Ольга Кацан
Вона може розповідати про свого кота днями! Ще б пак: не кожен чотирилапий має власну ФБ-сторінку, Instagram, Telegram-канал, TikTok і селфі-швабру. Знайомтесь: кіт Інжир – комікс-персонаж, що живе у Інтернеті. А ще він веде кулінарний блог, щоночі співає Гімн, в’яже шалики, кохає кицьку Білочку, балотувався у президенти і закликає українців читати стільки, скільки «важиш сам». У День комп’ютерної графіки авторка уявного кота Олена Павлова розповіла нам про свого улюбленця Інжира, що він їсть, про що мріє і чому «котики в соцмережах» – це «універсальна мова людства».
– У кота Інжира більше 20 тисяч фоловерів на Facebook. «Може, не дуже багато, як для сторінки «з котиками», але я знаю, що всі підписники справжні. Ми не витрачались на рекламу – певно, саме тому на сторінці багато приємностей. Розумію, що якби підписників було б тисяч 100, кожного дня хтось виказував би своє незадоволення. Нині від людей я отримую багато тепла.
Cпершу Інжир був «домашньою тваринкою» і мав на меті покращувати настрій авторці й друзям, згодом прийшло розуміння, що може дарувати усмішку тисячам людей в інтернеті.
Дуже треба було кота! Ні, не від осінньої депресії, просто захотілося. Але ми з чоловіком – журналісти, багато подорожуємо, тому вирішили, що живий кіт буде потерпати: хто його годуватиме, хто пеститиме? Інша річ кіт мальований – сам себе погодує і прибирати за ним не треба.
Він «народився» у 2009 році, існував у моїх блокнотах, малюнках для друзів, які штиркали мене: «Давай-давай!». Згодом завів сторінку у ФБ і почав жити своїм життям.
Чому таке ім’я? Тоді я вперше скуштували справжній кримський інжир: родичі привезли з півострова. То був неймовірний запах, яким вся домівка сповнилася, і на перших малюнках кіт був саме у формі інжиру.
Надихнув на домашнє видавництво і потрапив до підручника
– В мене з’явився справжній кіт, тільки уявний, цифровий. І цього кота знає 20 тисяч людей! Він став моїм найбільшими творчим проектом, способом спілкування із світом. Мої думки почує не така кількість людей, як думки, які озвучить Кіт. І в цьому сила. Бо котики в інтернеті – це потужна інформаційна зброя, і я хочу використовувати її на хороші наміри.
Так, Інжир – віддзеркалення мене, моїх ідей, хоча в нього немає прототипу, справжнього пухнастого кота. Він входить в життя людей сам. На вихідних мені писали, що дівчинка відвідала майстер-клас Інжира і створила домашнє видавництво.
Замість того, щоб сидіти в телефоні, понамальовувала багато книжок. А нещодавно виявила, що Інжир потрапив до підручника з української мови за 5 клас. Той момент, коли тебе вивчають у школі, але ти про це не здогадуєшся. Розумію, що недаремно все це малюю, якщо це потрібно ще комусь і трішечки змінює світ на краще.
Інжирові думки завжди лаконічні
– Хоча досі немає цілісної історії чи то книжки про Інжира, існує цілий віртуальний світ, є тисячі малюнків. І це дозволяє миттєво донести ідею до читача. Тобто мені не треба чекати півроку, поки хтось видасть книжку, вона доїде до книгарні, її помітять люди. Вони можуть отримати певний меседж миттєво. Це і бонус цифрового світу, і його небезпека. Адже все пришвидшилося, маємо кілька секунд, щоб сприйняти цю ідею, тому Інжирові дописи завжди короткі, афористичні, в них він намагається сказати найголовніше.
Деякі малюнки розходяться дуже швидко. Свіжий приклад – про чорну п’ятницю: «Найкраща економія на чорну п’ятницю – взагалі нічого не купувати». Дуже швидко розлітаються малюнки, що стосуються української мови.
Роман з Білочкою і черга наречених
– Інжир часто закохується. Першою його фавориткою була кицька Pusheen (смугаста кішка-комікс, героїня колекції стікерів у Facebook – ред.). Але ж вона всесвітньовідома зірка, на Інжира не звертає уваги.
