Не дивлячись на прихід нової влади в Угорщині на чолі з прем’єром Петером Мадяром і низку кроків України назустріч угорським вимогам, відносини Києва та Будапешта і далі в кризі. Щойно прем’єр Мадяр проігнорував запрошення на установчий саміт «Карпатської ініціативи» та ще й зверхньо жартував над Україною. Будапешт двічі не захотів прийняти з візитом спікера Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Мадяр і досі не відповів на запрошення відвідати Україну з двостороннім візитом. А між тим Будапешт у стилі Віктора Орбана і далі блокує відкриття нових кластерів для української євроінтеграції. Чому все це відбувається?

Не дивлячись на запрошення на установчий саміт «Карпатської вісімки» (С8) в Івано-Франківській області, новий угорський прем’єр Петер Мадяр не лише не приїхав сам, але і поглузував з українських планів створити регіональну організацію економічної та культурної співпраці, хоча Угорщина охоплена карпатським обширом.

Але угорського лідера в Україні не побачили – хоч на саміт навідались лідери Польщі, Румунії, Сербії…

Але не приїхав – то й не приїхав. Проте Петер Мадяр пішов далі. Він взагалі поставив під сумнів «Карпатську ініціативу», запропоновану Україною для восьми країни регіону і прирівняв це зі створенням сільської футбольної команди.

«Стверджувати, що суверенна держава є учасницею міжнародної ініціативи без попередніх консультацій чи згоди самої цієї держави – абсолютно неприйнятно. Наведу приклад: «Привіт, ми створили футбольну команду в сусідньому селі. Ми не знайомі, але ви в ній є, і вам треба принести м’яч», – жартував прем’єр Мадяр.

Ще раніше глава МЗС України Андрій Сибіга назвав останні заява угорського лідера «безпідставно конфронтаційними».

Мова не лише про відмову приїхати і взагалі брати участь в «Карпатській вісімці».

Мадяр також відмовився будувати нафтосховища для України на угорській території – Київ цього прагне через війну і міркування безпеки. І це попри те, що «Нафтогаз» та угорська компанія MOL підписали меморандум щодо створення потужностей для зберігання нафтопродуктів для України на угорській території неподалік кордону.

Так знав чи не знав?

Угорський прем’єр стверджує про непоінформованість про «Карпатку ініціативу» та її установчий саміт.

Віталій Дячук, аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії (ICES), в інтерв’ю Радіо Свобода називає такі заяви Мадяра «дивним жестом».

«Так, спочатку він у парламенті заявляє, що «нас запросили, і з поважних причин ми не поїхали», а потім порівнює саміт із сільським футболом, де Угорщину включили в команду без її відома. І це дійсно дивує не лише українське суспільство, а й МЗС, яке працювало для цього з Угорщиною. А присутність на саміті принаймні заступника посла Угорщини в Україні підтверджує, що Угорщина таки була залучена до процесів попереднього узгодження такого формату», – пояснює Дячук.

Якщо не знали – то не знали, але ж другий за рангом угорський дипломат в Києві справді поїхав на саміт. Але ж Мадяр іде далі – він ставить під сумнів не лише саміт і доцільність участі у ньому – він взагалі кидає тінь на саму регіональну ініціативу.

«Заява Петера Мадяра про відмову приєднатися до новоствореного формату взаємодії між країнами Карпатського регіону є принизливою не тільки для Володимира Зеленського, але й для України в цілому», – вважає Павло Федака з Ужгородського державного університету, який стежить за відносинами України й Угорщини.

Дехто припускає, що Мадяр не поїхав на саміт на Івано-Франківщину, щоб «не розмити» в ширшому регіональному контексті питання, яке хвилює Будапешт найбільше – права угорської меншини на Закарпатті. Але ж навіщо підривати ініціативу регіонального формату співпраці, яку висунув президент України і на яку відгукнулась більшість країн регіону?

Так само Мадяр не відгукнувся на запрошення відвідати Україну з двостороннім візитом.

«Коли Петер Мадяр каже, що без узгодження не запрошують, він же пам’ятає запрошення на рандеву до Берегова? Чи то інше?» – запитує журналіст-міжнародник Олексій Мустафін.

Запрошення угорському прем’єру, який вступив на посаду у травні, відвідати Україну з візитом залишається в силі, але тут є різночитання.

Угорська сторона наполягає, що місцем для саміту Мадяр-Зеленський має бути виключно Берегове – центр угорської меншини на Закарпатті. Україна ж пропонує і Київ, і Берегове – тобто, щоб після відвідин української столиці обидва лідери разом поїхали до Берегова. Причина проста: не можна увесь комплекс відносин Україна-Угорщина зводили виключно до теми угорської нацменшини.

Ігнорування заяви Верховної Ради і спікера

Шостого вересня український парламент ухвалив безпрецедентну, першу в історії Заяву із засудженням радянських репресій проти угорців Закарпаття, що їх Москва здійснювала в 1944–1946 роках. Жоден інший парламент світу цього не зробив.

Реакція була позитивною з Будапешту – зокрема від глави угорської дипломатії Аніти Орбан.

Із цим позитивним багажем до Будапешту з візитом хотів поїхати голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Але його проігнорували, він не зміг добитися зустрічі зі спікером угорського парламенту, ані з іншими чільними посадовцями країни-сусідки.

Причому Стефанчук останнім часом двічі проїздив транзитом через Будапешт, але так і не здійснив візиту. Було помічено, що десь в цей час візит до Угорщини здійснив спікер парламенту Молдови, для якого і час, і візаві знайшлися.

«Тут уже важко говорити про випадковості: Україна робить безпрецедентний історичний жест – зустрічі немає; пропонує контакти на найвищому рівні – зустрічі немає; збирає весь Карпатський регіон – угорський прем’єр ігнорує захід. При цьому саме Угорщина продовжує вимагати від України нових кроків», – пише в соцмережах український громадський діяч і коментатор Георгій Біркадзе.

«Тому в мене виникає інше пояснення: Угорщині потрібне не вирішення конфлікту, а сам конфлікт. Потрібна проблема, яку неможливо остаточно закрити, бо тоді зникне привід тримати Україну на гачку. І це вже дуже нагадує Орбана – навіть якщо сам Мадяр зовсім не хоче ним бути», – додає Біркадзе.

Треба сказати, що в Будапешті нова влада болісно реагує на проведенням паралелей з Віктором Орбаном, який програв квітневі вибори.

«З моменту приходу до влади новий угорський уряд зробив чимало жестів доброї волі на адресу України, – заявили очільниця МЗС Угорщини Аніта Орбан. – Тому тут немає жодної аналогій з обструкціоністською політикою, яку проводив Віктор Орбан».

Але український міністр Андрій Сибіга, реагуючи на останні дії Будапешту, констатував, Віктор Орбан пішов з посади, «проте політика його процвітає».

Угорськими руками гальмувати Україну?

Паралельно нікуди не поділося блокування Будапештом відкриття нових переговорних кластерів на шляху до членства України в ЄС. Нині відкрито два з шести кластерів (перший і шостий), але відкриття другого і третього за номером кластерів заблоковані Угорщиною.

Угорські представники в Брюсселі заблокували у вересні відкриття двох наступних переговорних кластерів. Причому, як здалося Києву, навіть не пояснюючи, які саме претензії щодо прав угорської нацменшини Угорщина нині має до України.

Україна вже пішла на кілька компромісів щодо угорської мови, освіти угорською мовою, двомовних назв на Закарпатті в місцях компактного проживання меншини...

«Досі немає зрозумілого остаточного переліку нових вимог. Тому питання тут дуже просте: якщо проблема справді у правах угорців – дайте Україні фінальний список. Ми виконуємо погоджене – ви знімаєте вето. Але якщо після кожної виконаної вимоги виникає наступна, а фінішної лінії взагалі не існує, то мета, можливо, вже не в тому, щоб Україна виконала вимоги. Мета – щоб вимоги не закінчувалися ніколи», – наголошує Георгій Біркадзе.

У Києві також підозрюють, що декому в ЄС – особливо з сусідів України, які бояться аграрного, промислового, транспортного, військового потенціалу України, – мовляв, вигідно гальмувати рух України до членства в ЄС угорськими руками, все списуючи на «злого угорця», яким раніше був Орбан, а нині поступово яким стає Мадяр.

Біркадзе зауважує: «Орбан пішов. Але створений ним механізм виявився занадто зручним: Росії – щоб гальмувати Україну, Угорщині – щоб торгуватися, а частині Європи – щоб не говорити нам «ні» власним голосом».