317 голосів за – так народні депутати проголосували за відставку вже колишнього головного прокурора України Руслана Кравченка. Сам він у Верховній Раді не з'явився, для того, щоб прозвітувати про свої результати на посаді, оскільки виїхав з країни вчора вночі. Офіційно – він поїхав у відрядження, яке підписав сам собі. Але деякі експерти вважають, що він просто втік, боячись підозри від НАБУ. За кілька днів до цього виїхала і його дружина. Уже з-за кордону Кравченко опублікував у своєму телеграм-каналі матеріали справ щодо керівника НАБУ. В цих справах, крім іншого, історія фіктивного батьківства директора НАБУ – Семена Кривоноса. Сам Кривоніс каже, що це все – маячня і помста за «Карфаген».
Чи дійсно Кравченко перебуває у відрядженні?
Чи знав про його план Зеленський?
І які наслідки будуть, як для самого експрокурора, так і для очільника НАБУ?
Верховна Рада України 15 вересня схвалила постанову про надання згоди на звільнення президентом України Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. А увечері цього ж дня на сайті президента України з'явився указ про звільнення Кравченка з посади генерального прокурора.
Перед голосуванням у парламенті Кравченко у телеграмі звернувся до Верховної Ради, «…це має бути саме рішення парламенту – не команда президента, не прохання «начальника» парламенту, не істерична вимога керівників антикорупційних органів, які та близьке оточення яких самі залучені в корупційні діяння, і тим більше не результат організованого ними політично-медійного тиску, який ми спостерігаємо сьогодні», – заявив він.
- Напередодні президент Володимир Зеленський відсторонив Кравченка від посади своїм наказом і направив у Верховну Раду подання на його звільнення. «Україна бачила причини для цього, і голосів має бути достатньо», – зазначив він.
- 7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора. Це сталося на тлі заяв антикорупційних органів щодо викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів.
Виїзд генпрокурора: відрядження чи втеча?
Вночі 14 вересня генпрокурор виїхав із України. За словами самого Кравченка, він перебуває у відрядженні.
Радіо Свобода отримало копію наказу, де йдеться про відрядження генпрокурора у Париж на 5 днів для участі в слуханнях ПАРЄ. Згодом у ПАРЄ спростували участь генпрокурора України, як і будь-яких інших представників Офісу генпрокурора, у своїх заходах. У медіа припускають, що Кравченко втік.
В Україні вже був випадок, коли генеральний прокурор тікав з країни, це робив Віктор Пшонка в 2014 році.
Президент України Володимир Зеленський менш як за годину після заяви Кравченка про виїзд, відреагував, заявивши, що «у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади».
Дар'я Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції в ефірі Радіо Свобода сказала, що на її думку, генпрокурор Руслан Кравченко виїхав з України не через відрядження, а через те, що хотів втекти з країни перед відставкою.
«Питання – чому президент Зеленський не відправив подання на зняття Кравченка з посади відразу, як він подав у відставку на минулому тижні. І питання – чому парламент не проголосував за це? Кравченко втік із дружиною, не розуміючи, які гарантії за кордоном кимось для них будуть забезпечені?», – вважає Каленюк.
Це вже не відрядження, це вже точно втечаЧумак
Віктор Чумак, юрист, в.о. Генерального прокурора України(2020) звертає увагу, що розпорядження Кравченка на відрядження було підписане у той самий день, коли він виїхав. За його досвідом роботи, розпорядження підписуються набагато раніше.
«Сьогодні стало відомо, що у ніяких парламентських дебатах на ПАРЄ його не чекають. Яке ж це відрядження, якщо його там ніхто не чекає? По-друге, якщо підписується розпорядження на відрядження у той день, коли він виїжджає, то це вже не відрядження, це вже точно втеча», – каже Чумак.
На його думку, після зустрічі з представниками НАБУ та САП, президент міг зрозуміти, що Кравченку готують підозру і запустили процес, коли потрібно виводити Кравченка з гри.
Представник «Слуги народу» народний депутат Олександр Качура, у 2025 році голосував за призначення Руслана Кравченка головним прокурором, але зараз теж переконаний, що відрядження – фіктивне.
«Очевидно, що це було фіктивне відрядження, для того, щоб сховатися від правосуддя в інших країнах» – сказав нардеп в ефірі програми Радіо Свобода Свобода.Live.
Руслан Рябошапка, генеральний прокурор (2019-2020) в ефірі Свобода Live сказав Радіо Свобода, що на його думку Кравченко виїхав з України саме через плівки НАБУ.
«Швидше за все Руслан Кравченко знав, що йому буде повідомлено про підозру антикорупційними органами, оскільки він розумів, що було на плівках, розумів і усвідомлював свою можливу роль в організації кришування кол-центрів. Тому він просто не став чекати і за ці сім днів, які в нього були, створив для себе максимально зручні умови для відходу».
Рябошапка вважає, що на момент виїзду Кравченка з України у прикордонників не було підстав, щоб заборонити йому виїзд.
Керівник дослідницьких програм Центру сприяння реформам Георгій Чижов в ефірі телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» ( створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) висловив думку, що Руслан Кравченко, ймовірно, вже не повернеться до України.
«Я думаю, він якраз виїжджав із таким розрахунком, щоб не повертатися, оголосити фактично політичну війну не лише своїм опонентам зі спеціалізованих антикорупційних органів, а й президенту Зеленському, заступництвом якого він, вочевидь, досить довго користувався».
Підозра для очільника НАБУ, операція «Янус»
Зранку 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. За словами Кравченка, раніше від ухвалення цього рішення його «політично стримував президент Зеленський».
Кравченко заявив, що підозрює Кривоноса у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні, яке, за версією слідства, мало штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді.
Кравченко також повідомив, що в межах розслідування злочинів, які він пов’язує зі співробітниками НАБУ і САП, допитали понад 100 людей.
Окремо Кравченко заявив про другу підозру – близькій до керівника САП Олександра Клименка особі. Їй, за словами генпрокурора, інкримінують вплив на суддів Вищого антикорупційного суду, пропонування їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації.
Кравченко опублікував у своєму Telegram-каналі відео під назвою «Операція Янус», у якому частково розкривається суть заявленої ним підозри Кривоносу.
На відео показані фрагменти допиту Світлани Хомченко, яку титрують під кодовим ім’ям «Рея». Вона розповідає, що у 2009 році на прохання своєї знайомої погодилася записати Семена Кривоноса батьком свого сина Максима. Кривоноса у відео називають «Янусом».
За версією слідства, Кривонос зробив це для того, щоб отримати амністію як батько неповнолітньої дитини та таким чином уникнути покарання у справі про нібито підкуп виборців у київських університетах.
Йдеться про справу, яку Голосіївський районний суд розглядав у 2008 році. У відео Кравченка стверджується, що Кривонос нібито роздав студентам 15 тисяч гривень – близько 3 тисяч доларів за тодішнім курсом.
Під час конкурсу на посаду директора НАБУ Кривоноса запитували про рішення суду щодо амністії та можливий підкуп виборців. Тоді він назвав звинувачення у підкупі «маячнею».
Майже через десять років після того, як Кривоноса записали батьком дитини, він провів тест ДНК, який виключив його біологічне батьківство. Мати дитини, за даними, наведеними Кравченком, проти проведення тесту не заперечувала.
Водночас пізно ввечері 14 вересня пресслужба Генеральної прокуратури заявила, що жодному з керівників антикорупційних органів підозри не вручали, а заяви про нібито повідомлення про підозру були позбавлені юридичного сенсу. Відповідні відмітки в ЄРДР про повідомлення про підозру скасували.
Під час брифінгу того ж дня директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко заявили, що не отримували підозр від генерального прокурора Руслана Кравченка.
Кривонос сказав, що не бачив тексту підозри і йому її ніхто не вручав. Він назвав ситуацію «своєрідним винаходом» у вигляді «телеграм-підозри».
НАБУ і САП розцінили заяву Кравченка як «продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».
15 вересня, ще до голосування Верховної Ради щодо зняття Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, він опублікував другу частину розслідування щодо директора НАБУ.
У ній ідеться про те, що Кривонос нібито разом з іншими особами вимагав гроші у чоловіка за отримання земельної ділянки. На відео наведені матеріали, датовані березнем-листопадом 2014 року. Тоді Семен Кривонос, якого на обох відео називають «Янусом», був начальником реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції в Київській області.
Інформацію про суть підозри Кривонос коментувати відмовився, заявивши 14 вересня, що це маячня та телеграм-підозра.
Керівник САП Олександр Клименко повідомив, що члени його родини жодних підозр не отримали. Раніше Руслан Кравченко заявив, що близька людина Клименка отримала підозру.
«Це реакція на операцію «Карфаген»...
Це схоже на політичну помстуКачура
«Це нікчемна доказова база, яка була опублікована генпрокурором з-за кордону в своєму телеграм каналі. Це виглядає, на сьогоднішній день, схожим на політичну помсту. Це містить ознаки цілеспрямованої атаки на конкретну особу» – сказав народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура.
Дар’я Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції стверджує, що ці справи нібито були частиною великого плану президента Зеленського і Давида Арахамії аби знищити НАБУ і САП. Також вона нагадала, що всі факти, висвітлені у «Янусі» були відомі іще до обрання Кривоноса директором НАБУ і про них питали під час співбесіди на цю посаду.
«Це означає, що існує в минулому у людини такі події, які можуть бути використані проти неї, щоб на неї тиснути, таким компроматом. Ця історія з усиновленням сталася 15 років тому і як на мене її треба перегорнути і оцінювати дії Кривоноса на посаді директора НАБУ виходячи з результатів роботи НАБУ. Зараз ця історія, що є сірою частиною його ранньої біографії, використовується щоб його дискредитувати, бити по НАБУ і вибивати Кривоноса з посади, а також пригалюмувати провадження НАБУ в справах на кшталт «Карфаген» та «Мідас» .
Віктор Чумак, головний воєнний прокурор України (2019-2020) має таку ж точку зору, як і Каленюк. Він звертає увагу на те, що підозра не вручена особисто, хоча Кривонос не переховується.
«Номер справи починається з цифри 2 – це код органу досудового розслідування, який розслідує цю справу – це СБУ. Далі 2014 – це рік, в якому ця справа була порушена. Стаття 358 – це підробка документів, штампів і тд. Це не підслідність СБУ. Я думаю, що ця справа народилася в нетрях СБУ за часів Порошенка, коли Кривонос був разом з Саакашвілі і треба було тиснути на нього через його найближче оточення».
Зеленський знав?
Народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк припускає, що президент Зеленський міг певним чином посприяти виїзду Кравченка за кордон.
За словами депутата після оприлюднення антикорупційними органами розслідування «Карфаген», президент вагався чи звільняти генпрокурора.
7 вересня відбулася зустріч Зеленського, Арахамії і Кравченка, після якої останній подав у відставку.
Така затримка була зроблена не дармаЖелезняк
«Як працює процедура відставки? Ген прокурор пише заявку, передає її президенту, президент оформлює відповідну постанову і вносить в парламент. Парламент голосує. Все це можна було зробити з 7 по 13 вересня, більше ніж тиждень. Президент був у відрядженні, але не протягом усіх цих днів. Замість цього Кравченку дали тиждень щось робити, підписати усі ці підозри, оформити собі відрядження, виїхати вночі, зранку опублікувати усі ці матеріали і після цього президент обурюється. Але чомусь тільки через 10 годин згадав про право відсторонювати генпрокурора… така затримка між достатньо простим документом в один підпис президента була зроблена не дарма».
Колишній генпрокурор в 2019-2020 роках Руслан Рябошапка вважає, що в цей час президент Зеленський та Кравченко намагалися домовитися, але в результаті зійшлися на звільненні:
«Можливо, вони сподівалися досягнути якихось домовленостей, можливо, з антикорупційними інституціями, можливо, прораховували можливості залишити генерального прокурора на своїй посаді, прораховували якісь медійні, політичні, можливо, інші втрати. І врешті-решт зійшлися на тому, що доведеться пожертвувати».
Ведуча Свобода.LIVE Власта Лазур поставила питання про причетність президента і представнику «Слуг народу» Олександру Качурі, на що він відповів «Не знаю, мене взагалі мало це цікавить, насправді, хто там сприяв»...
Чи введуть конкурс на посаду Генпрокурора?
Руслан Кравченко обіймав посаду генерального прокурора України з 21 червня 2025 року. Його кандидатуру до Верховної Ради вніс президент Володимир Зеленський, а парламент підтримав призначення.
До цього Кравченко очолював Державну податкову службу та Київську ОВА. Під час представлення кандидатури Кравченка серед головних завдань для нового генпрокурора називали посилення боротьби з корупцією, зокрема розслідування можливих зловживань під час будівництва фортифікацій, а також підвищення довіри до органів прокуратури.
У 2023 році Кравченко брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ, однак не пройшов співбесіду на доброчесність.
«Якщо ви призначаєте людей по лояльності і робите людей абсолютно залежними від цієї лояльності, то нічого доброго з цього не буде» – заявив Ярослав Железняк.
Железняк з іншими депутатами влітку 2026 року подав законопроєкт №15343 — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення незалежності посади Генерального прокурора», в якому пропонують запровадити конкурс на посаду генпрокурора. Законопроєкт досі не розглянули і за словами Железняка, намагалися відхилити в правоохоронному комітеті.
«Я думаю, що нічого нам не заважає отримати в. о. генпрокурора, прийняти закон, оголосити конкурс і призначити постійного генпрокурора» – підсумував власне бачення Железняк.
Олександр Качура, теж розглядає саме таку послідовність дій:
«Ми можемо 200 разів змінити прізвища, але якщо люди будуть призначені по політичній квоті, він (прокурор – ред.) буде далі займатися тим, чим займалися попередні генпрокурори – хабарі, кол-центри, а якщо не хабарі, то буде кришувати борделі».
Також Качура позитивно оцінює запровадження конкурсу на посаду генпрокурора.
«Я думаю, що нам треба видихнути. Звільнити пана Кравченка і взяти паузу, вивчити законопроєкт колег, я читав, він абсолютно адекватний, його можна брати за основу».
«Система не просто в кризі, це абсолютна деградація системи прокуратури», – вважає Руслан Рябошапка.
На його думку, Україна зараз відчуває сильний тиск з боку міжнародних партнерів із вимогою, не призначати тимчасового керівника на довго, а призначити людину, яка буде здатна провести реформу прокуратури.
«Тому в інтересах Зеленського зараз призначити людину, яка зможе провести цю реформу і зробити все, щоби підтримати цю людину, оскільки їй треба буде збирати голоси в парламенті і на закон про реформу прокуратури».
Що передувало?
4 вересня НАБУ і САП заявили про спецоперацію з викриття злочинної організації, яка, за даними слідства, «кришувала» мережу шахрайських кол-центрів. Серед затриманих – посадовці Офісу генпрокурора. За версією слідства, групу очолював один із керівників структурних підрозділів ОГП, а її учасники отримували хабарі за невтручання в роботу кол-центрів.
5 вересня НАБУ оприлюднило відео у справі «Карфаген». На записах фігурують люди під кодовими іменами «Канцлер» і «Шеф». Про «Шефа» на відео йдеться як про людину, яка раніше очолювала Податкову службу. У грудні 2024 року – червні 2025 року Державну податкову службу очолював Руслан Кравченко.
Це стало однією з підстав для припущень про можливу причетність Кравченка до справи. Водночас НАБУ прямо не називало його «Шефом» і не заявляло про його статус у кримінальному провадженні.
Сам Кравченко заперечив будь-яку причетність до прикриття незаконних кол-центрів. Він заявив, що не давав відповідних вказівок і не використовував для цього повноваження генерального прокурора.
У рамках розслідування справи «Карфаген» суд взяв під варту з можливістю внесення застави двох фігурантів справи «Карфаген» про покривання роботи незаконних кол-центрів – заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву «Канцлера» та Єлизавету Івахненко «Музу». Обоє заперечують причетність до злочинної організації та інкримінованої їм схеми.
Форум