Доступність посилання

ТОП новини
17 січня 2020, Київ 15:51

Гра в етикетки: як українцям продавали «російський» Inkerman і при чому тут санкції ЄС


Біля винзаводу «Інкерман» під окупованим Севастополем, жовтень 2019 року

Знаменитий в Україні «Інкерманський завод марочних вин» після анексії Криму розділився на український і «російський». На заводі в Севастополі розливають вино для експорту в Росію, а в материковій Україні випускають вино з тією ж торговою маркою Inkerman – але розлите на заводі в Новій Каховці. Як з’ясували телеканал «Настоящее время» і російський громадський антикорупційний проєкт «Муніципальний сканер», за обома виноробнями стоїть шведська компанія, яка ризикує потрапити під санкції Євросоюзу.

Інші матеріали розслідування перелічені у статті:

Якщо на сторінці українського інтернет-магазину великої мережі супермаркетів Metro відкрити категорію «Інкерман», там з’явиться вино «Бастардо. Старий Крим». Уважно розглянувши фото етикетки, яке ще донедавна було на сайті, можна було побачити, що вино вироблено в Севастополі. Хоча будь-який імпорт із Криму заборонений українським законодавством.

Коли кореспондент телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», звернувся в магазин із запитанням про походження вина, там відповіли, що воно розлите в Новій Каховці, а на етикетці, мабуть, помилка.

«Це може стояти юридична адреса, а розлив – Каховка, Херсонська область», – відповіли в службі підтримки клієнтів Metro.

Тобто, замовивши на сайті пляшку, на якій був вказаний кримський виробник, покупець отримає вино, розлите в Новій Каховці.

Невдовзі після розмови з кореспондентом телеканалу з українського інтернет-магазину Metro зникли фото з такими етикетками. На нових уже вказаний український виробник.

Аналогічне «Бастардо. Старий Крим» було і на сайті російської мережі магазинів W!nestyle. Етикетка там була та сама, що й спершу на вині в українському Metro, з написами українською мовою.

У службі підтримки магазину запевняють, що вино вироблене в Криму. «Це, можливо, маркетинговий хід. У нас у принципі дуже мало українського саме … континентальної України будь-якого вина. Все воно йде кримське», – відповіли у службі підтримки W!nestyle.

На цей час і на цьому сайті фотографії етикеток на пляшках уже змінені.

Два «Інкермани»

Один із найбільших в Україні виробників вин «Інкерманський завод марочних вин» після анексії Криму розділився на український і «російський».

Останній зберіг за собою завод у Севастополі, зареєструвався в російському реєстрі юросіб і експортує вино в Росію. Для походження продукції придумали спеціальне позначення – «вино з захищеним географічним зазначенням «Крим» (рос. ВЗГУ «Крым»).

У материковій Україні вирішили випускати своє вино з колишньою торговою маркою Inkerman на заводі в Новій Каховці.

За обома виноробнями стоїть шведська компанія Inkerman International, яку очолює український мільйонер Валерій Шамотій (за даними на травень 2019 року він – голова правління компанії). Як вдалося з’ясувати телеканалові «Настоящее время» і «Муніципальному сканерові», шведська компанія ризикує потрапити під санкції ЄС, що ухвалені в липні 2014-го і забороняють будь-який імпорт із Криму.

Глибокі традиції

Глибина – від 5 до 30 метрів, площа – 50 тисяч квадратних метрів. Унікальне підземне місто, одне з найбільших у Європі, утворилося на місці каменярень в Інкермані за п’ять кілометрів від Севастополя. Після Другої світової війни тут видобували будматеріали для відновлення «міста-героя», а в 1961 році вирішили заснувати винний завод. Постійна температура і вологість ідеально пасували для зберігання продуктів виноробства. Незабаром «Інкерманський завод марочних вин» став лідером винного виробництва України.

До складу групи компаній «Інкерман» напередодні анексії Криму входили сам «Інкерманський завод марочних вин» і два сільгосппідприємства: ТОВ «Качинський +» і АТ «Агрофірма Чорноморець». Уже тоді їхнім власником була шведська компанія Inkerman International AB, яку заснував і очолив один із найбагатших бізнесменів України, дніпровський підприємець Валерій Шамотій. У 2013 році журнал «Форбс» оцінював активи Шамотія в 75 мільйонів доларів і ставив його на 99-е місце в рейтингу найбагатших людей України.

Наприкінці 2014-го всі підприємства заводу перереєструвалися в Росії. ТОВ «Качинський +» із групи «Інкерман» теж було зареєстроване в російському Єдиному держреєстрі юридичних осіб, це відбулося 11 листопада 2014 року. 75% компанії належить шведській Inkerman International, 12,5% – директорові Михайлу Юхимовичеві Хошу, 12,5% – Віталієві Олександровичу Кошелєву.

Тоді ж, у 2014-му, були створені два нові підприємства: ТОВ «Винний дім «Інкерман» у Москві і ТОВ «Торговий дім «Інкерман» у Києві. Останнє в 2018-му змінило назву на ТОВ «Інкерман Україна».

Власник української і російської компаній – все той же шведський Inkerman International. Його власниками на сьогодні є кіпрська компанія Eksen Investments, фінська HTT BWH Holding і компанія з Гонконгу Pan Chang Group. До 2016 року одним із власників Inkerman International через кіпрську і американську компанії була Наталія Яресько. У 2014–2016 роках вона очолювала Міністерство фінансів України.

За даними на жовтень 2019 року, власником «Інкерманського заводу марочних вин», ТОВ «Качинський +» і підприємства «Винний дім Інкерман» є зареєстроване в російському Санкт-Петербурзі АТ «Оптима». А компанія «Оптима», у свою чергу, належить кримському виноробові Валерію Захар’їну. Купівлю «Інкермана» в жовтні цього року він підтвердив в інтерв’ю російській газеті «Ведомости».

«Відносини виключно історичні»

Як розповіла в інтерв’ю телеканалові «Настоящее время» директор «Інкерман Україна» Анна Горкун, із кримським «Інкерманом» її підприємство не співпрацює.

«Ніяких відносин фінансових чи економічних у нас немає вже дуже давно, – каже Горкун. – Вони, найімовірніше, залишилися виключно історичними. У рік, коли почалася анексія, частина команди «Інкермана» ухвалила для себе рішення виїхати з Криму з особистих причин, щоб працювати вже в материковій частині країни. Таким чином, заснований [в Україні] «Інкерман Україна» не припинився з погляду традицій виноробства, технологій… Наступність так звану ми зберегли».

За словами Горкун, уся продукція виробляється на території материкової України: в «Домі марочних коньяків «Таврія» в місті Нова Каховка Херсонської області, на підприємстві «Винтрест» в Одеській області, а ігристі вина Inkerman іще до анексії почали виробляти на «Одесавинпромі». Виноград, як стверджують в «Інкерман-Україна», закуповують переважно в Одеській області, трохи – в Херсонській і Миколаївській, іще менше – за кордоном для обмеженого тиражу елітних вин. Через відсутність кримського винограду, розповідає директор компанії, довелося скоротити кількість найменувань вин.

«Якщо ми не можемо повторити щось у тій якості, якої буде очікувати покупець, то ми не будемо ганьбитися, треба тримати планку якості й іміджу гідно і не споганювати ім’я бренду, якому вже майже 60 років», – каже Горкун.

«Інкермани» також поділили ринок збуту. Вино з Нової Каховки продається в Україні, кількома партіями його поставляли в Канаду, Швейцарію, Німеччину й Ізраїль. Відкриті для співпраці з Європою, Америкою і Китаєм, розповідає директор, але не з Росією. Там і на Кримському півострові реалізується вино, вироблене під Севастополем.

Експорт і санкції

Якщо повернутися до пляшки червоного «Бастардо. Старий Крим», то його наявність в українському Metro з етикеткою Севастополя порушувала українське законодавство, а в московському W!nestyle – європейські санкції. У липні 2014 країни ЄС затвердили санкції, які забороняють будь-який імпорт або експорт кримських товарів.

На думку директора «Інкерман Україна» Анни Горкун, кримський «Інкерман» не порушує санкційної заборони, бо діє відповідно до російського законодавства, а воно не вважає поставку товарів із Криму імпортом.

