«Прикольно таку імперію зробити» – нібито каже на плівках Кропива
Близько семи тисяч доларів могли отримувати представники Офісу генерального прокурора (ОГП) щомісяця лише з одного шахрайського кол-центру за його «дахування». Оператори таких центрів виманювали гроші в українців та іноземців. 4 вересня стало відомо, що НАБУ і САП розслідують цю ймовірну схему в межах операції «Карфаген»: її організатором вважають заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергія Кропиву. 7 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Чи причетний він безпосередньо до схеми наразі не відомо, проте з матеріалів антикорупційних органів випливає, що Кропива і Кравченко мали близькі неформальні стосунки.
Політолог Володимир Фесенко називає ситуацію інституційною кризою прокуратури, адже щодо сімох працівників ОГП розпочали службове розслідування.
Радіо Свобода зібрала наявну інформацію про те, як могла працювати система прикриття кол-центрів, хто фігурує у справі та чому її наслідки можуть не обмежитися відставкою генпрокурора.
За версією НАБУ та САП, у середині 2025 року Сергій Кропива створив злочинну організацію для «дахування» шахрайських кол-центрів: вони регулярно платили хабарі, щоб їм не перешкоджали працювати. Їх готівкою передавали через пункт обміну валют у Києві. Адреси перевіряли через внутрішні бази ОГП: якщо центр був «своїм», його не чіпали, щодо інших могли проводити обшуки для «наведення шороху». Таке формулюваня вживає сам Кропива в одному з оприлюднених записів розмови.
Станом на 9 вересня у справі повідомили про підозру п’ятьом людям. За версією слідства, вони виконували такі ролі:
- Сергій Кропива («Канцлер») – створив і керував злочинною організацією, «дахував» шахрайські кол-центри і легалізовував отримані гроші;
- Єлизавета Івахненко («Муза») – партнерка Кропиви, яка допомагала легалізовувати гроші;
- Сергій Куций («Камрад») – водій Кропиви, який нібито перевозив готівку, оформлював майно на себе та своїх родичів;
- Данило Сліпчук («Флеш») – працівник Департаменту інформаційних технологій ОГП, який перевіряв адреси кол-центрів і допомагав з’ясовувати, які з них належать до «своїх».
- Олександр Дидич – адвокат і родич Кропиви. Вів облік його активів і бухгалтерію пов’язаних із ним ФОПів, допомагав приховувати належність майна, переоформлюючи його на інших людей.
Станом на 10 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи чотирьом із п’яти підозрюваних:
- Сергія Кропиву взяли під варту до 2 листопада з заставою у 120 мільйонів гривень;
- Єлизавету Івахненко – до 2 листопада із заставою у 20 мільйонів гривень;
- Сергія Куцого – до 3 листопада із заставою у три мільйони гривень;
- Олександра Дидича – до 2 листопада із заставою у 15 мільйонів гривень.
Про обрання запобіжного заходу Данилу Сліпчуку станом на 9 вересня поки нічого не відомо.
У суді Кропива заявив, що не визнає своєї вини, а опубліковані НАБУ розмови назвав вирваними з контексту. Деякі висловлювання він пояснював жартами та «одеським лексиконом». Його адвокати мають намір оскаржувати запобіжний захід.
«Скільки грошей легалізували»
Під час судового засідання 6 вересня прокурор САП заявив, що Кропиву підозрюють у легалізації майна на 89,9 мільйона гривень.
За версією слідства, 41,7 мільйона гривень він легалізував, працюючи в ОГП, – із серпня 2025-го до вересня 2026 року. Ще 48,2 мільйона гривень він легалізував із серпня 2023-го до травня 2025 року, працюючи заступником голови Одеської ОВА.
У разі доведення вини Кропиві може загрожувати від 8 до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Гроші учасники схеми вкладали в нерухомість, автомобілі та коштовності, оформлювали майно на інших людей, розміщували гроші на рахунках наближених людей під виглядом законних доходів.
Зв’язок із генпрокурором
НАБУ та САП оприлюднили записи розмов, де Кропива звертається до когось як до «Шефа» та «Андрійовича» (збігається з по-батькові Руслана Кравченка).
«Прикольно такую империю сделать, как вот шеф сделал», – говорить Кропива на одному з записів. Кого саме Кропива називає «Шефом», НАБУ і САП не пояснювали.
На думку політолога Володимира Фесенка, Кравченко міг здогадуватися, що його підлеглий має додаткові джерела доходу, але не виявляти особливого інтересу до того, які це саме джерела доходу.
Фесенко зазначає, що корупція в органах прокуратури має давню історію: практика отримання незаконних доходів і хабарів існує щонайменше з кінця 1990-х років.
«Ще 20 років тому я бачив чимало прикладів, коли районні прокурори були фактично тіньовими мільйонерами. Практика отримання незаконних доходів за послуги з боку прокуратури була дуже-дуже поширена. Кравченко – нова людина, яка зробила кар’єру після 2014 року. Але, тим не менш, у таких інституціях, на превеликий жаль, оці корупційні традиції хоча б частково, але зберігаються», – каже політолог у коментарі Радіо Свобода.
Обшуки провели й у службових приміщеннях, якими користувалися генеральний прокурор та його перша заступниця Марія Вдовиченко, і в будинку генпрокурора. У керівника одного з управлінь ОГП Айдина Худієва знайшли 50 тисяч доларів, а у Вдовиченко – коштовності та годинник Rolex, який їй нібито подарував Кропива.
Обвинувачення стверджує, що Кропива допомагав організовувати ремонт у будинку, яким користується Кравченко, та вирішував для нього інші побутові питання. Сам Кравченко визнав, що просив Кропиву допомогти з побутовими питаннями, однак заявив, що оплачував витрати зі своїх законних доходів, а гроші, які міг тимчасово внести Кропива, йому повернув.
Загалом Руслан Кравченко усі обвинувачення відкидає: він не брав участі у схемі і не оплачував незаконно отриманими грошима ремонт чи інші послуги. Про підозру йому не повідомляли.
7 вересня Руслан Кравченко подав заяву про відставку, назвавши це політичним рішенням. Щоб його остаточно звільнити, президент має внести таке подання, а Верховна Рада – підтримати його голосуванням.
В ОГП повідомили, що Кропиву відсторонили від роботи. Щодо нього та ще шістьох прокурорів готують подання до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яка має вирішити питання про їхнє можливе звільнення. В ОГП також проводять службові розслідування і перевіряють працівників, яких Кропива рекомендував призначити на посади.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що рішення Руслана Кравченка подати заяву про відставку було вимушеним і зумовленим насамперед позицією президента. Для цього були дві головні причини.
По-перше, Володимир Зеленський уже подав два законопроєкти щодо протидії шахрайським кол-центрам і розуміє, що вони створюють для влади серйозні репутаційні ризики, особливо у відносинах із європейськими партнерами. Тому президенту необхідно продемонструвати, що він реагує на проблему та намагається її розв’язати.
Другою причиною Фесенко називає втрату довіри Зеленського до Кравченка після «Міндічгейту» та звільнення Андрія Єрмака з посади керівника Офісу президента. За словами політолога, у складних ситуаціях, зокрема у стосунках з НАБУ, Кравченко відсторонювався.
«Свого часу Зеленському подобався Кравченко – молодий, енергійний. Його просував, зокрема, Єрмак. Зеленський погодився на його призначення, довіряв йому певний час, а потім розчарувався. Він більше піклувався про свої власні інтереси, а не про захист інтересів президента. Ще навесні ходили чутки, що Зеленський планує змінити генпрокурора. Інша річ, що він відкладав це, можливо, не було кандидатури», – каже політолог.
8 вересня з посади першої заступниці генерального прокурора та з органів прокуратури звільнилася Марія Вдовиченко. У пресслужбі ОГП повідомили, що вона подала відповідну заяву, а наказ про її звільнення вже підписали.
За словами Фесенка, традиційно виконувати обов’язки генпрокурора призначають когось із заступників, проте перша заступниця – потенційна фігурантка, адже в неї теж були обшуки. До того ж перевірятимуть ще шістьох прокурорів, а це означає фактично інституційну кризу.
Хто може стати новим генпрокурором
Політолог Володимир Фесенко називає пошук нового генерального прокурора окремою проблемою. За його словами, президент традиційно висуває на цю посаду людину зі своєї команди, якій довіряє, однак кандидатуру має затвердити Верховна Рада.
Тому майбутній кандидат має бути певною мірою консенсусною фігурою, до якої не виникатиме питань щодо доброчесності та можливих корупційних зв’язків.
Одним із потенційних кандидатів Фесенко називає народного депутата від «Слуги народу», голову парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса.
«Можливо, зараз його висунуть, тому що він така нейтральна людина, проблем особливих щодо нього нібито немає. Будь-яку кандидатуру на посаду генпрокурора будуть розглядати під лупою. Будуть дивитися максимально ретельно, які там зв’язки, яка є нерухомість, доходи й так далі. Тому дуже непросто буде призначити когось генпрокурором», – вважає Фесенко.
У Центрі протидії корупції пишуть, що відставка Кравченка сама собою не відповідає на питання, хто призначав людей, пов’язаних із Кропивою, хто контролював їхню роботу і що відбувалося з провадженнями щодо кол-центрів:
«Тестом для системи стане не зміна прізвища генерального прокурора, а встановлення всього ланцюга можливих зв’язків і відповідальності».
Колишній співробітник СБУ, експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак вважає, що оприлюднені матеріали поки не розкривають усієї структури ймовірної схеми. Адже ще не відомо, хто безпосередньо адміністрував щомісячні «податки» і передачу грошей нагору. На думку Ступака, посередниками між Офісом генерального прокурора та кол-центрами могли бути працівники інших правоохоронних органів.
Форум