Потім закохався у кицьку Імбир, теж уявну. Нині в нього роман з Білочкою. Це реальна кицька, відома у мережі своїми вишиванками, в яких з’являється на заходах на кшталт «Параду вишиванок». Вона – пані з характером: завжди шипить, гарно виглядає, тож Інжир не міг у неї не закохатися. «Власниця Білочки коментує багато постів Інжира. Тож маємо роман уявного кота і справжньої кицьки. Не виключно, що наступного сезону матиме нову улюбленицю.
«Книжечки – безвіз у часі та просторі»
Цей вислів Інжира став крилатим, як і 25 загальновідомих книжкових правил. Одне з них – щороку читати стільки книжечок, скільки важиш сам. А як же бути з електронною літературою? Читати стільки, скільки важить Інжир! А це 10 гігабайтів!
В одному з мемів Інжир стверджує, що «вчені коти ходять не «по ланцюгу», а по бібліотеках, адже в нашій країні коти вільні й не прив’язані – вирушають здобувати знання, куди душа забажає.
Своїми літературними вподобаннями він активно ділиться у статтях на інтернет-ресурсах «Читомо» та «ЛітАкцент», приміром, коли аналізував книжку Сергія Жадана «Тамплієри», чесно зізнався, що вірші про рибу завжди читає першими.
Мені іноді стає так образливо: коли я пишу рецензію на якусь книгу, її читає набагато менше людей, ніж коли автор – кіт Інжир.
Фемінітиви, Майдан та інші важливі речі
Він, як дитина: що бачить – те й повторює.
Леніна скидав (іграшкового – ред.), на Майдані був, тепер має звичку щоночі співати Гімн. Якось він опинився на справжній касці, яку ми розписували в КМДА, коли там жили люди під час обстрілів. Я намалювала там Інжира і слоган –«А якщо прийдуть тітушки, зробим з них одну пампушку».
Інжир – сторожовий кіт демократії та активіст. Він був на акціях на підтримку Олега Сенцова, брав участь у багатьох соціальних проектах.
Коли заговорили про квоти на українську, він написав «Співати треба українською, бо це мова кохання». І тут в акаунті Верховної Ради з’являється коментар: «Ми підтверджуємо!».
Коли чиновники декларували своє майно, Інжир показав «Українській правді», що задекларував вуса і хвіст – усе що мав. Під час скандалу з «Приват-банком» жартував, що найбільше довіряє трилітровим банкам. А ще намагався балотуватися в президенти. Написав свою передвиборчу програму, останній пункт – «повернемо інжир та персики в Україну разом з Кримом.
Нещодавно долучився до освітнього проекту «БомбеЗНО» для дітей з національних меншин Закарпаття та Чернівецької області. Вони не надто добре володіють українською, тож їх інтенсивно готуватимуть до ЗНО, а Інжир надихатиме своїм зображенням на блокнотах і навчальних матеріалах.
Інжир – прихильник нового правопису – любить фемінітиви. За його теорією фемінітивів, потрібно додавати до слова частинку «киця»: наприклад, «літературний критик» – «критикиця». Таким чином, усе сходиться, якщо ні – тоді «міністр» – «міністртигриця». І ще ми вирішили, що «королева» це «лев» до «короля».
Мрії здійснюються, якщо їх здійснювати
– Те, що ви не вмієте малювати – міф, – відрізає Олена, беручи до рук фломастер. – В дитинстві скоріше за все, якось відбили вам це бажання. Малювати – як вчитися ходити. Дитина ж не зупиняється, коли їй кажуть, що вона зробила крок криво.
Кіт Інжир «народжується» дуже просто. Це ніби внутрішня боротьба з перфекціонізмом: «малюнок простий, не вимагає супер-, мегапідготовки. Починаємо з кружечка-носика. Від нього малюємо очі, в Інжира вони з гострими кутиками. Малюємо чоловічки, або зіниці: якщо в людей це «чоловічки», то в котів мають бути «котики».
Фігура Інжира нагадує подушку: видно тільки два верхніх вуха. Тепер лапки, у них зазвичай книжка. А зараз вуса: з одно боку три вусика, з іншого – 2 (ось вам секрет, як відрізнити підробку – ред). Хвіст у Інжира, як у Покемона (мультиплікаційний кишеньковий монстрик – ред.), або ж, як корона. Лапки видно, коли він сидить, але зараз Інжир стоїть.
Тепер залишилося намалювати хмаринку і звізуалізувати мрію.