«Із погляду російського і українського законодавства потужності, які виробляють у Криму вино, не вступають у зовнішньоекономічні зв’язки з російськими контрагентами. Для них це внутрішній ринок, це не зовнішній ринок», – стверджує вона.

Контролювати дотримання санкцій кожна країна ЄС, згідно з рішенням Єврокомісії, повинна самостійно. Телеканалові «Настоящее время» не вдалося з’ясувати, чи вважає Швеція поставку вина з анексованого Криму до Росії експортом, а володіння активами на півострові – порушенням санкцій. У Міністерстві закордонних справ, що відповідає за санкції, у відповідь на наш запит порадили звернутися в прокуратуру і Міністерство фінансів. Але в цих відомствах відмовилися відповідати на запитання про Inkerman International і запевнили, що санкціями займається Міністерство закордонних справ.

Керівництво кримського «Інкермана» від коментарів відмовилося. «Я поки нічого не буду відповідати на ваші запитання, не готова давати інтерв’ю. Давайте через місяць ми повернемося до цього питання», – сказала телеканалові «Настоящее время» нинішній директор ТОВ «Інкерманський завод марочних вин» Лариса Шимчук наприкінці березня.

На посаду Шимчук прийшла зовсім недавно – в лютому цього року. Один із її попередників Сергій Лебедєв, який керував підприємством до грудня 2018-го, часто давав інтерв’ю. В одному з них, російському інформаційному агентству RNS у 2017 році, він розповідав, що кримський «Інкерман» експортує вино не тільки в межах Росії, але і в Китай, Білорусь, Казахстан і Киргизстан. У Європу дорога закрита.

«Ми вже готові, але це питання до політиків. Усе залежить від того, коли вони вирішать, що таке Крим і де закінчуються санкції», – говорив Лебедєв.

Вина під маркою «Інкерман» у крамниці в окупованому Сімферополі, липень 2019 року
Вина під маркою «Інкерман» у крамниці в окупованому Сімферополі, липень 2019 року

У квітні 2017 кримський завод виявився залученим у скандал на винній виставці в Італії. Українські учасники заходу поскаржилися в поліцію, коли побачили на стенді Росії продукцію «Інкермана». Кримським виноробам довелося свій товар прибрати.

Крім порушень правил експорту, кримський завод співпрацював із банком, який безпосередньо підпадає під санкції ЄС і США. Двічі в 2016 році і шість разів у 2017 році ТОВ «Інкерманський завод марочних вин» кредитувався в Російському національному комерційному банку під заставу виробничого обладнання і виноматеріалів.

Інша компанія групи «Інкерман» – російська «Качинський +» – тричі за держконтрактами поставляла виноматеріали (в 2017-му, 2016-му, 2015 роках) державним підприємствам на загальну суму 55,5 мільйонів рублів (800 тисяч доларів).

Чий завод?

До анексії 2014 року майже всі будівлі і 20% обладнання «Інкермана» належали Фондові держмайна України. Як розповідав в інтерв’ю колишній директор «Інкерманського заводу марочних вин» Сергій Лебедєв, у 2014 році нова влада намагалася націоналізувати підприємство, відмовляючись підписувати договори оренди. У 2014 році питання оренди вирішили, але з 2015-го чиновники знову відмовилися підписувати документ.

Аналогічна ситуація склалася і з радгоспом «Качинський +», де вирощується продукція для винзаводу. Договір оренди землі в холдингу закінчився ще в грудні 2014 року.

Наприкінці 2018-го російський Арбітражний суд Севастополя зобов’язав ТОВ «Інкерманський завод марочних вин» повернути місту орендовану частину майна. На заводі заявили, що без цього майна не зможуть продовжувати свою діяльність, і звинуватили міську владу в тискові на підприємство.

Конфлікт розгорівся на тлі розмов про залучення нового російського інвестора. Як писав проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, завод планують продати компанії «Южный проект», яка раніше придбала знаменитий кримський винзавод «Новий світ» і належить Банкові «Росія». Засновників фірми «Южный проект» у статті названо друзями російського президента Володимира Путіна.

На момент публікації цієї статті структура власності «Інкерманського заводу марочних вин» не змінилася, як і не були відомі результати апеляції у справі про розірвання договору оренди влади міста з підприємством.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG