц якось пропонував Україні «асоційоване членство» в ЄС, але це не вписується в стратегічні пріоритети Києва. Україна хоче повноцінного членства.

«Щодо України абсолютно зрозуміло: і її прагнення, і обіцянка Європейського Союзу полягають у тому, що кінцевою метою є членство. На цьому шляху можуть бути певні проміжні етапи, які можуть передбачати якусь форму асоційованого членства, але це не те, на чому ми маємо зрештою зупинитися. Кінцевою метою є повноправне членство в ЄС, зокрема з правом голосу в органах ЄС, які ухвалюють рішення, – каже в інтерв’ю Фабіан Цюлєеґ. – Те, про що ми говоримо у випадку Канади, за своєю природою – зовсім інше. Ми не можемо розглядати повноправне членство в ЄС як кінцеву мету».