Поширення широкомасштабної та систематичної дезінформації є нагальною та стратегічною проблемою для західних демократій, ідеться в оприлюднених 14 грудня висновках саміту лідерів держав та урядів ЄС.
«Це потребує негайного постійного реагування на тривалий час та із дотриманням усіх основних прав. Європейська рада підкреслює, що є необхідність ухвалення рішучих заходів реагування, які б враховували як внутрішні, так і зовнішні аспекти, були б всеосяжними, скоординованими та забезпеченими достатніми ресурсами на основі оцінки загроз», – вирішив саміт ЄС.
Лідери 28 держав співдружності закликали до оперативної та скоординованої реалізації Спільного плану дій щодо протидії дезінформації. Цей план розробила Європейська комісія спільно з головою Європейської зовнішньополітичної служби Федерікою Моґеріні. Його мета – посилити скоординовані та спільні кроки реагування на пропаганду й дезінформацію між ЄС та державами-членами. Інша ціль полягає у мобілізації приватного сектору та підвищення стійкості суспільства до проявів дезінформування.
На останньому цьогорічному засіданні Європейської ради також закликали до «швидких та рішучих дій, як на рівні ЄС, так і на рівні національному, задля забезпечення проведення вільних та справедливих європейських та національних виборів».
З наближенням європейських виборів, призначених на травень 2019 року, ЄС вдається до реалізації всеосяжного плану дій, спрямованого на боротьбу із дезінформацією та поширенням антизахідної пропаганди, зокрема, з боку Росії.
Для цього підрозділ, що працює при Європейській службі зовнішньополітичної діяльності, мета якого – розвінчування дезінформаційної кампанії Москви, отримає додаткові фінансові та кадрові ресурси. Єврокомісія запевнила, що Представництва ЄС у сусідніх країнах, у першу чергу, з-поміж держав колишнього Радянського Союзу, отримають необхідні інструменти для аналізу даних і будуть значно посилені.
