Доступність посилання

ТОП новини
22 вересня 2020, Київ 10:39

«Книгарня «Є» скаржиться, що не має підтримки держави, але продажу російських книжок не збільшує. Наразі


Українська книготорговельна мережа «Книгарня «Є», відома дотепер послідовною підтримкою видань українською мовою, каже, що за відсутності державної підтримки українського книжкового ринку буде змушена враховувати в плануванні подальшої роботи той факт, що продаж українських книжок в Україні значно менш рентабельний, ніж продаж російських. Цей її допис у фейсбуці сприйняли як попередження, що книгарня буде змушена збільшувати частку російськомовних чи й російських книжок у своїй пропозиції, і він викликав бурхливу реакцію. Одні засудили цей крок і закликали до бойкоту мережі, інші, навпаки, закликають суспільство активніше підтримати українську книжку і всіх, хто її розповсюджує, зокрема і «Книгарню «Є». Та врешті книгарня заявила, що її не так зрозуміли: допис був лише закликом до підтримки з боку держави, але продаж книжок російською збільшувати не будуть. Принаймні наразі.

Українська мережа «Книгарня «Є» нині не збільшує продаж книжок російською мовою, співвідношення україномовних книжок і книжок іноземною мовою, серед яких російська, залишається приблизно 90% на 10% і ще «тривалий час» не змінюватиметься, а широко обговорюваний допис у фейсбуці був виключно закликом до держави підтримати книжкову галузь, запевняє директор із розвитку «Книгарні «Є» Андрій Домаранський.

Торгувати в Україні книжками російською мовою більш вигідно, ніж торгувати в Україні україномовними книжками. Це треба змінити, а змінити це можливо виключно завдяки дієвим крокам із боку державних інституцій
Андрій Домаранський

«Ми хотіли привернути увагу якомога більш широкої аудиторії людей до тієї ситуації, у якій зараз перебуває український книжковий ринок. Ситуація непроста і така, що потребує більш ніж просто емоційної оцінки. Для когось, хто не заглиблений у реалії, парадоксальна, для когось – абсолютно очевидна: торгувати в Україні книжками російською мовою більш вигідно, ніж торгувати в Україні україномовними книжками. Це треба змінити, а змінити це можливо виключно завдяки дієвим крокам із боку державних інституцій», – заявив Домаранський виданню «Українська правда. Життя».

Якщо ж допомоги держави не буде – «у якийсь момент ми можемо і змінити свою стратегію» щодо співвідношення україномовних книжок і книжок іноземними мовами, і «від цього програють усі», сказав він.

А тим часом первісний допис книгарні викликав багато коментарів. Як заявила в тому дописі 14 вересня «Книгарня «Є», вона «всупереч економічній логіці» послідовно робила акцент на продажу книжок українських видавництв і тримала частку книжок українською мовою на своїх полицях на рівні 90% і більше: «В штучно монополізованому російськими структурами книжковому середовищі ми створили надійний ринок збуту для україномовного продукту, відкривши можливості для українських видавців. Надавши нарешті читачеві доступ до книг українською, ми на практиці довели, що, незалежно від мови побутового спілкування, абсолютна більшість громадян готова обирати україномовний продукт».

Але, як стверджує мережа, реальність нині така: «Якщо не враховувати мережу книгарень «Є», 50–70% в обороті великих книготорговельних структур складає російська книга (як імпортована, так і видана в Україні). Головною причиною просування ритейлом російської книги є привабливі умови (більша маржа). Можливість створювати привабливі умови визначається у першу чергу перевагами у собівартості російського продукту у порівнянні з українським (менша вартість авторських прав та перекладу на один примірник). Російський книжковий бізнес завжди може розраховувати на підтримку власної держави у просуванні свого продукту в Україні».

Як кажуть у «Є», «нескладно передбачити, що в цих умовах сегмент україномовної книги поступово стискатиметься, українські видавці будуть менше видавати, а читачі будуть купувати ще більше російською – всупереч власному бажанню».

«Чи подобається нам цей стан речей? Ні. Чи в силах ми як книготорговельна мережа його змінити? Ні. Чи можемо ми ігнорувати цю реальність? Ні. Виправити таке становище може лише дієва державна політика, а «Книгарня «Є» змушена враховувати викладені обставини у плануванні своєї подальшої роботи», – заявили в мережі. І наголосили: «Абсолютно очевидно, що турбота про формування повноцінного та успішного українського книжкового ринку – це функція держави і завдання усього суспільства, а не окремої мережі книгарень».

Цей допис сприйняли як прямий натяк на те, що книгарня тепер буде продавати більше російськомовних чи й російських книжок і, відповідно, менше українських. Через таке трактування він викликав численні реакції – ще й тому, що, за повідомленнями, сайт інтернет-крамниці книгарні показував у її пропозиції сотні книжок російською мовою російських видавництв.

Дописом, що викликав широке обговорення, «Книгарня «Є» відповіла на критику з боку письменника і перекладача Євгена Ліра, який 13 вересня розповів про свій досвід пошуку книжок на сайті інтернет-крамниці мережі. «Те, що ви бачите на першому скріні, – це результат пошуку за словом «Лавкрафт». Вся перша сторінка – книжки російською мовою російського видавництва «Азбука»… Суто заради перевірки натискаю на «Азбука»…. і бачу 54 сторінки з пропозиціями книжок цього видавництва, по 16 позицій на кожній. Це 864 книжки. Наявність усіх не перевіряв, але на перших 10 сторінках зустрів щонайменше 15 титулів, що виходили українською. У «Книгарні «Є» заявляли, що завозять лише ту продукцію російською, що не має українського відповідника», – написав Лір.

За його словами, ще 132 книжки з запропонованих були іншого російського видавництва, «Альпіна», «причому за цінами, що демпінгують українські відповідники – «Атлант» російською коштує 437 гривень проти українською 595».

Пізніше «Книгарня «Є» вже в коментарі до власного допису в фейсбуці пояснювала такий результат пошуку на сайті таким чином: «Маємо написати, що ми не просуваємо російські книжки у пріоритеті над українськими. Показ книг у рекламі визначається алгоритмами Google або Facebook на основі вподобань користувача. Якщо реклама запропонувала вам російськомовну книгу, то це означає: або ви її переглядали, або мережа сприйняла вас як зацікавлену особу в цьому товарі».

І Євген Лір, і інші дописувачі пригадали «Книгарні «Є», як у грудні 2019 року вона сама засуджувала продаж російських книжок в іншій інтернет-крамниці – «Якабу», але тепер той свій допис із фейсбуку видалила, що викликало особливе обурення деяких коментаторів.

«Пам’ятаєте, як «Є» публічно засуджувала продаж книжок українського філіалу російського вид-ва «Альпіна Паблішер» на «Якабу»? Так от, тепер у них продаються книжки САМОЇ «Альпіни». Російської «Альпіни», – написав Лір, тегнувши в дописі «Книгарню «Є».

Письменник і перекладач Остап Українець теж звернув увагу: «…Книгарня, що сама закликала до бойкоту «Якабу» через «Альпіну», продає широченний асортимент книжок «Азбуки», зокрема й тих, що вже вийшли українською. Останнє трохи нагадує недоброчесну конкуренцію…»

«…Пріоритет російських видань у пошуку для такої мережі, як «Є», – це проблема. Принаймні з мого погляду. Бо це виглядає як просування російського продукту над українським аналогом, але то таке. І вже у відповідь книгарня «Є» написала те, що написала – що вони просувають російські книжки, бо гроші не пахнуть, а їм і так тяжко. Так, їм тяжко. Всьому видавничому ринку зараз тяжко. Але знаєте, хто від такої політики книгарні «Є» точно не виграє, за жодних умов? Абсолютно вся українська книговидавнича галузь, котра, на відміну від книгарні «Є», не має опції торгувати російським», – вважає він.

«…Книгарня «Є», котра відмовляється від бренду і репутації, які сама дбайливо формувала 13 років, переходить з єдиної та неповторної мережі книгарень в розряд мережі книгарень, де… ну, є українські книжки», – написав Українець і додає, що при цьому, на відміну від низки інших коментаторів, не закликає бойкотувати мережу: «Особисто я не бойкотую книгарню «Є». Я просто більше не бачу сенсу заносити їй гроші… Я не ставлю на книгарні хрест, та й вам не раджу. Просто вона мені нарешті стала глибоко нецікава, оскільки те, що робило її вартою уваги понад усі інші – принаймні поки що відійшло в небуття».

«Так, за останні 13 років «Є» зробила для української культури досточорта. Це потужна заслуга, яку книгарня вправі декларувати і якою вона вправі пишатися. Якщо для вас колишні заслуги перекривають навіть поточну деструктивну діяльність на книжковому ринку – ви теж у своєму праві і ніхто не може диктувати вам інакше. Але в певний момент деструктивна діяльність починає поступово нівелювати заслуги. І, як на мене, у «Є» зараз саме це і відбувається… І тієї книгарні «Є», яку я любив, більше немає – принаймні наразі», – заявив Остап Українець.

Кепкуючи над рішенням мережі розширити продаж російських книжок, він жартома запропонував перейменувати її з «Є» на «Ё».

«Майкл Щур», персонаж журналіста й актора Романа Вінтоніва, згадуючи про перехід «Книгарні «Є», за його словами, від закликів бойкотувати іншу компанію за російські книжки до власного продажу російських книжок, дописує до її назви ще дві літери, щоб перетворити її на «НЄТ».

А політтехнолог Олексій Голобуцький написав, що через скандал «Книгарня «Є» отримала шанси стати книгарнею «НЕМА».

За його словами, «суспільство вже оголосило бойкот мережі «Є».

І багато коментаторів у соцмережах, у першу чергу під дописом самої мережі (а там коментарів на цей час уже близько двох тисяч), теж закликали до цього. Наприклад, блогер і юрист Андрій Смолій пише: «Знаєте, моя сім’я купувала у вас сотні книг. Після цього допису я скажу всім, щоб не брали у вас нічого, поки не буде вибачень за цей «реверанс» в бік Росії. До побачення».

«Для мене Книгарня «Є» – це був знак якості та пошани. Навіть маючи там невелику знижку, я витратив в її магазинах тисячі гривень, незважаючи на неймовірну націнку на товар. Бо це було унікальним явищем – книги українською… Віднині «Книгарня «Є» для мене не краща за ростовський «Фенікс». Тому викидаю свою карту з вашою знижкою на сміття. Прощавайте», – пише журналіст і блогер Тім Златкін.

Але чимало й протилежних закликів: підтримати «Книгарню «Є» і загалом українську книготоргівлю, щоб їй не доводилося переходити на значно рентабельніші російські книжки, і щоб цю підтримку надало в першу чергу суспільство.

«Я чудово розумію, що бізнес на українському україномовному ринку є досить затратною штукою. Я не знаю, наскільки він рентабельний. Я не уявляю, які підводні камені там зустрічаються, але те, що українські видавці воюють з завезенням альтернативних і дешевших російських перекладів, знаю. А оскільки я є прихильником видавництва якнайбільшої кількості українських книжок: і хороших, і поганих, і дешевих бульварних романів, і інтелектуальної літератури, то розумію, що для цього потрібні кошти. І кращого спонсора, аніж українська громада, тяжко знайти. Тим паче, що українська громада може фінансувати проєкти навіть у свій фінансовий збиток, якщо буде бачити чи відчувати перспективу збереження і розвитку україномовного українського продукту», – вважає Андрій Боровий, програміст за фахом.

Поет і перекладач Андрій Бондар закликає українських читачів «купувати книжки українських видавництв масовими накладами, так, щоби це стало для книгорозповсюджувачів бізнесом, а не збитковим ідеалістичним проєктом».

Коментуючи гадане збільшення частки російських книжок у книгарні, як сприйняли її допис, він написав у фейсбуці: «…Те, що «Є» пішла на такий крок, – передусім провина всіх нас як спільноти, що не може задовольнити нормального економічного існування першій мережі книгарень, яка доклала просто титанічних зусиль для розвитку української справи. Нагадати вам про роль книгарні «Є» чи, може, ви самі згадаєте? І тепер ви її нищите своїми постами і оголошуєте їй бойкот?»

«Не зрікаюся своїх. Підтримую своїх. Купую українське в усіх мережах, де воно продається. Чого і вам бажаю», – заявив Бондар.

Ситуацію прокоментував і Олександр Красовицький, генеральний директор українського видавництва «Фоліо». Він підтверджує, що в Україні існують проблеми з роздрібною торгівлею книжками: «Ринок падає дуже швидко, і все більше книгарень зачиняються під тиском безгрошів’я». На його думку, до такого стану призвела «відсутність скоординованої політики держави в книжковій галузі – з бібліотеками, видавництвами, електронним, паперовим піратством та контрабандою». Але він вважає, серед іншого, що книжка з Росії не допоможе підтримати книжкову торгівлю в україномовній книгарні: «Ні, не допоможе настільки, щоб суттєво підняти обсяги продажів. Вона просто замінить частину книжок українських видавців, але навряд чи додасть нових клієнтів».

Наявність російськомовного попиту в Україні Красовицький прокоментував так: «Чи у нас переважно російськомовний попит? Так було до 2013 року, коли не було масової пропозиції українською (75% книг з Росії, 80% книг російською). Тепер я би оцінив частку книг з Росії на ринку в 25%, включно з старими залишками, книжок російською – в 40%. Думаю, попит російською вищий на 10%, ніж пропозиція».

Дописувачка з Запоріжжя з нікнеймом «Лисиця~Кіцуне», як і деякі згадані вище коментатори, теж пропонує не звинувачувати книгарню, а краще купувати більше книжок українською мовою.

І сама зробила це в книгарні «Є» в своєму місті, ще й поцікавилася, яка в ній ситуація з російськомовними книжками.

Буквально за пару тижнів до виникнення нинішньої дискусії «Книгарня «Є» вже попереджала про проблеми на книжковому ринку і так само закликала до допомоги держави. Директор із розвитку мережі «Є» Андрій Домаранський в інтерв’ю виданню «Тиждень» наголошував наприкінці серпня: «Зараз маємо черговий етап посилення експансії на український ринок книжок російською мовою, що виробляються російськими видавництвами та їхніми філіями в Україні. Мені видається, це вкрай небезпечно і для держави, і для розвитку власного книжкового ринку, оскільки стосується питання інформаційної безпеки. Книжки російською мовою, безвідносно до свого змісту, згодом неминуче вводять свого читача у світ, де панує російський наратив, ворожий українській ідеї».

«Кілька років адекватної державної політики підтримки книготоргівлі й книговидання зроблять український книжковий ринок цілком фінансово стійким, політично й економічно самостійним, а головне – корисним для забезпечення національних інтересів України», – заявив тоді Домаранський.

«Мережа Книгарень «Є» має особливу концепцію, чітко визначену позицію. Ми вирізняємося серед більшості книжкових мереж тим, що просуваємо український продукт. Ця позиція відповідає очікуванням суспільства, адже, як засвідчують соціологічні дослідження, більшість українців надає перевагу україномовній книжці», – мовиться на сайті мережі. Вона має нині в Україні зо три десятки фізичних крамниць у 16 містах України, а також інтернет-магазин.

  • Зображення 16x9

    Сергій Драчук

    Співпрацюю з Радіо Свобода з самого початку 1990-х, із 1992-го – постійно, спершу в Києві, з 1995-го – в штаб-квартирі в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG