Доступність посилання

ТОП новини
17 Жовтень 2019, Київ 22:11

Колекція музею в Дніпрі поповнилась особистими речами останньої в місті жінки-політв’язня ГУЛАГу


Роботи Марії Засіменко-Бонацької, 27 березня 2019 року

У Дніпрі остання з колишніх політв’язнів ГУЛАГу, зв’язкова УПА, письменниця Марія Засіменко-Бонацька передала музейникам цінні експонати. Листи, написані нею рідним з ув’язнення, та вишивки, зроблені в таборі, поповнили колекцію Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького.

Як розповів Радіо Свобода старший науковий співробітник музею Дмитро Романчук, ці експонати цінні тим, що є оригінальними й свідчать про 40-50-і роки минулого століття, коли ще існувала система ГУЛАГ, де за сфабрикованими справами відбували покарання тисячі українців.

Серед переданих музею речей – вишивки, зроблені самою Марією Засіменко-Бонацькою, а також подаровані їй подругами по табору. Ув’язнені потай від конвою робили голки з дротинок, а нитки для вишивання витягувати з кольорових хусток.

«Ці речі дуже цінні для музею як оригінальні свідки тих часів, предмети, які ми зможемо показувати відвідувачам на виставках. Це іменні речі, пов’язані з конкретною людиною, з Україною», – сказав науковець.

Колишня ув’язнена також передала до музею жіночу вишиту сорочку, яку в табір надіслала їй мама, і комплект зі спідниці та керсетки – своєрідний «сценічний костюм»: у певний період у таборі ув’язнені ставили самодіяльні вистави.

«Мама їй вислала цю сорочку спеціально для вистав. Вони там ставили українські вистави – Карпенка-Карого, інші українські п’єси. Але в 1950-у році це заборонили. Тоді в неї цю сорочку і цей костюм забрали і повернули вже після звільнення», – зазначив працівник музею.

Усі вцілілі 12 листів, написані Марією Засіменко-Бонацькою з табору рідним, окрім одного, – українською мовою.

Один з листів Марії Засіменко-Бонацької
Один з листів Марії Засіменко-Бонацької

«У листах вона заспокоює батьків, що в неї є можливість помитись і попратись, що годують, хоч і погано, але цього вистачає. Просить якісь побутові речі. Ніякої політики – цензор все ретельно вичитував. Листи просякнуті тугою – за рідною землею, за рідними. Вона потрапила в табір, по суті, дитиною», – зазначив Дмитро Романчук.

Листи й вишивки колишньої ув’язненої розташують в залі музею, присвяченій темі політичних репресій.

Уродженка Рівненської області Марія Засіменко-Бонацька з 10-річного віку допомагала воякам УПА: була зв’язковою, провідницею по місцевості й навіть пропагандистом – переписувала для вояків поезії українських класиків та власні патріотичні вірші. Аркуш, написаний її рукою, «гебісти» знайшли в одного із затриманих вояків і вийшли на зв’язкову. 15-річну школярку арештували прямо на уроці української мови, протримали у в’язниці, доки їй не виповнилось 16. Потім її засудили до 10 років таборів з конфіскацією майна.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG