Доступність посилання

ТОП новини
07 липня 2020, Київ 21:16

Бюджет під час пандемії: що змінилося для України


Прем’єр-міністр Денис Шмигаль (праворуч) у Верховній Раді 13 квітня 2020 року під час ухвалення змін до бюджету

Український парламент змінив бюджет: депутати врахували прогноз Міністерства фінансів про те, що економіка падатиме через кризу й пандемію COVID-19. Тому надходження від податків зменшаться, а витрати на протидію хворобі – зростуть. Експерти вважають «кризові» зміни до бюджету загалом адекватними, але наголошують, що Україна не втримається без допомоги МВФ і що заради протидії коронавірусу на деяких витратах можна було зекономити більше коштів платників податків.

Український державний бюджет, який Верховна Рада змінила 13 квітня по обіді, спробували адаптувати до економічної кризи, карантину і необхідності протистояти коронавірусові.

Основою для змін, як цього і вимагає закон, стали прогнози Мінфіну:

  • ВВП у 2020 році зменшиться на 3,9% (минулої осені прогнозували, що українська економіка економіка зросте на 3,7%)
  • Інфляція сягне 8,7% (до кризи уряд сподівався на інфляцію в 6%)
  • Курс гривні в середньому за 2020 рік буде 29,5 за долар (раніше очікували курсу в 27).

Головні цифри бюджету:

  • Надходження до нього зменшили на 11%, і за рік вони становитимуть 975,8 мільярдів гривень. Зменшилися очікувані суми від усіх податків і зборів. За винятком доходів державних підприємств і коштів Нацбанку: ці два надходження в оновленому бюджеті наростили приблизно на 70 мільярдів.
  • Бюджетні видатки збільшилися на на 7%, до 1 трильйона 266 мільярдів гривень.
  • Дефіцит бюджету зріс більш ніж утричі, майже до 300 мільярдів гривень (або 7% від ВВП).

Через карантин та економічну кризу депутатам довелося скорочувати державні видатки. Але не всі: витрати, пов’язані з приборканням пандемії, доводиться збільшувати.

Які витрати скоротили:

  • Менше коштів отримають Мінкульт, Міністерство розвитку громад і територій, Міністерство освіти та науки, Мінекономіки, Мінінфраструктури, Мін’юст і МЗС.
  • Із бюджету зникли субвенції на розвиток громад і територій та на розбудову екстреної медичної допомоги.
  • Скоротили витрати на захист педагогів і на проєкт «Спроможна школа для кращих результатів».
  • Зменшили видатки на проведення місцевих виборів.
  • Скоротили зарплати топпосадовцям, керівникам і членам наглядових рад державних підприємств: відтепер вони не можуть перевищувати 10 мінімальних зарплат – але тільки на час тривання карантинних обмежень.
  • Припиняється фінансування Фонду енергоефективності і Фонду часткового гарантування кредитів.​

Які витрати збільшили:

  • Більше коштів отримають МОЗ, Мінсоцполітики, Мінфін і МВС.
  • Резервний фонд Кабміну (для непередбачуваних випадків) збільшили утричі: приблизно до 4 мільярдів гривень.
  • У бюджеті з’явився новий фонд – для боротьби з COVID-19: в нього перерозподілять 64,7 мільярдів гривень.
  • Пенсійний фонд збільшили на 10 мільярдів гривень: попередньо йдеться про виплату додаткової тисячі гривень 10 мільйонам пенсіонерів, які мають пенсію, меншу за 5 тисяч гривень.

Стаття витрат, яка не зросла, але і не зменшилася: фінансування Збройних сил України.

Економіці потрібна «зміна філософії» – експерти

В умовах світової економічної кризи, посиленої пандемією COVID-19, уряд і парламент не мали жодного іншого виходу, аніж терміново змінити бюджет, пояснює у коментарі Радіо Свобода виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні, радник президента Володимира Зеленського Олег Устенко. Вимушене скорочення фінансування одних статей і перерозподіл коштів на інші він вважає значно кращим сценарієм, аніж якби головний фінансовий документ країни у цій ситуації залишався незмінним.

Втручатися в ситуацію треба було негайно
Олег Устенко

«Економіка змінила свій напрямок розвитку: замість прогнозованого річного зростання на 3,5% – очікується падіння українського ВВП приблизно на 5% внаслідок глобальної економічної кризи, яка вже була багато разів посилена коронавірусом. Але Україна є експортозалежною. І якщо будуть додаткові негативні чинники на зовнішніх ринках (а світова економіка, не виключають, може показати від 5 до 10% падіння), це вдарить по всіх, особливо по експортозалежних країнах, – попереджає експерт. – Якби в цих умовах не відбувся перегляд державного бюджету, то ми б мали збільшення дефіциту більш ніж на 12% ВВП, і це робило б повністю неможливим фондування (залучення коштів, зокрема за рахунок позик – ред.) цього дефіциту ані на зовнішньому, ані на внутрішньому ринках. Втручатися в ситуацію треба було негайно. Я вважаю, що Міністерство фінансів обрало правильну стратегію: збільшення всіх медичних витрат, пов’язаних із протидією коронавірусу, і скорочення за рештою напрямків. Завдяки цьому дефіцит бюджету буде не 12, а 7,5% від ВВП».

Цей показник, приблизно утричі більший, аніж очікувався до початку пандемії, є логічним в умовах кризи, вважає Устенко. Більше того, за його інформацією, таке зростання дефіциту погоджене з МВФ і з іншими донорами України, тож він не завадить Україні отримати міжнародну фінансову допомогу.

Раніше український прем’єр Денис Шмигаль назвав перелік експертів, які допомагають урядові виробити стратегію виходу Україну з кризи. До цієї робочої групи входить і Олег Устенко. На прохання Радіо Свобода він озвучив загальні моменти стратегії виходу з кризи, яку наразі виробляють фахівці для України і яку уряд має намір взяти на озброєння. Експерт виділяє в них три етапи.

1 етап: пандемія триває.

  • Захворюваність зростає: робляться екстрені кроки для втримання ситуації, головна їхня мета – збереження життя і здоров’я громадян.
  • Після проходження піку пандемії – пом’якшення умов ведення бізнесу в деяких галузях і зменшення карантинних обмежень для певних категорій громадян.
  • Захворюваність зменшується, але кордони деякий час залишаються закритими. В цей час держава пом’якшує умови для бізнесу.

2 етап: уряд вдається до короткострокових стимулів економіки.

3 етап: коли «коронакриза» залишається позаду, влада береться за стимулювання економіки в довгостроковому плані. Зокрема, треба орієнтуватися на поміркований протекціонізм для українського виробника і на створення податкового законодавства, яке буде одним з найбільш ліберальних у світі.

Відбудеться зміна філософії в розвитку економіки
Олег Устенко

«Відбудеться зміна філософії в розвитку економіки України і в її стимулюванні», – очікує Олег Устенко.

Експерти: загалом зміни правильні, але є нюанси

В умовах «коронакризи» Україна вдалася до кроків, які роблять всі цивілізовані країни світу: вона зменшує заплановані доходи бюджету і збільшує видатки, які спрямовані на протидію пандемії, визнає у розмові з Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Україна повторює все те, що роблять всі цивілізовані країни світу
Сергій Фурса

«Законопроєкт про зміни до бюджету загалом адекватний. Так, до нього є багато технічних питань: як відбувається перерозподіл, куди підуть чи не підуть кошти. Але загалом логіка цих змін правильна. Зараз Україна стикається з кризою, з якою треба боротися. І вона повторює все те, що роблять всі цивілізовані країни світу», – пояснює Сергій Фурса.

Але він згадує про найважливіший, на його думку, нюанс: як саме профінансувати дефіцит бюджету, який закономірно збільшився. Єдиним адекватним джерелом для цього Фурса вважає підтримку МВФ та інших західних донорів (чия допомога прив’язана до згоди чи незгоди Міжнародного валютного фонду мати справу з Україною).

Водночас інші поради, наприклад, відмовитися від допомоги донорів або профінансувати «дірку» в бюджеті за рахунок резервів Нацбанку, так чи інакше означатимуть вмикання «друкарського верстату», і нічим не підкріплені обсяги гривні в економіці призведуть до «венесуельського сценарію», попереджає експерт.

«Без підтримки МВФ все, що ухвалене в контексті змін до бюджету, не має сенсу. Головне – залучити кошти Міжнародного валютного фонду, і саме тому важливо якнайшвидше ухвалити в цілому «антиколомойський» закон (про заборону повернення «Приватбанку» попереднім власникам – ред.), З іншого боку, розмір програми МВФ для України буде збільшено, і ця допомога надійде безпосередньо в бюджет, а не в резерви Нацбанку, як це було раніше»,– очікує Сергій Фурса.

Хто допоможе Україні «залатати» дефіцит бюджету:

  • МВФ (очікується допомога на суму від 8 мільярдів доларів).
  • Європейський банк реконструкції та розвитку (надасть близько 1,5 мільярда доларів, але лише за умови угоди з МВФ).
  • Європейський союз (надасть макрофінансову допомогу на суму близько 500 мільйонів доларів, але лише за умови угоди з МВФ)

Кошти від цих донорів – це позики за умов проведення конкретних реформ, але вони вважаються найдешевшими. Так, МВФ позичає Україні кошти приблизно під 3% річних. Ці відсотки є в багато разів нижчими, ніж ті, під які Україна позичала валюту на світових ринках в останні роки.

Логіка змін до бюджету свідчить, що влада побачила наближення піку світової кризи, спричиненої коронавірусом, але не розуміє, яких масштабів вона сягне в Україні, стверджує, аналізуючи зміни до бюджету, виконавчий директор Сase Україна Дмитро Боярчук.

Рівень видатків не зменшився, навіть трохи зріс. Тобто це ніякий не секвестр бюджету
Дмитро Боярчук

«Зрізали дохідну частину. Навряд чи розуміють, до чого йдеться. Мінфін припустив, що відбудеться помірне падіння економіки, тому доходи бюджету скоротили на 11%. Отже, мають очікування, що все буде не так погано. Рівень видатків не зменшився, навіть трохи зріс. Тобто це ніякий не секвестр бюджету. Україну світова криза ще майже не зачепила. Поки що ми просто бачимо грім і блискавку на горизонті, а економіки розвинених країн вже зазнають падіння. Але тут Володимир Зеленський планує ще й накинути по тисячі для пенсіонерів. Поліція: фінансування фактично не змінилося, але ще й на 200 мільйонів гривень їй додали. Втім, враховуючи карантинні заходи, таке збільшення фінансування зможуть обґрунтувати», – припускає Дмитро Боярчук.

На його думку, натомість влада могла б вдатися до радикального скорочення всіх статей витрат, які не мають на меті приборкання пандемії.

Частина експертів, опитаних Радіо Свобода, визнає: бюджет змінили б значно суттєвіше, і його дефіцит був би меншим, якби це питання стосувалося лише економіки, а не було політичним компромісом у сесійній залі.

Законопроєкт про «кризові» зміни до бюджету не змогли ухвалити 30 березня – забракло голосів. Тоді його змінили і дещо «пом’якшили», й у підсумку 13 березня на нього назбирали 249 голосів.

Підтримали зміни до головного кошторису країни більшість фракції «Слуга народу» і частина депутатів груп «Довіра» і «За майбутнє».

Решта фракцій («Голос», «ЄС», «ОПЗЖ» і «Батьківщина») визнали новий бюджет неприйнятним і навели аргументи щодо цього: кожна – свої власні, йдеться в аналізі журналістки Радіо Свобода Софії Середи.

Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння реального валового внутрішнього продукту України на 7,7% у 2020 році. Водночас уже у 2021 році ВВП зросте на 3,6%, очікують в МВФ.

Згідно зі звітом «Перспективи розвитку світової економіки», у 2020 році рівень безробіття зросте до 10,1% з 8,5% у 2019-му.

Поточний платіжний баланс має скоротитися на 2% (порівняно з 0,7% у 2019 році).

Укладачі звіту очікують падіння світової економіки на 3% за умови зниження активності коронавірусу в другій половині 2020 року. Це на 6,3 відсоткового пункта нижче порівняно із січневим прогнозом. МВФ називає поточну економічну кризу «Great Lockdown» і заявляє, що нинішня рецесія є найгіршою із часів Великої депресії і значно гіршою за Світову фінансову кризу.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG