Європа вступає в «нову еру», де розширення Європейського Союзу означає насамперед його зміцнення. До цього мають готуватися обидві сторони: і саме об’єднання, й країни, охочі стати його частиною. Про це йдеться в проєкті документа, який Єврокомісія готується презентувати 6 жовтня – так звана «стратегія перед розширенням». Її чернетка потрапила в розпорядження Радіо Свобода.
Єврокомісія зазначає, що фундаментальна перебудова політик чи інституцій Союзу не знадобиться. А низку запропонованих змін можна здійснити без перегляду чинних Договорів ЄС.
Пропонують також посилити запобіжники проти відкату від реформ і зобов’язань після набуття країнами-кандидатами членства в ЄС. Їм також пропонують поступову інтеграцію.
Щоб розширений Євросоюз функціонував ефективніше і не ставав заручником вето окремих країн, Єврокомісія пропонує активніше застосовувати замість одностайності інший принцип ухвалення рішень – кваліфіковану більшість голосів.
«Хоча голосування кваліфікованою більшістю (QMV) уже є загальним правилом відповідно до Договорів, у низці стратегічно важливих сфер і надалі застосовується одностайність. У міру розширення Союзу ризик того, що рішення затримуватимуться або блокуватимуться, неминуче зростатиме», – йдеться в проєкті документа.
Єврокомісія зауважує, що цей принцип можна використовувати і в самому процесі розширення. Наприклад, відкривати й закривати переговорні кластери кваліфікованою більшістю голосів, а не одноголосно. Необхідність одностайного «добра», зокрема, майже на два роки затримала відкриття першого переговорного кластера з Україною: його блокувала Угорщина за прем’єрства Віктора Орбана.
«Договори вимагають одностайності лише для остаточного рішення Ради щодо вступу. Однак Рада зазвичай застосовує принцип одностайності й до проміжних рішень, зокрема щодо відкриття й закриття переговорних розділів. Без необхідності вносити будь-які зміни до Договорів Рада могла б вирішити, що такі проміжні рішення ухвалюватимуться кваліфікованою більшістю, що допомогло б зробити процес вступу більш передбачуваним та ефективним», – йдеться в аналізі Єврокомісії.
Новим державам-членам пропонують на обмежений період брати на себе зобов’язання не виступати проти рішень Ради, які все ж потребуватимуть одностайності. Ці зобов’язання стосувалися би, зокрема, й майбутнього розширення. Тобто умовний новий член брав би на себе зобов’язання не ветувати вступ наступного кандидата.
«Паралельно інституції Союзу докладали б усіх зусиль для досягнення задовільного рішення щоразу, коли нова держава-член посилається на суттєві національні інтереси. Нові держави-члени також могли б узяти на себе зобов’язання не перешкоджати консенсусу в Європейській раді, який в іншому разі існував би», – йдеться в чернетці.
У проєкті документа також підкреслена необхідність у майбутніх договорах про вступ сильніших запобіжників проти відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про вступ, надто у сферах верховенства права, демократії й основоположних прав.
Пропонується посилити три види запобіжників – економічні, щодо внутрішнього ринку, а також у сфері юстиції та внутрішніх справ. З їх допомогою ЄС міг би відреагувати, приміром, на «серйозні труднощі, спричинені вступом, які впливають на певний сектор економіки або географічний регіон».
«Ці запобіжники слід посилити, продовживши строк їхньої дії з трьох до [десяти років] після вступу. Це краще відповідало б часу, необхідному для формування практики виконання зобов’язань новою державою-членом», – йдеться в документі. Крайній строк дії запобіжників указаний у квадратних дужках, оскільки, вочевидь, дискусія щодо нього ще триває.
Безпека й оборона мають стати одними з першочергових напрямів поглибленої поступової інтеграції.
«Агресивна війна Росії проти України фундаментально змінила безпекове середовище Європи, зробивши тіснішу співпрацю з країнами-кандидатами стратегічною необхідністю», – сказано в проєкті оцінки.
Єдиний ринок ЄС названо його «найпотужнішим інструментом для сприяння процвітанню й економічній конвергенції». Пріоритет у поступовій інтеграції пропонується надавати сферам, які зміцнюють конкурентоспроможність, економічну безпеку і стійкі європейські ланцюги створення вартості, водночас готуючи країни-кандидати до повноцінної участі у внутрішньому ринку.
Водночас підхід щодо поступової інтеграції, зазначається, має бути диференційованим. А прогрес кандидатів у реформах має відкривати їм нові можливості.
Інституційні зміни передбачають також відхід від принципу одна країна – один єврокомісар. Пропонується можливість скорочення кількості єврокомісарів до двох третин від кількості держав-членів із системою їх рівноправної ротації.
Офіційно Єврокомісія представить так звану «стратегію перед розширенням» 6 жовтня, під час засідання Колегії єврокомісарів на полях сесії Європарламенту у Страсбурзі. Це детальна оцінка того, які зміни можуть знадобитися Євросоюзу для прийняття нових держав-членів і як зробити процес розширення ефективним.
Розширення ЄС також мають обговорити лідери країн-членів на своєму наступному саміті 15-16 жовтня.
Форум