Колишній співробітник спецпідрозділу білоруської поліції (СОБР) Юрій Гаравський заявив, що брав участь у вбивстві опозиційних активістів – опонентів президента Білорусі Олександра Лукашенка на початку 2000-х років, а зараз очікує політичного притулку в одній з неназваних «німецькомовних» країн у Європі.
В інтерв’ю виданню Deutsche Welle 16 грудня Гаравскій розповів, що в 1999–2003 роках, будучи бійцем Спеціального загону швидкого реагування внутрішніх військ МВС (СОБР), брав участь у викраденні і вбивстві колишнього міністра внутрішніх справ Білорусі Юрія Захаренка, ексглави Центрвиборчкому Віктора Гончара і його друга, бізнесмена Анатолія Красовського, який підтримував білоруську опозицію.
Гаравський заявив, що Захаранка вивезли на навчальну базу внутрішніх військ за межі Мінська, а потім розстріляли, тіло відвезли на Північне кладовище на околиці білоруської столиці і спалили в крематорії. Гончара і Красовського, які зникли після відвідин сауни в Мінську, відвезли на територію законсервованої військової частини і стратили, поховавши тіла у заздалегідь викопаних ямах у лісі, речі обох – спалили.
За словами колишнього силовика, наказ про затримання політиків віддавав керівник СОБР, підполковник Дмитро Павличенко. Він же, як заявляє Гаравський, і застрелив політиків та бізнесмена.
Deutsche Welle пише, що не отримало відповіді на всі запитання від Гаравского, а в деяких його відповідях «відчувається недомовленість», однак чоловік надав оригінали і копії документів, що підтверджують його особу та біографію.
У вбивстві оператора білоруського корпункту ОРТ Дмитра Завадського, який зник в 2000 році, Гаравський каже, що участі не брав, але розповів, що в день зникнення журналіста «його хлопці виходили на роботу».
Повідомляється, що у 2003 році Юрій Гаравський звільнився зі служби, підписавши папір про нерозголошення військової таємниці, але весь цей час підтримував відносини з Павличенком. Він вважає, що той таким чином «наглядав» за ним, як єдиним із загону, хто пішов зі служби.
Гаравський стверджує, що готовий свідчити під присягою в суді і може показати на карті місця вбивств Захаренка, Гончара та Красовського. За його словами, підтвердити цю інформацію можуть ще 14 осіб.
У коментарі виданню TUT.BY Дмитро Павличенко, колишній командир СОБР, назвав ці звинувачення маячнею. Він стверджує, що Гаравський не має ніякого відношення до СОБР, і що в 1999 році йому інкримінували вимагання.
Юрій Захаренко, Віктор Гончар і Анатолій Красовський зникли в 1999 році. Розслідування кримінальної справи стосовно політиків багато разів призупиняли і знову відновлювали. Торік Слідчий комітет Білорусі вчергове призупинив попереднє розслідування у справі, заявивши про відсутність «особи, яка підлягає кримінальному переслідуванню». Родичі зниклих вважають, що вони були викрадені з політичних мотивів, і підозрюють, що до цих викрадень мають відношення вищі посадові особи держави.
