Угорщина привітала рішення Верховної Ради України щодо засудження репресій радянського режиму проти етнічних угорців Закарпаття наприкінці і після Другої світової війни. Але поки що немає ознак того, що це рішення українських парламентарів позитивно вплине на позицію Будапешта щодо розблокування відкриття двох наступних кластерів про вступ України до ЄС. Будапешт чекає на інші рішення Києва, а також немає ясності коли може відбутися саміт президента Володимира Зеленського з новим лідером Угорщини Петером Мадяром.

Рішення про визнання злочином радянські репресії про угорців Закарпаття з боку Верховної Ради України стало першим подібним визнанням і засудженням у світі.

Заява, ухвалена 3 вересня, була прийнята одноголосно 261 голосами «за» – жодного голосу «проти». Йдеться про маловідомий період 1944-1946 років, коли після відступу німецьких та угорських військ восени 1944 року, Закарпаття опинилось під контролем радянської військової адміністрації, офіційно ставши частиною радянської України в 1945 році.

Тоді НКВД та каральний СМЕРШ почали масові затримки цивільних чоловіків на Закарпатті під приводом «мобілізації» і вислали їх до трудових таборів. Також тисячі угорців були вислані до ГУЛАГу, який в СРСР не припиняв існування навіть не дивлячись на Другу світову війну і перемогу СРСР в ній.

Український парламент не лише засудив радянські репресії, а постановив вшанувати пам’ять їхніх жертв на Закарпатті шляхом встановленням пам’ятних знаків, проведенням історичних досліджень та освітніми програмами. Також відкриють архіви у цій справі.

Угорщина та її тодішній правитель Міклош Горті були союзниками гітлерівської Німеччини і угорські війська брали участь в окупації України. Але чи мали нести за це відповідальність угорці Закарпаття, попавши під радянський тоталітарний репресійний прес?

Угорщина привітала

У Будапешті така заява Верховної Ради сподобалась. МЗС Угорщини привітало заяву українського парламенту – зокрема засудження факту депортацій десятків тисяч етнічних угорців Закарпаття радянської владою – зокрема чоловіків віком від 18 до 50 років.

Тисячі людей тоді загинули через нелюдські умови праці в радянських трудових таборах.

«Рішення українського парламенту є гідною даниною пам’яті жертвам та важливим кроком на шляху до осмислення радянського минулого та встановлення істини про ці події. Угорщина з повагою вітає та високо оцінює рішення України і готова співпрацювати як у подальшому встановленні правди про минуле, та і в збереженні та вшануванні пам’яті жертв», – говорилось в заяві МЗС Угорщини.

Аналогічну заяву зробила і глава угорської дипломатії Аніта Орбан.

В парламенті Угорщини теж привітали заяву Верховної Ради.

Очільник Комітету угорського парламенту з закордонних справ Мартон Гайду написав в соцмережах: «Чесне висвітлення минулого та збереження пам’яті про жертви є основою примирення.

Водночас визнання історичних злочинів має супроводжуватися конкретними кроками. Ми звертаємося до наших українських партнерів із проханням якнайшвидше та в повному обсязі виконати червневу угоду про права меншини, щоб угорська громада Закарпаття, чисельність якої значно зменшилася, могла вільно реалізовувати свої мовні, освітні, культурні та політичні права».

Тобто в Будапешті вітають заяву Верховної Ради, але натякають, що цього недостатньою – насамперед для вирішення найгарячішого питання – просування України до членства в ЄС.

Кластери

Угорщина продовжує блокувати відкриття наступних двох переговорних кластерів про вступ України до ЄС.

У червні був відкритий перший кластер (стало це можливим після поразки Віктора Орбана та його партії на угорських парламентських виборах у квітні). Перший відкритий кластер – це «Основи», його відкривають першим і закривають останнім.

Потім у липні був відкритий шостий кластер («Зовнішня політики і безпека»). Усього кластерів – шість.

Зараз на порядку денному – відкриття другого кластера («Внутрішній ринок») і третього («Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»).

Розрахунок в Києві був таким: ці два кластери можна було б відкрити у вересні. Причому в процесі відкриття переговорних кластерів Україна йде в парі з Молдовою, відкриваючи їх синхронно.

Але першого вересня на засіданні робочої групи з питань розширення у Брюсселі угорські представники ще раз заявили, що угорська сторона не готова наразі дати «добро» на відкриття ще двох кластерів.

Вони, як повідомило «Суспільне» з посиланням на власні джерела, угорці можуть змінити свою позицію у майбутньому, якщо Україна просунеться у впровадженні закону про захист національних меншин. «Однак, не було уточнено, про який саме поступ ідеться», – зазначає «Суспільне.

«Я вважаю, що неправильно блокувати відкриття кластерів через це питання, і ми відкрито говоримо про це. І в інтересах ЄС, і Угорщини також, дотримуватися правил і дотримуватися принципу заслуг. Ми працюємо над проєктом законодавства, який незабаром буде представлено парламенту», – сказав журналістам цього тижня віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов.

Йдеться про законопроєкт щодо освіти, який отримав схвалення євроінституцій і який забезпечуватиме просвітні права національних меншин.

«Тож у нас є хороший прогрес. Але ми не пов’язуємо це питання з відкриттям кластерів… Зараз ми говоримо про кластери 2 та 3, і ми не бачимо жодних проблем з їх відкриттям», – додав Ченцов.

Пізніше він зауважив, що Україна виконала всі умови для відкриття кластерів 2 і 3.

Так само вважає і комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос. Вона заявила, що очікує на швидке відкриття всіх перемовних кластерів для України. Про це вона сказала перед початком неформального засідання міністрів закордонних справ ЄС в ірландському Віклоу цього тижня.

«Важливо, що я очікую: якомога швидше ми зможемо відкрити всі інші кластери, які очікують на відкриття», – сказала Кос.

Посадовиця підкреслила, що «Україна виконала свою частину» роботи, яка необхідна для відкриття кластерів. «Ми також повинні виконати свою», – наголосила єврокомісарка.

Ірландія, яка головує в ЄС в другому півріччі 2026 року, бажає якнайшвидшого вступу України до ЄС і сподівається на досягнення одностайної згоди держав-членів щодо відкриття всіх переговорних кластерів уже до кінця цього року.

Про це журналістам заявив міністр з європейських справ Ірландії Томас Бірн перед початком неформальної зустрічі міністрів з європейських справ країн-членів ЄС в тому ж Віклоу.

Коментуючи перспективи євроінтеграції України, міністр нагадав, що Ірландія сподівається на відкриття всіх переговорних кластери до завершення терміну головування в Раді ЄС – тобто до кінця цього року.

«Але це вимагатиме роботи, одностайності серед держав-членів. У нас ще немає такої згоди щодо деяких моментів, і нам просто потрібно продовжувати роботу, яка проводиться в Брюсселі та Дубліні. Саме тому ми всі і зібралися тут», – підкреслив Бірн.

Чому поспіх?

Кластери Київ прагне відкрити цього року, бо воююча Україна хоче тримати динаміку своєї євроінтеграції, розглядаючи членство в ЄС як суттєву гарантію майбутньої безпеки.

Але не лише цей фактор тут грає роль.

Наступного року мають відбутися вибори в кількох ключових країнах ЄС.

Навесні – президентські вибори у Франції, де Еманнюель Макрон більше не може балотуватися, а фаворитка з крайнього правого флангу Марін Ле Пен займає скептичну позицію щодо України.

Далі – парламентські вибори в Італії і правоцентристська прем’єрка Джорджа Мелоні підтримує членство України в ЄС, але чи її ліві опоненти так само триматимуть цю лінію? Вибори в Італії – у вересні 2027 року, але не виключено, що можуть відбутися і навесні.

Ну, й нарешті – восени наступного року парламентські вибори в Польщі. Чи збереже владу нинішні центристська коаліція «Громадянською платформи»? Чи до влади знову повернуться праві і крайньо праві, які скептичні щодо української євроінтеграції?

Тим більше, що згідно з опитуваннями громадської думки, більшість поляків не підтримують членство України в ЄС.

Липневі дані свідчать, що проти підтримки вступу України до ЄС – 52% опитаних поляків, тоді як 33% підтримують таку перспективу. А червневе опитування дало кількість опонентів членства України в ЄС в майже 60 відсотків.

Говорячи про прогрес у питанні зняття угорських застережень щодо відкриття інших переговорних кластерів, надії покладали на зустріч президента Володимира Зеленського та угорського прем’єра Петера Мадяра, який вже чотири місяці при владі.

Зустріч вже пару раз переносилась. Будапешт хоче якогось сигналу чи кроку в просуванні до гарантування прав угорської меншини на Закарпатті.

Так само не було ясності і щодо місця проведення саміту. Угорці хотіли б, щоб це було закарпатське Берегово, яке є центром угорської громади. Українці наполягали на Києві спершу, а вже потім два лідери разом поїхали б до Берегового. Тобто символізм тут такий: не можна відносини України й Угорщини зводити виключно до угорської громади Закарпаття.