Доступність посилання

ТОП новини
20 Жовтень 2018, Київ 12:18

Великий потоп у Києві: хто винен і які висновки потрібно зробити


За словами представника КМДА, зливову каналізацію затопило сміття з підземних переходів. Фахівець з містобудування Віктор Глеба вважає, що проблема не в цьому

Потужна злива у Києві, окрім приводу для жартів, стала причиною збитків як для власників точок стихійної торгівлі в пішохідних переходах, так і для звичайних громадян. Міська влада переконує, що завадити паводкові було неможливо. Але погоджуються з цим не всі.

Негода 25 липня змусила людей човгати по коліна в воді, затопила кілька машин, повалила понад десяток дерев і частково обвалила шляхопровід на перетині вулиць Олени Теліги та Кирилівської.

На пошкодженому шляхопроводі побував міський голова Віталій Кличко. А 26 липня представники київської влади виступили з прес-брифінгом, на якому звітували про ліквідацію наслідків.

Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Роман Ткачук заявив, що до усунення завданої дощем шкоди залучили понад сотню службовців ДСНС та 15 одиниць техніки.

«Рятувальники виконували роботи, пов’язані з відкачуванням води з підземних переходів, в тому числі з тунелю на Дорогожичах, виконували роботи з різки дерев, надавали допомогу машинам, які застрягли в калюжах. Загалом за вчорашній вечір порізали 15 дерев, сьогодні продовжують роботу з очищення від дерев, що впали», – розповів він.

Читайте також: «У ДСНС розповіли про ліквідацію наслідків зливи в Києві»

Відповідаючи на питання журналістів, генеральний директор комунальної корпорації «Київавтодор» Олександр Густєлєв заявив, що міська інфраструктура не могла бути готова до таких обсягів води, адже за три години випала тримісячна норма опадів.

В таких умовах, на його думку, аварійних наслідків не уникнути, навіть якщо побудувати вдосконалену систему каналізації.

«Якщо сьогодні каналізація розділяється за пропускною спроможністю і діаметрами – 1200, 800, 500 і так далі, – ми з вами побудували 2000, тобто це може пропустити будь-яку воду. Але ж ця вода десь вийде, вона має десь виходити. Згадаємо ще, що Київ стоїть на пагорбах. Тому, звичайно, в одному місці топити перестане, в іншому – буде щось незрозуміле. Тому ще раз: аномальна злива – аномальні погодні умови», – пояснює він.

Втім, синоптик Наталія Діденко поставила під сумнів твердження, що Києву 25 липня дісталася тримісячна норма дощу. За її підрахунками, варто говорити про норму за половину місяця, хоча й це чимало.

За словами Густєлєва, на обваленому шляхопроводі вода сягала пояса дорослої людини. Крім того, він згадав і про станцію метро «Лівобережна», дорога біля якої регулярно йде під воду після сильних дощів.

«Система каналізації (в районі «Лівобережної» – ред.) не готова взагалі навіть до системного пропуску води. Її треба реконструювати. Понад 40 років вона потребує реконструкції. Скажу більше: ми готові зараз до реконструкції, ми півтора року працювали над проектом і в цьому році починаємо реконструкцію. Але 45 років ніхто нічого не робив. Тому сказати, чому – саме тому, що ми не займалися системно каналізацією. Більш того, ми тільки останні три-чотири роки починаємо цим займатися. На сьогоднішній день система зливової каналізації міста Києва складає 2,7 тисячі кілометрів. Уявіть, скільки це», – нарікає Густєлєв.

Злива також нагадала про стихійну торгівлю в підземних переходах. Роман Ткачук зазначив, що підземні пішохідні переходи мають виконувати функцію укриття, і за нормами цивільного захисту ширина проходу в них має бути не менше ніж шість метрів.

Олександр Густєлєв анонсував перехід підземних переходів з управління «Київавтодору» під юрисдикцію комунального підприємства «Київблагоустрій» – ця структура займається знесенням МАФів.

«Київблагоустрій» має відповідні можливості, в тому числі адміністративні, впливу на підприємців – логічніше, якщо вони будуть в одній особі і утримувати, і контролювати. Більше того скажу: процес вже йде, і на сьогоднішній день Дарницький і Святошинський район – всі переходи вже передані. Зараз процес передачі іде по Голосіївському та Солом’янському районах», – заявив він.

Зливова каналізація засмічена і недостатньо розвинена – експерт

Науковець та експерт з питань безпеки Юрій Костюченко, коментуючи ситуацію на своїй Facebook-сторінці, звернув увагу на те, що зливова каналізація нерідко використовується самими киянами як сміттєзбирач. Внаслідок цього вона засмічується і не може належним чином пропускати воду.

Читайте також: «Київ – нова Венеція»: як столицю затопило після потужної зливи (огляд)

«Останні принаймні чотири роки кожного літа дощова каналізація перетворюється на джерело неймовірного смороду завдяки гниттю сміття, переважно органічних залишків квіткового та овочевого бізнесу. Неодноразові спроби комунальників почистити все це покращували ситуацію максимум на пару тижнів, після чого все поверталося до звичного ладу», – зауважує Костюченко.

Із тим, що зливова каналізація засмічена відходами, яких не має там бути, погоджується й архітектор і експерт з державного управління та містобудування Національної академії державного управління при президентові України Віктор Глеба.

«Зливають (у Дніпро – ред.) увесь непотріб без системи очистки, тому що каналізація напірна, господарсько-побутова проходить через систему аерації, через Бортничі, очищується і тоді вода відводиться у Дніпро. А коли «кабаки» зливають жири, каналізацію в зливову каналізацію, то куди воно вилітає? Без фільтрів, без нічого все опиняється в Дніпрі», – нарікає він.

Віктор Глеба
Віктор Глеба

З асфальту вода не всмоктується, вона летить до зливоприймальників, які не розраховані на такий обсяг
Віктор Глеба

Однак основну проблему експерт вбачає у тому, що обсяги системи зливової каналізації не спільномірні з потребами міста.

«Подивіться, які обсяги забудови йдуть. А що таке обсяги забудови? Це врізка в інженерні системи, каналізації в тому числі. І те, що колись було ґрунтом, парком, землею і вбирало в себе вологу, зараз перетворилось на бетонне гетто. А з бетону, з асфальту вода не всмоктується, вона летить до зливоприймальників, які не розраховані на такий обсяг бетону і асфальту», – пояснює фахівець.

На думку Глеби, паводки утворювалися саме там, де не вистачало зливів. Він вказує на те, що система інженерних мереж столиці майже не розвивалися з 2002 року, на відміну від житлових комплексів. Щоб адаптувати її до потреб Києва, стверджує експерт, потрібні ґрунтовні розрахунки.

Тим часом, за даними Гідрометцентру, у столиці дощитиме найближчу пару днів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG