Як у Криму позбавляють майна, звинувачуючи у підтримці України

Недавно призначений Росією «губернатор» Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що російська влада цього кримського міста вилучила у дохід держави шість місцевих підприємств, звинувативши їх власників у підтримці Збройних сил України та інших українських структур. Під націоналізацію потрапили компанії «ТБІ», «КЕТЗ «Сатурн», «Атлантіс-ЛТД», «Росттрейд», «Ріфер», а також Севастопольський приладобудівний завод «Парус».

«Парус», за заявою Развожаєва, нібито був пов'язаний «з українськими фондами, які фінансують ЗСУ». Батько власника компаній «Сатурн», «Атлантіс-ЛТД» і «Росттрейд» Віктора Рожманова нібито раніше служив у ЗСУ, а сам Рожманов публікує антиросійські пости в соцмережах. «Рифер», втратив майно через те, що його зять нібито працює в українському ГУР, а Андрій Кривобоков – за те, що він нібито діяв «на шкоду безпеці Росії».

У кожному випадку призначена Кремлем влада діяла без вироку суду: Михайло Розвожаєв заявив, що список на націоналізацію складала антитерористична комісія, куди входили співробітники ФСБ, Росфінмоніторингу та інших відомств.

«За це всім силовикам велике спасибі», – зауважив призначений Кремлем чиновник.

Окрім компаній, за повідомленням Розвожаєва, «до складу міської скарбниці» передали майно п'яти фізичних осіб, які нібито також підтримують ЗСУ. Серед них 56-річна Олена Василенко. Развожаєв повідомив, що вона є дружиною судді 6-го Апеляційного адміністративного суду у Києві та що на неї оформлені апартаменти в одному із житлових комплексів Севастополя. Інших претензій до самої Василенко губернатор не назвав. Цікаво, що чоловік жінки Ярослав Василенко, згідно з розслідуванням проекту «Схеми», регулярно їздив на відпочинок до Криму після початку російської окупації.

Це не перший випадок націоналізації майна в анексованих Росією Севастополі та Криму на підставі підозр у підтримці власниками бізнесу ЗСУ та України. У грудні 2025 року Розвожаєв писав про «вилучення у державну власність» ще 11 підприємств.

Як відбувається вилучення власності у жителів Криму після анексії півострова Росією?

Денис Чистиков, заступник представника президента України в Криму, каже, що всього на півострові російською владою вже було вилучено понад 6000 об'єктів, і нерідко це робиться на користь «найокупаційніших» чиновників, у тому числі безпосередньо перших осіб.

«Значна частина цього майна націоналізується на користь бізнесу, який наближений до Аксьонова та Розвожаєва», – наголошує він.

– Ви розумієте, звідки окупаційна влада зараз має час на те, щоб забирати в українців житло в Криму, враховуючи всі проблеми на півострові?

– Тут справа не в часі, а в проблемах, які зараз мають окупаційна влада, і вони намагаються ці проблеми прикрити цими діями.

Вони мали змогу віднімати власність вже після 2014 року, але активно почали користуватися цим після повномасштабного вторгнення, після 2023 року, коли відчули дефіцит саме республіканського бюджету. Крим є дотаційним регіоном з перших днів анексії його Росією, але після повномасштабного вторгнення в Україну коштів у Російської Федерації поменшало, і тепер вони переклали всі витрати на регіональні республіканські бюджети.

Тому в такий спосіб влада Криму намагається насамперед закрити дірки в бюджеті, які виникли після 2022 року, і вони активно почали використовувати ці інструменти. На сьогоднішній день ми маємо на території окупованого Криму понад 750 фізичних та юридичних осіб, які мали націоналізоване майно. Націоналізували понад 6000 об'єктів.

Слід зазначити, що окрім націоналізації, у вилученні власності також є інтерес самих окупаційних чиновників, безпосередньо перших осіб, Аксьонова та Развожаєва. Оскільки значна частина цього майна націоналізується на користь бізнесу, які наближені до зазначених осіб. Воно залишається в управлінні окупаційної влади, але передається в оренду компаніям, які наближені до окупаційних чиновників. І вони не лише поповнюють бюджет, а й намагаються поповнити свою власну кишеню.

– А можете пояснити, як саме вони монетизують відібрання власності? Ось є, наприклад, якийсь бізнес має своє приміщення, його націоналізували, відібрали. І як із цього буде отримано зиск?

– Воно залишається у власності влади, але передається в управління приватним компаніям, а ті виставляють (орендарам) вимоги, які узгоджуються з окупаційною владою. Ми розуміємо, що вимоги узгоджуються на користь певних осіб.

Частина майна, яке є прибутковим і буде таким надалі, виставляється на торги, а ми розуміємо, як можуть проводитися торги на окупованих територіях під контролем окупаційної влади. Такі ласі шматочки йдуть підприємцям, які безпосередньо пов'язані з окупаційною владою.

– А що це за принцип відібрання житла, майна «по спорідненості», у родичів так званих «ворогів Росії». Чому саме у цих людей?

– Це про те, що вже понад 12,5 років триває окупація Криму. І Російська Федерація, Кремль нав'язує думку, що інтегровані вже всі окуповані території.

Але ми знаємо про існування опору, який не зупиняється ні на мить. І ось у такий спосіб вони намагаються його придушити. Це тиск на населення окупованого Криму, який залишився в окупації: більшість із них мають родичів на контрольованій Києвом частині України. І на них чиниться тиск: якщо ви підтримуватимете зв'язки з контрольованою частиною України, ви можете потрапити під прес з боку правоохоронних структур та спецслужб Російської Федерації.

Але, незважаючи на 12 з половиною років, вони не змогли розірвати зв'язок між окупованими територіями України та контрольованою Києвом частиною. Але намагаються тримати людей у страху, щоб обмежити зв'язки із родичами тих жителів, які залишаються в окупації.

– Нині друга половина вересня. ЗСУ, здається, перестали бити по кримській енергетиці, але з паливом, електрикою, водою та зв'язком на півострові досі величезні проблеми. Як ви вважаєте, чому вони ще не вирішені?

– Російська влада Криму спочатку намагалася відновлювати ситуацію у великих населених пунктах і на південному узбережжі, хоч і на південному узбережжі ми теж бачимо, які там є проблеми. У тому числі для того, щоб зняти соціальну напругу перед незаконними виборами (до Держдуми).

Але щодо відновлення північного, західного та східного Криму, особливо сільської місцевості, то ситуація там і була критичною, і залишається такою, знову ж таки через відсутність коштів для відновлення. І в 2023 році, коли в Криму вже була енергетична криза, і в 2025 році, коли вона теж була, влада говорила, що вона вирішила цю проблему і має запаси. Але, як ми бачимо цього року, жодної роботи ними проведено не було, і насамперед усі їхні зусилля спрямовані не на запаси, а на військовий блок, що розміщується на території Криму.